Ухвала суду № 93070853, 23.11.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/170/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.2020 Справа № 908/3012/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.,

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви (вих. № 1213 від 10.11.2020) Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/3012/19

за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47-а)

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: Павлюк М.В., довіреність № 1-2374 від 30.07.2020;

від відповідача: Бузинник В.О., довіреність № 786 від 03.08.2020

ВСТАНОВИВ:

11.11.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вих. № 1213 від 10.11.2020) Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/3012/19.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2020 вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 у справі № 908/3012/19 вказана заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., судове засідання призначено на 23.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2020 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства “Укртрансгаз” про участь у судовому засіданні 23.11.2020 в режимі відеоконференції.

У судове засідання 23.11.2020 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник відповідача (заявник) у судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/3012/19, з урахуванням додаткових письмових пояснень, що надійшли до суду 17.11.2020. Просив суд задовольнити заяву, розстрочити виконання рішення суду щодо стягнення грошових коштів основного боргу, пені, 3% річних та втрат від інфляції на загальну суму 39750395,23 грн. та судових витрат у розмірі 596255,93 грн. строком на 1 рік, оплату якого ПрАТ “Мелітопольгаз” буде здійснювати щомісяця рівними частинами. Обґрунтовуючи заяву заявник посилався на важкий фінансовий стан відповідача, який зумовлений таким. Починаючи з 02.02.2018 всі банківські рахунки та майно товариства перебували під арештом у зв`язку з примусовим виконанням рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 у справі № 908/4325/15, за яким з ПАТ “Мелітопольгаз” на користь ПАТ НАК “Нафтогаз України” було постановлено стягнути 31286611,23 грн. Все рухоме та нерухоме майно товариства перебувало під арештом впродовж двох років та частково знаходилося у податковій заставі. Сума заборгованості за рішенням суду була сплачена у червні 2018 року. Протягом зазначеного періоду через несплату податків та зборів у товариства утворилась величезна заборгованість перед бюджетом біля 9 млн.грн., яка зростала з кожним місяцем. У червні 2018 до органів ДВС були направлені податкові вимоги на зазначену суму, за якими були відкриті виконавчі провадження. Зняття арешту відбулось у січні 2019. На сьогоднішній день ПрАТ “Мелітопольгаз” є збитковим підприємством і за фінансовими результатами 2019 року збитки склали 27092,20 тис.грн. На 01.11.2020 існує несплачена дебіторська заборгованість контрагентів за надані послуги в розмірі 9211514,03 грн. У випадку незастосування розстрочення судового рішення, примусове стягнення 39750395,23 грн. призведе до ще більшого поглиблення фінансової кризи товариства, до зростання заборгованості з несплачених податків та зборів та нарахування штрафних санкцій за затримку їх сплати, затримання виплати заробітної плати та у меншому її розмірі, оскільки товариство вимушене буде перейти на скорочений робочий тиждень. Робітники товариства не зможуть отримати субсидію на опалювальний період 2020-2021, адже товариство буде позбавлене можливості сплачувати ЄСВ, через що також працівники не матимуть можливості у разі звільнення стати на облік у Центр зайнятості. Все це призведе до обмеження чи навіть припинення газопостачання кінцевим споживачам на території ліцензованої діяльності відповідача. Розстрочення виконання судового рішення надасть можливість товариству протягом зазначеного часу врегулювати питання заборгованості та з початком опалювального періоду розрахуватись у повному обсязі з контрагентом та бюджетом.

Представник позивача (стягувача) заперечив проти розстрочення виконання судового рішення. У письмовому запереченні, що надійшло до суду 20.11.2020, зазначив, що АТ “Укртрансгаз” є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. На даний час АТ “Укртрансгаз” перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки замовники послуг не здійснюють оплату наданих їм послуг. За результатами діяльності за 6 місяців 2020 АТ “Укртрансгаз” взагалі не отримало прибутку, а зазнало збитків на загальну суму 16515858 млн.грн., що свідчить про погіршення фінансового стану підприємства у порівнянні з попереднім звітним роком. Просить врахувати ту обставину, що стягувач впродовж тривалого терміну не зможе користуватися стягнутими грошовими коштами та не отримає жодної компенсації за таку затримку. Вважає, що складне фінансове становище ПрАТ “Мелітопольгаз” не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення, не підтверджене належними доказами. Ризики від власної господарської діяльності боржника не можуть покладатися на інших учасників господарських відносин, оскільки це порушує принцип розумності та справедливості. Просив врахувати, що боржником не вчинялося жодних дій щодо самостійного виконання рішення у справі. Заявником не поданий графік погашення заборгованості, що є його обов`язком.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду у дійсній справі, виходячи з такого.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/3012/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2020, позов Акціонерного товариства “Укртрансгаз” задоволений частково. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47-а, код ЄДРПОУ 05535349) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) суму 33993829 (тридцять три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 14 коп. основного боргу, суму 4427374 (чотири мільйони чотириста двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 90 коп. пені, суму 374596 (триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 66 коп. – 3% річних, суму 954594 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 53 коп. втрат від інфляції та суму 596255 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

04.11.2020 Господарським судом Запорізької області на виконання вказаного рішення виданий відповідний наказ.

