Постанова № 9306425, 11.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 31692/08

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

секретаря - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача –Борозняк О.М.

відповідача –Лободи Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Державного підприємства „Завод ім.В.О.Малишева” про зобов’язання виконати вимогу, -

ВСТАНОВИВ :

Контрольно-ревізійне управління в Харківській області (надалі – КРУ в Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства „Завод ім.В.О.Малишева” (надалі –ДП „Завод ім.В.О.Малишева”, відповідач), в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд зобов'язати відповідача виконати вимогу № 285-21/1936 від 18.03.2008 року на суму 4327767,16 грн. в частині : зобов’язання ДП „Завод ім.В.О.Малишева” забезпечити зменшення зобов’язань на суму простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 2807171,57 грн. та повернення відчуженого державного майна на суму 25393848,60 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2009 року провадження у справі було зупинено. 27.11.2009 року провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Свої вимоги обґрунтовує з посиланням на п. 10 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Вказує, що внаслідок порушення ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.99 Господарського процесуального кодексу, ч.5 ст.75 Господарського кодексу України, п.2 ст.7 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”, положень п.6 Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803, п.2.4 Методичних рекомендацій Мінпромполітики України „Про порядок отримання згоди Міністерства промислової політики України на відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів”, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.06.2004р. №274, без отримання дозволу (погодження) Фонду державного майна здійснено відчуження майна на користь суб’єктам підприємницької діяльності всупереч законодавству в загальній сумі 25393848,6 грн., в т.ч.: при реалізації нежитлової будівлі (виробничий корпус 180А –цех 240; інвентарний номер 000341, літ. „Х-4”; загальною площею 28032,5 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13) на 16333900,00 грн.; в порушення умов дозволів, виданих Міністерством промислової політики України, здійснено відчуження майна в періоді впровадження справи про банкрутство ДП „Завод ім. В.О.Малишева” на 9059948,60 грн. Також зазначає, що відповідачем в порушення п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, в балансі відображені зобов’язання, які не підлягають погашенню, на загальну суму 2807171,57 грн. А саме, в обліку ДП „Завод ім. В.О.Малишева” на цю суму необґрунтовано рахується кредиторська заборгованість, по якій відсутні документи щодо виникнення боргу (рішення суду про стягнення на користь кредиторів боргу), понад терміну позовної давності.

Вказує, що за результатами ревізії, на підставі п.7 ст.10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” до сільської ради пред’явлено вимогу № 285-21/1936 від 18.03.2008 року про усунення невідшкодованих сум, виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань до 18.04.2008р., однак до теперішнього часу вимога у вищезазначеній частині не виконана в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, з посиланням на ч.2 ст.15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” просить суд зобов’язати відповідача виконати законну вимог КРУ в Харківській області.

Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечував. Вважає вимогу КРУ в Харківській області незаконною. По суті позовних вимог надав пояснення, в яких звернув увагу суду, що при реалізації нежитлової будівлі (виробничий корпус 180А –цех 240; інвентарний номер 000341, літ. „Х-4”; загальною площею 28032,5 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13) на 16333900,00грн. відповідачем не було порушено вимог ст.75 Господарського кодексу України, оскільки установлений порядок погодження з Фондом державного майна України, який передбачався наведеною нормою права, був прийнятий лише 06.06.2007р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів „Про затвердження порядку відчуження об’єктів державної власності” №803. Тобто, вже після того, як спірна будівля була реалізована. Крім того, реалізація проведена на підставі дозволу Міністерства промислової політики України на відчуження будівлі цеху 240; документи на погодження вказаної операції були направлені до Регіонального відділення Фонду державного майна України, за наслідками чого ДП „Завод ім. В.О.Малишева” отримано листа, в якому повідомлялось, що через відсутність нормативного документу, який регламентував би порядок відчуження державного майна, регіональне відділення не здійснює погодження операцій відчуження державного нерухомого майна”. Вважає, що порушення Господарським судом справи про банкрутство не є перешкодою для відчуження майна на 9059948,60 грн. в періоді впровадження справи про банкрутство ДП „Завод ім. В.О.Малишева”, а посилання фахівцями КРУ на Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого Наказом ФДМ України від 29.03.2004р. №604, не поширюється на відчуження державного майна, яке перебуває в управління інших ніж ФДМ України органах влади, в т.ч. Мінпромполітики”.

