Постанова № 9306962, 11.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2010 року 15:43 № 2а-12925/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Боровицької О.П.;

відповідача: не зявились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 жовтня 2009 року (відповідно до відмітки канцелярії) Державна податкова інспекція в Оболонському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ в Оболонському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач, СПД ОСОБА_2), в якому просить стягнути суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 126689,99грн.; суму податкового боргу з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 49786,73 грн., суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 63,13 грн.; суму податкового боргу по податку з доходів найманих працівників у розмірі 780,00 грн. на загальну суму боргу перед бюджетом 177319,85 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 11 лютого 2010 року).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-12925/09/2670 та призначено попереднє судове засідання на 20 листопада 2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2009 року відкладено попередній розгляд справи на 14 грудня 2009 року у звязку з неявкою відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 січня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2010року відкладено розгляд справи на 11 лютого 2010 року у звязку з неявкою представника відповідача.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У звязку з незявленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з 05 квітня 2005 року зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією як субєкт підприємницької діяльності фізична особа (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до даних облікової картки СПД ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати до бюджету суми податків і зборів у розмірі 177319,85 грн., яка виникла на підставі Акту “Про результати планової вїздної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_2 Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 07 квітня 2005року по 31 березня 2008 року” від 23 липня 2008 року за №398-17-4-1909415191 (далі по тексту Акт перевірки), а саме: 1) з єдиного податку у розмірі 63,13 грн.; у звязку із чим ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28липня 2008 року №0007181704/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку у розмірі 400,00 грн. (у звязку з наявною станом на час судового розгляду переплатою у розмірі 336,87 грн. податковий борг з єдиного податку зменшився до 63,13 грн.); 2) з податку з доходів фізичних осіб у звязку з чим ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008року №0007181704/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 49786,73 грн.; 3) по податку з доходів найманих працівників у звязку із чим ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008 року №0007201704/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 780,00 грн. (260 грн. основного боргу + 520,00 грн. штрафних санкцій); 4) з податку на додану вартість у звязку із чим ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008року №0007171704/0 у розмірі 124911,99 грн. (у звязку з наявною станом на час судового розгляду переплатою у розмірі 262,00 грн. податковий борг з податку на додану вартість зменшився до 124649,99 грн.

Крім того, на підставі Акту перевірки щодо неподання податкових декларацій з податку на додану вартість у строки визначені законодавством за №38/П/17-113-1909415191 від 04 лютого 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2009 року №00049901701/0, яким позивачу визначено податкове зобовязанні зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2040,00 грн.

Заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 63,13 грн. виникла внаслідок наступного.

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 12 грудня 2006 року відповідач способом оподаткування своїх доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності обрав сплату єдиного податку.

ДПІ в Оболонському районі м. Києва відповідачу видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Д № НОМЕР_2.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва”, передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Відповідно до пункту 1 Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Підпунктом 2 пункту 2 Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200гривень на місяць. Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Оболонською районною радою у місті Києва за №11/2 від 20.12.2007 року затверджена ставка єдиного податку з першого січня 2008 року для фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які займаються іншими видами оптової торгівлі, посередництвом в торгівлі різними товарами, становить 200,00 грн. щомісяця.

Як зазначалося вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обовязок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Отже, з наведених норм випливає, що обовязок зі сплати єдиного податку субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як субєкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Актом перевірки встановлено, що за вказаний період відповідачем використовувалася праця чотирьох найманих працівників. Однак до заяви на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності СПД ОСОБА_2 найманих працівників не включив і не сплатив за кожного з них додатково 50 % ставки єдиного податку, а тому заниження єдиного податку становило 400,00 грн.

Відповідно до частини 4 пункту 2 Указу Президента України від 03 липня 1998 року за №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

У звязку із цим ДПІ в Оболонському районі м. Києва направлено податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008 року №0007181704/0 на суму 400,00 грн., яке отримано відповідачем 11 серпня 2008 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення.

У відповідача існувала переплата з єдиного податку у розмірі 336,87 грн., а тому сума заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку станом на час звернення позивача з позовом до суду становить 63,13 грн.

Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 49786,73 грн. виникла внаслідок наступного.

Відповідно до висновків Акту перевірки СПД ОСОБА_2 у 4 кварталі 2007 року перевищив допустимий для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності обсяг виручки, який відповідно до вимог Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” має сягати не більше 500000 грн. на рік, а тому відповідно до положень пункту 1 вищезазначеного Указу, з 1 кварталу 2008 року відповідач мав перейти на загальну систему оподаткування.

Відповідно до підпункту 4.2.8. пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

Відповідно до пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” починаючи з 01 січня 2007 року ставка податку становить 15% від обєкта оподаткування.

