Постанова № 9306722, 20.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-783/10/2370 20.04.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі-Найдьон А.В., за участю представників: прокуратури Синецької О.Ю. (за довіреністю), позивача Чумак В.В. (за довіреністю), за участю відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянського міськрайонного центру зайнятості населення до ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою від 25.02.2010р. №05 - 279 вих 10 до ОСОБА_1, в якій просить стягнути на користь Смілянського міськрайонного центру зайнятості населення кошти виплачені як допомога по безробіттю в сумі 15 606 грн. 59 коп. Обґрунтувуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ОСОБА_1 в порушення вимог законів України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. № 803-ХІІ та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон № 1533-ІІІ) відмовився повернути кошти у сумі 15606грн. 59 коп., отримані як допомога по безробіттю.

Під час судового засідання прокурор та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Спростовуючи позовні вимоги відповідач зазначив, що він не займався підприємницькою діяльністю, однак був зареєстрований як СПД-ФО, тому не знав, що він немає права отримувати кошти по безробіттю, тобто в діях відповідача відсутній умисел правопорушення. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у його задоволенні відмовити.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора та пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради як фізична особа-підприємець 02.04.2001р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, перебував на обліку в Смілянському міськрайонному центрі зайнятості населення як безробітній з 13.09.2006р. по 21.05.2007р., згідно персональної картки №НОМЕР_2 та з 15.12.2008р. по 03.12.2009р., відповідно до персональної картки №НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 2 Закону №803-ХІІ, ст.ст. 22, 23 Закону №1533-ІІІ ОСОБА_1 згідно заяви від 13.09.2006р., 15.12.2008р. надано статус безробітного, в якій відповідач вказав, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та якому призначено допомогу по безробіттю, відповідно до наказу Смілянського міськрайонного центру зайнятості населення від 13.09.2006р. №НТ060913 та від 15.12.2008р. №НТ081215. ОСОБА_1 перебував на обліку в МЦЗ, на підставі наказу № НТ070524 від 24.05.2007р., наказу №НТ091203 від 03.12.2009р., однак позивачем виявлений факт подання відповідачем недостовірних даних, щодо його працевлаштування, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних та п. 14 ст.31 ЗУ № 1533-ІІІ.

Смілянським міськрайонним центром зайнятості населення проведено перевірку додержання відповідачем вимог Закону №1533-ІІІ, відповідно до акта № 2302/1167 від 29.01.2009р., в ході якої встановлено, що на день надання ОСОБА_1 статусу безробітнього, відповідач був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності (фізична особа підприємець) з 02.04.2001р. згідно витягу з ЄДРПОУ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради як фізична особа підприємець. Таким чином, відповідач під час реєстрації в Смілянському міськрайонному центрі зайнятості населення надав неправдиві відомості, приховав той факт, що є приватним підприємцем з 02.04.2001р.

Зокрема, 03.12.2009р. державним реєстратором виконавчого комітету Смілянської міської ради проведено реєстраційну дію внесено рішення про припинення підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак на час слухання справи відповідач підприємницьку діяльність не припинив і зареєстрований як підприємець.

Як вбачається з матеріалів справи, в період перебування ОСОБА_1 на обліку в державній службі зайнятості з 13.09.2006р. по 21.05.2007р. та 15.12.2008р. по 03.12.2009р. йому було виплачено матеріальне забезпечення в сумі 15 606 грн. 59 коп., згідно розрахунку суми боргу від 15.01.2010р. №97/04, як допомогу по безробіттю, що підлягає поверненню, згідно наказу від 05.01.2010р. №НТ100105, який відповідач отримав 22.01.2010р., про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 15 606 грн. 59 коп.

Згідно Закону №1533-ІІІ джерела коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття формуються із страхових внесків страхувальників. Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом.

Законом №1533-ІІІ надано право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальних послуг громадян, які є застрахованими чи незастрахованими особами військовослужбовці звільнені у звязку із скороченням чисельності штату без права на пенсію, в тому числі особи, які вперше шукають роботу та інші незастраховані особи, у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

До зайнятого населення належать та не можуть бути безробітними і отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві (пп.б п.3 ст.1 Закон №803-ХІІ).

Статтею 2 Закону №803-ХІІ визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пп.8 п.1 ст.31 Закону №1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Зокрема, застраховані особи зобовязані у повному обсязі повідомляти про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обовязків, стягується з цієї особи в судовому порядку (п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За результатами розгляду адміністративного позову та з врахуванням думки представників сторін, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду про стягнення коштів, призначених як допомогу по безробіттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.04.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69,71, 94, 97, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (20700, Черкаська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

на користь Смілянського міськрайонного центу зайнятості населення (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 83, код 21368514) кошти, виплачені як допомога по безробіттю у сумі 15 606 грн. 59 коп. ( пятнадцять тисяч шістсот шість гривень 59 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 21.04.2010 року.

СуддяТ.В.Новікова