Щодо твердження позивача про порушення ДП „Завод ім. В.О. Малишева” п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 „Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, при відображенні в балансі підприємства зобов’язань, які не підлягають погашенню, на загальну суму 2807171,57 грн. при відсутності документів щодо виникнення боргу (рішення суду про стягнення на користь кредиторів боргу), понад терміну позовної давності, пояснив, що вказана кредиторська заборгованість виникла внаслідок рішень суду на користь кредиторів боргу, однак надати такі рішенні на вимогу суду представник відповідача відмовився.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов’язання відповідача забезпечити зменшення зобов’язань на суму простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 2807171,57 грн. виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями КРУ в Харківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства „Завод ім..В.О.Малишева” за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 11.12.2007 р. № 285-20/143.

Акт ревізії підписано генеральним директором та головним бухгалтером підприємства із запереченнями.

На виконання вимог п. 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні" та п.46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 КРУ в Харківській області, на адресу ДП „Завод ім. В.О.Малишева” було надіслано вимогу від 18.03.2008р. № 285-21/1936 про усунення виявлених ревізією ДП „Завод ім..В.О.Малишева” порушень законодавства з фінансових питань.

Станом на час звернення до суду відповідач вказану вимогу в повному обсязі не виконав. Так, як зазначає позивач, ДП „Завод ім.В.О.Малишева” в установлений термін та на час розгляду справи у суді не було вжито заходів щодо забезпечення зменшення зобов’язань на суму простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 2807171,57 грн. та повернення відчуженого державного майна на суму 25393848,60 грн. Саме в цій частині позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати вимогу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контрольно-ревізійне управління є органом державної влади і, відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Право звернення КРУ до суду передбачено п. 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", згідно якої органи державної контрольно-ревізійної служби мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з ч. 2, 5, 6 ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, на підставі якого Контрольно-ревізійне управління в Харківській області здійснило спірну ревізію, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 (надалі –Порядок № 550). Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Порядок оформлення результатів ревізії передбачено п.35-40 Порядку № 550.

Також, ч.1 ст.11 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Як вбачається зі змісту акту ревізії, в ході проведеної ревізії встановлено, що в обліку ДП „Завод ім. В.О.Малишева” в порушення п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов’язання”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20, відображені зобов’язання, які не підлягають погашенню, на загальну суму 2807171,57 грн. (необґрунтовано рахується кредиторська заборгованість, по якій відсутні документи щодо виникнення боргу (рішення суду про стягнення на користь кредиторів боргу), понад терміну позовної давності.

Суд погоджується з таким висновком акту ревізії з огляду на таке.

Так, за даними про наявну в обліку ДП „Завод ім..В.О.Малишева” безнадійну кредиторську заборгованість, по якій відсутні підстави для її обліку у складі зобов’язань станом на час розгляду справи в балансі відповідача відображена кредиторська заборгованість на загальну суму 2807171,57 грн., з яких : по КП ХКБМ на 1133771,63 грн., по ВАТ ХНТК –7351,22 грн., по ВАТ „Турбоатом” –3801,52 грн., по АОЗТ „Авіс” м.Харків –2285,59 грн., по ТОВ ЧПА –Торговий дім –182943,69 грн., по КГГМК Криворіжсталь –422640 грн., по Commercial Group Венгрія –935677,92 грн., по ДП УТПП –118700 грн.

Суд зазначає, що документів щодо підстав виникнення боргу на загальну суму 2807171,57 грн. (рішення суду про стягнення на користь кредиторів боргу) відповідачем не надано ані під час ревізії, ані під час судового розгляду справи.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, надати документи, які б підтверджували наявність кредиторської заборгованості у відповідача на загальну суму 2807171,57 грн., є неможливим.

