Постанова № 9307053, 31.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2010 року           09:20           № 2а-3177/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000434030/0

від 31 грудня 2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон»(далі –ТОВ «СК Джонсонс»або позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі –СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП або відповідача) №0000434030/0 від 31 грудня 2009р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив скасувати податкове. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при проведенні перевірки, дійшов до помилкового висновку щодо порушення підприємством вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п.7.4.5 п. 7.4 та абз. «б»п.п. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі –Закон України №168) в частині включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за господарськими операціями з ДП «Visage advertising limited»- ТОВ «Стиль-С Плюс»- ТОВ «Адвертайз Комьюніті»- ТОВ «Штудіан», оскільки, здійснення вказаних операцій підтверджено відповідними первинними документами та податковими накладними, а тому, прийняте податкове повідомлення –рішення від 31 грудня 2009 р. №0000434030/0 не відповідає діючому законодавству України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, подав письмові заперечення проти позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач завищив собі суму бюджетного відшкодування у зв’язку з тим, що сума, заявлена позивачем до відшкодування, не підтвердилася результатами зустрічних перевірок, а саме: позивач придбав рекламні послуги у посередників, контрагент якого не знаходився за місцем реєстрації, що, на думку відповідача, свідчить про фіктивність правочину, вчиненого позивачем, без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені. Окрім цього, в своїх письмових запереченнях відповідач зазначає, що факт порушення контрагентами своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

В судовому засіданні 31 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну документальну перевірку за наслідками підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «СК Джонсонс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2009р. сум ПДВ по накладним ДП «Visage advertising limited»(далі –перевірка), якою встановлено порушення ТОВ «СК Джонсонс»п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1., п.п.7.4.5 п. 7.4 та абз. «б»п.п. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України №168, в результаті завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009р. на суму 48109 грн.

За результатами перевірки було складено акт від 25.12.2009р. №608/40-30/00146137 (далі –Акт), на підставі висновків якого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 31.12.2009р. №0000434030/0. Вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 48109 грн.

Вказане порушення виникло в результаті включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за березень 2009 р. в розмірі 48109 грн. по податкових накладних, виданих ДП «Visage advertising limited».

Так, для перевірки правильності включення ТОВ «СК Джонсонс»до податкового кредиту сум ПДВ за березень 2009р. було проведено ряд зустрічних перевірок, якими встановлено, що ДП «Visage advertising limited»являлося частково посередником з постачання рекламних послуг ТОВ «СК Джонсонс». Одним же із постачальників цих послуг було Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-С Плюс», якому, в свою чергу, послуги поставлялися Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайз Комьюніті», що не було виробником вказаних послуг, а отримувало їх від Товариства з обмеженою відповідальністю «Штудіан»(далі –ТОВ «Штудіан»). Таким чином, саме ТОВ «Штудіан»було постачальником вказаних послуг. Для перевірки дійсності надання рекламних послуг ТОВ «Штудіан», СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було направлено на його адресу лист з проханням надати пояснення та документальні підтвердження з приводу взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайз Комьюніті»за січень 2009р., однак лист було повернуто відправникові з відміткою про не знаходження одержувача за вказаною адресою. За таких обставин, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП були здійснені заходи щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Штудіан», а саме: було виписано направлення на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Штудіан», однак працівника СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було складено акт про неможливість розпочати вказану перевірку, в зв’язку із відсутністю ТОВ «Штудіан» за юридичною та фактичною адресами.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ДП «Visage advertising limited»було укладено договір № 02/01-2003 від 02.01.2003р. про надання рекламних послуг. Виконання договору підтверджується складеними та підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.01.2009р., від 28.02.2009р., від 29.04.2009р., від 30.06.2009р, у відповідності до яких ДП «Visage advertising limited»було проведено з розміщення реклами. Матеріали справи свідчать, що справи, по зазначеним господарським операціям ДП «Visage advertising limited»видало позивачу податкові накладні № 4 від 19.01.2009р. та від 12.02.2009р. №31. Вартість отриманих від ДП «Visage advertising limited»послуг сплачена позивачем в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ДП «Visage advertising limited», що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Під час розгляду справи, представником СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не заперечувалося проти того, що позивачем перераховано на банківський рахунок ДП «Visage advertising limited»грошові кошти з призначенням платежу «за рекламу».

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідачем не надано заперечень та не спростовано правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем протягом вказаних періодів товарів (робіт, послуг), в тому числі сум податку на додану вартість, на підставі дослідження наявних у позивача первинних облікових бухгалтерських та податкових документів.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних від виконавця робіт ДП «Visage advertising limited».

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні від 19.01.2009р. №4, від 12.02.2009р. №31, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168, правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась, копія накладної залучена до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії

Таким чином, позивачем були надані належно допустимі докази здійснення господарської операції з ДП «Visage advertising limited»: договори про надання послуг реклами; банківські виписки, які свідчать про проведення розрахунків між контрагентами, акти виконаних робіт, податкові накладні, інше.

Окрім цього, у відповідності до інформації, викладеної на офіційному веб-сайті Державної податкової адміністрації України (витяг в матеріалах справи), ДП «Visage advertising limited»та ТОВ «Штудіан»зареєстровані як платники податків (номери свідоцтв –39022185 та 100139733).

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України №168 свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі –Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних «Visage advertising limited» було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, з Реєстру виключено не було, а одже мало право складати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи господарські договори з ДП «Visage advertising limited».

Суд вважає за доцільне наголосити на тому, що відповідачем під час розгляду справи не заперечувався факт сплати контрагентами позивача сум податку на додану вартість до державного бюджету.

Таким чином, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише підставі, що контрагент такого платника податку не знаходиться за фактичною та юридичною адресою.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарських операцій, сплата позивачем ПДВ в ціні товару, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов’язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Таким чином, покупець не може нести відповідальність за зловживання, вчинені службовою чи іншою особою підприємства .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку за договором про надання послуг в сфері реклами до складу валових витрат.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення скасування податкового повідомлення-рішення №0000434030/0 від 31 грудня 2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «СК Джонсон»(код ЄДРПОУ - 00146137) - 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –16.03.2010р.