Ухвала суду № 93071367, 23.11.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.2020 Справа №914/973/19

За позовом:Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, Львівська обл., м. Дрогобичдо відповідача-1:Дрогобицької міської ради, Львівська обл., м. Дрогобичдо відповідача-2:Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Львівська обл., м. Дрогобичдо відповідача-3:Савшак Мар`яни Ігорівни , Львівська обл., м. Дрогобичза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , Львівська обл., м. Дрогобичпро:визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.-М.В.Представники сторін: від прокуратури:Лука Г.В. - представник від відповідачів:не з`явилисявід третьої особи:не з`явивсяВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до відповідачів - Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Савшак М.І. , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення будівлі.

Процесуальний рух справи відображений у винесених судом ухвалах у справі.

Прокурор в судове засідання 23.11.2020р. з`явилася.

Відповідачі явки повноважних представників у судове засідання 23.11.2020р. не забезпечили.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання 23.11.2020р. не забезпечила.

Заслухавши пояснення прокурора, детально ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом, 25.08.2016р. між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (Орендодавцем) та ФОП Савшак Мар`яною Ігорівною (Орендарем) укладено договір оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд, за яким в оренду ФОП Савшак було передано нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,4 кв.м. Термін оренди з 01.09.2016р. по 31.08.2017р.

На підставі заяви ФОП Савшак М.І., Дрогобицькою міською радою 15.12.2016р. прийнято рішення №502 «Про включення в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу», яким до переліку об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу, нежитлове приміщення площею 52,4 кв.м., розташоване на І поверсі по АДРЕСА_1 .

07.09.2017р. між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради (Продавцем) та ФОП Савшак Мар`яною Ігорівною (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, відповідно до якого ФОП Савшак М.І. набула у власність згадане вище приміщення. У подальшому, спірні приміщення були відчужені Писанчин С.М.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначає, що рішення Дрогобицької міської ради від 15.12.2016р. №502 прийнято в порушення вимог Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992р., чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення. Вказаний закон діяв до 06.03.2018р. та втратив чинність відповідно до п. 1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набрав чинності з 07.03.2018р. Згідно ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення і орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою

орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Прокурор зазначає, що з наведених положень законодавства, яке діяло на час приватизації, вбачається, що для приватизації комунального майна шляхом викупу необхідна наявність одночасно кількох умов, а саме: перебування відповідного майна у особи в оренді; здійснення орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних кошті її поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Однак, як встановлено місцевою прокуратурою, заяв орендарів щодо надання згоди на здійснення покращення об`єкта комунальної власності до відділу приватизації Дрогобицької місцевої не надходили, що свідчить про недотримання порядку, встановленого чинним законодавством для приватизації об`єктів комунальної власності.

Крім цього, прокурор зазначає, що всупереч Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час приватизації, затв. наказом ФДМ України №377 від 27.02.2004р., Дрогобицькою міською радою прийнято рішення без обґрунтування доцільності відчуження комунального майна, в т.ч. шляхом викупу, без підтвердження здійсненого поліпшення орендованого майна у відсотках до вартості майна. Таким чином, в порушення п. 3, 4 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» при підготовці та винесенні рішення Дрогобицькою міською радою необґрунтовано причини та доцільність відчуження комунального майна шляхом викупу, а не продажу на аукціоні чи продажу за конкурсом. Факт порушення порядку приватизації об`єктів комунального майна та невідповідність рішень сесій ради щодо включення об`єктів нерухомості до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, вимогам чинного законодавства встановлено і за результатами державного фінансового аудиту, проведеного Західним офісом Держаудитслужби України.

Як встановлено судом, на розгляд Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги Харківської міської ради, ФОП Нагорної Світлани Михайлівни, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 у справі №922/623/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ФОП Нагорної Світлани Михайлівни про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель недійсним, зобов`язання повернення нежитлових приміщень та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Суд зазначає, що правовідносини у справі, що розглядається є подібними правовідносинам у справі №922/623/20, оскільки предметом спору у вказаних справах є, зокрема, визнання незаконним та скасування п. 76 додатку 1 до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 03.08.2018 №5618-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Нагорною С. М. Підставами позову являється, зокрема, неподання орендарем до органу приватизації документів, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Ухвалою від 11.11.2020р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу №922/623/20 передав на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Як вбачається з ухвали Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду №922/623/20 від 11.11.2020р., передаючи вказану справу на розгляд об`єднаної палати, суд касаційної інстанції зазначив про велику кількість справ з подібними предметами спору та підставами позовів.