Відповідно до ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості одночасного виконання рішення суду по дійсній справі відповідачем надано копію звітності – Звіту про застосування тарифів на послуги розподілу природного газу за 2019 рік, згідно якого збиток відповідача склав 27092,20 тис.грн., копію оборотно-сальдової відомості по рахунку за жовтень 2020, копію постанови про арешт майна боржника від 02.02.2018 ВП № 55697578.

Крім того, судом приймаються до уваги і посилання відповідача на те, що кошти та майно товариства перебували під арештом та знаходилося частково у податковій заставі. Відбувалося примусове виконання податкових вимог.

Тобто, відповідачем надано суду докази того, що одночасне виконання рішення суду унеможливить сплату податків, зборів, виплату заробітної плати працівникам, що може призвести до зупинення діяльності підприємства.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин, дію якого Уряд неодноразово продовжував (постановою КМУ № 956 від 13.10.2020 карантин продовжено до 31.12.2020).

Отже, наведені обставини негативним чином впливають на можливість ведення господарської діяльності суб`єктами господарювання, в тому числі ПрАТ “Мелітопольгаз”.

Суд також враховує, що у разі пред`явлення стягувачем до виконання судового наказу, вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність боржника. Саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання рішення не забезпечить виконання його зобов`язання перед Акціонерним товариством “Укртрансгаз”.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що наявні виняткові підстави для застосування розстрочки виконання судового рішення.

Судом враховані вищенаведені обставини, надано оцінку на предмет реальної можливості виконання судового рішення при наданні розстрочки, враховано, що розстрочка виконання рішення суду у дійсній справі не порушить балансу інтересів сторін, а саме, досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Розстрочка виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненню відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

В поданій заяві заявник просив розстрочити виконання судового рішення строком на один рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 ЦК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Згідно з ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення у справі № 908/3012/19 ухвалено Господарським судом запорізької області 10.03.2020. Таким чином, виконання вказаного судового рішення може бути розстрочено до березня 2021 року включно, тобто розстрочення не має перевищувати одного року з дня ухвалення цього рішення.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення вищевказаної заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” суми 33993829 (тридцять три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 14 коп. основного боргу, суми 4427374 (чотири мільйони чотириста двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 90 коп. пені, суми 374596 (триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 66 коп. – 3% річних, суми 954594 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 53 коп. втрат від інфляції та суми 596255 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору, зі сплатою платежів за наступним графіком: до 31.11.2020 – 8069330 грн. 23 коп., до 31.12.2020 – 8069330 грн. 23 коп., до 31.01.2021 – 8069330 грн. 23 коп., до 28.02.2021 - 8069330 грн. 23 коп., до 31.03.2021 - 8069330 грн. 24 коп. В іншій частині заяви про розстрочення виконання судового рішення слід відмовити, оскільки відсутні правові підстави.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/3012/19 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі № 908/3012/19 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47-а, код ЄДРПОУ 05535349) на користь Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) суми 33993829 (тридцять три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 14 коп. основного боргу, суми 4427374 (чотири мільйони чотириста двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 90 коп. пені, суми 374596 (триста сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 66 коп. – 3% річних, суми 954594 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 53 коп. втрат від інфляції та суми 596255 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору, зі сплатою платежів за наступним графіком:

до 31.11.2020 – 8069330 (вісім мільйонів шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять) грн. 23 коп.

до 31.12.2020 – 8069330 (вісім мільйонів шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять) грн. 23 коп.

до 31.01.2021 – 8069330 (вісім мільйонів шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять) грн. 23 коп.

до 28.02.2021 - 8069330 (вісім мільйонів шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять) грн. 23 коп.

до 31.03.2021 - 8069330 (вісім мільйонів шістдесят дев`ять тисяч триста тридцять) грн. 24 коп.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складений та підписаний 25.11.2020.

Суддя М.В. Мірошниченко