У звязку із цим ДПІ в Оболонському районі м. Києва направлено податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008 року №0007181704/0 на суму 49786,73 грн., яке отримано відповідачем 11 серпня 2008 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення.

Отже, на момент розгляду адміністративного позову за відповідачем обліковується борг по податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 49786,73 грн.

Заборгованість по податку з доходів найманих працівників у розмірі 780,00 грн. виникла внаслідок наступного.

Відповідно до висновків Акту перевірки у квітні 2005 року СПД ОСОБА_2 використовував працю чотирьох найманих працівників без оформлення трудових книжок. Заробітна плата працівникам нараховувалася і виплачувалася у розмірі 500 грн., але прибутковий податок із заробітної плати не утримувався і до бюджету не перераховувався.

Відповідно до пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Відповідно до підпункту 20.3.1 пункту 20.3. статті 20 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особа, на яку покладається відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету згідно з нормами цього Закону є податковим агентом.

Пунктом 19.2. статті 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що податкові агенти зобовязані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва встановлено, що в порушення вищезазначених вимог закону, відповідачем не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників у 2005 році на суму у розмірі 260,00 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.9. пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких коштів відповідно до закону.

Судом встановлено, що на виконання вимог підпункту 17.1.9. пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу був нарахований штраф на суму 520,00 грн. та надіслано податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008 року №0007201704/0 у розмірі 780,00 грн. (260,00 грн. основного боргу + 520,00 грн. штрафних санкцій), яке отримано відповідачем 28 липня 2008 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення.

На момент розгляду адміністративного позову за відповідачем обліковується борг по податку з доходів найманих працівників у розмірі 780,00 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 126689,99 грн. виникла внаслідок наступного.

З 21 квітня 2005 року відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва за №НОМЕР_3 про реєстрацію податку на додану вартість Серія НБ № НОМЕР_4.

Відповідно до висновків Акту перевірки відповідачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 83274,66 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На виконання вимог підпункту 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу був нарахований штраф на суму 41637,33 грн. та надіслано податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2008 року №0007171704/0 на суму 124911,99грн. (83274,66 грн. основного боргу + 41637,33 грн. грн. штрафних санкцій), яке отримано відповідачем 28 липня 2008 року, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача існувала переплата з податку на додану вартість у розмірі 262,00 грн. Таким чином, суму заборгованості було зменшено на суму переплати і заборгованість склала 124649,99 грн.

Крім того, 04 лютого 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена перевірка своєчасності подання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість, на підставі якої був складений Акт перевірки щодо неподання податкових декларацій з податку на додану вартість у строки визначені законодавством за № 38/П/17-113-1909415191 від 04 лютого 2009 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2009 року №00049901701/0 на суму 2040,00 грн. штрафних санкцій, яке було надіслано на адресу відповідача 12 березня 2009 року, однак не вручене через незнаходження відповідача за вказаною адресою, а тому було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 12 травня 2009 року, про що складено акт №14 від 12 травня 2009 року.

Отже, судом встановлено, що на момент подачі позову, загальна заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 126689,99 грн. (83274,66 грн. основного боргу + 41637,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій 262,00 грн. переплата податку на додану вартість + 2040,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи повязані з утриманням обєктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що податкове зобовязання відповідача не сплачено в установлені строки, через що податкове зобовязання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що у звязку з несплатою податкового зобовязання позивачем надіслано на адресу відповідача листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 15 серпня 2008 року №1/2748 та другу податкову вимогу від 29 жовтня 2009 року №2/5064.

У звязку з неможливістю вручення відповідачу першої та другої податкових вимог через не знаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податника податків (згідно з актами ДПІ в Оболонському районі м. Києва від 29 вересня 2008 року №481 та від 29 грудня 2008 року №832), першу та другу податкові вимоги розміщено на дошці податкових оголошень 29 вересня 2008 року та 29 грудня 2008 року відповідно.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та ним не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Оболонському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69 - 71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (04210, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України 177319,85 грн. (сто сімдесят сім гривень триста девятнадцять гривень вісімдесят пять копійок), а саме:

- суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 126689,99 грн. (сто двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят девять гривень девяносто девять копійок) на розрахунковий рахунок №31113029700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 1410100;

- суму податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 49786,73 грн. (сорок девять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень сімдесят три копійки) на розрахунковий рахунок №33210801700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 11010200;

- суму податкової заборгованості з єдиного податку на підприємницьку діяльність у розмірі 63,13 грн. (шістдесят три гривні тринадцять копійок) на розрахунковий рахунок №34213379700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 16050200;

- суму податкової заборгованості по податку з доходів найманих працівників у розмірі 780,00 грн. (сімсот вісімдесят гривень) на розрахунковий рахунок №33211800700006 до УДК в Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код 26077916, МФО 820019, код платежу 11010100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 12 квітня 2010 року.