Зокрема, Верховний Суд постановою від 29.10.2019 у справі №905/2236/18 за позовом керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради Донецької області, Управління комунальної власності Слов`янської міської ради до ФОП Богданець Тетяни Вікторівни про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення залишив без змін ухвалені у справі судові рішення про відмову у задоволенні позову. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що здійснюючи приватизаційну політику щодо підприємця, Рада та Виконавчий комітет Слов`янської міської ради діяли як органи публічної влади і повинні були ухвалювати свої рішення в межах чинних на той час законів. Вони мали виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та ухвалення необхідних для її проведення актів, не погоджуючи своїх дій та рішень з покупцями. Покупці не мали і не могли мати можливості перевіряти правильність актів Ради та Виконавчого комітету Слов`янської міської ради щодо приватизації ними майна. Самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Верховний Суд погодився із застосуванням судами положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07.

У постанові від 24.09.2020 у справі №922/3272/18 за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ТОВ «Український зодчій», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні третього відповідача - ОК «Житлово-будівельний кооператив «Терра Вілла» про визнання незаконним та скасування рішення, Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про відмову в позові та задоволено позов прокурора, та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі №922/3272/18 скасовуючи постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019, якою позов було задоволено, вказав, що суду апеляційної інстанції необхідно з врахуванням фактичних обставин справи, дослідити порушення, на які відповідачі посилаються як на підставу для застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, та достеменно встановити чи не пов`язані вони із винною або протиправною поведінкою самого набувача майна. Отже виходячи із встановлених судами обставин справи про те, що відповідно до п. 5.6 додаткової угоди №1 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передано в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп, Верховний Суд вважав за можливе застосування до спірних правовідносин положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, на що посилалися відповідачі.

У справі № 922/64/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Романця Євгена Ласловича про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, зобов`язання повернути нежитлові приміщення та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності колегія суддів дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі на підставі статті 296 ГПК України. У зазначеній справі суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції про відмову в позові та задовольнив позов прокурора. Визнав незаконним та скасував п. 38 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 20.09.2017, визнав недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.11.2017, зобов`язав ФОП Романця Є. Л. повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху №№ 0-31, 0-33, 0-33а, 0-61, 0-62 загальною площею 50,6 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Героїв Праці, 32, літ. А-9; скасував запис від 15.01.2018 про проведену державну реєстрацію права власності за Романцем Є. Л. на зазначені нежитлові приміщення. Верховний Суд в ухвалі від 06.10.2020 зазначив, що висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо приватизації комунального майна викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №922/2593/19, від 17.06.2020 у справі №922/1958/19, від 23.06.2020 у справі №922/1970/19, від 07.07.2020 у справі №922/2932/19, від 08.07.2020 у справі № 922/1969/19, від 23.07.2020 у справі №922/2762/19 (якими ці справи були направлені на новий розгляд), що у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі №922/64/20 за касаційними скаргами Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 у цій справі, відкритого з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України, у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що за наслідками розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/643/20 будуть надані правові висновки щодо правовідносин, які є подібними до правовідносин у даній справі. Вказані висновки безпосередньо впливатимуть на правильність вирішення даної справи, адже відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

З огляду на винятковість ситуації (наявність різної судової практики в аналогічних правовідносинах), суд зазначає про неможливість розгляду даної справи до вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/643/20, оскільки погоджується з необхідністю забезпечення реалізації закріпленого в п. 4 ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» принципу єдності судової практики.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Так, п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/643/20 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №914/973/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/623/20.

2. Зобов`язати сторони письмово повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/623/20.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.11.2020р.

Суддя Р.В. Крупник