Слід відмітити, що саме нормами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за N 85/4306 (надалі –Положення) визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Відповідно до п.5 Положення зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Судом встановлено, що визначити стан заборгованості ДП „Завод ім..В.О.Малишева” за даними бухгалтерського обліку по розрахунках відповідача з вищенаведеними контрагентами на загальну суму 2807171,57 грн. не є можливим внаслідок відсутності документів (рішення суду про стягнення на користь кредиторів боргу).

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги КРУ в Харківській області до Державного підприємства „Завод ім..В.О.Малишева” про зобов’язання виконати вимогу № 285-21/1936 від 18.03.2008 року в частині забезпечення зменшення зобов’язань на суму простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 2807171,57 грн. є документально та нормативно обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Також, в акті перевірки зазначено, що при реалізації нежитлової будівлі (виробничий корпус 180А –цех 240; інвентарний номер 000341, літ. „Х-4”; загальною площею 28032,5 м2, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13) на 16333900,00 грн. відповідач порушив вимоги ч.5 ст.75 Господарського кодексу України, п.2 ст.7 Закону України „Про управління об’єктами державної власності”, положень п.6 Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. № 803, п.2.4 Методичних рекомендацій Мінпромполітики України „Про порядок отримання згоди Міністерства промислової політики України на відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів”, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.06.2004р. №274. А саме, здійснив реалізацію вказаної будівлі суб’єктам підприємницької діяльності без отримання дозволу (погодження) Фонду державного майна.

Судом встановлено, що згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 15 червня 2007 року № 341 Методичні рекомендації Мінпромполітики України „Про порядок отримання згоди Міністерства промислової політики України на відчуження, ліквідацію, передачу основних засобів”, затверджених наказом Мінпромполітики України від 09.06.2004р. №274, на порушення п.2.4 яких є посилання в позові, станом на час проведення ревізії, втратили чинність.

Відповідно до положень ч.5 ст.75 Господарського кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо порядку відчуження державного майна” від 09.01.2007 року № 549-V”, який на час виникнення спірних правовідносин набув чинності, відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Виходячи зі змісту наведеної норми права, суд вважає, що для відчуження нежитлової будівлі (виробничий корпус 180А –цех 240; інвентарний номер 000341, літ. „Х-4”; загальною площею 28032,5 м2, розташований за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13), яка є майновим об'єктом, що належать до основних фондів, відповідач повинен був отримати обов’язкову попередню згоду органу, до сфери управління якого належить підприємство, тобто, Міністерства промислової політики України та додаткове погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Слід відмітити, що дозвіл органу, до сфери управління якого належить підприємство - Мінпромполітики України на відчуження вказаної будівлі Державним підприємством„Завод ім.В.О.Малишева” був отриманий на підставі листа №10/3-2-741 від 26.05.2006р. (а.с.228 Б).

Порядок погодження відчуження об’єктів державної власності з Фондом державного майна України на час відчуження спірного нерухомого майна (укладання договору купівлі-продажу від 23.05.2007р.) законодавцем встановлено не було. Такий порядок був прийнятий лише 06.06.2007 року.

Судом взято до уваги, що ДП „Завод ім.В.О.Малишева” було вжити відповідних заходів щодо отримання погодження здійснених операцій по відчуженню державного майна і надання дозволу на реалізацію нерухомого майна шляхом направлення до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області листів вих. від 10.04.2007р. № ЗУ –1700, вх. від 11.04.2007р. № Ф-4670, вих. від 10.04.2007р. №ЗУ-1690, вх. від 11.04.2007р. № Ф-4671.

Як вбачається зі змісту листа (відповіді) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23.04.2007 року № 18-3821 на „даний час, із-за відсутності нормативного документу, який регламентував би порядок відчуження державного майна, регіональне відділення не здійснює погодження операцій відчуження державного нерухомого майна".

Таким чином, відповідач був позбавлений можливості отримати погодження від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на відчуження нежитлової будівлі (виробничий корпус 180А –цех 240; інвентарний номер 000341, літ. „Х-4”; загальною площею 28032,5 м2, розташований за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13).

Враховуючи дату початку процедури відчуження майна у спірних правовідносинах (26.05.2006 року), отримання відповідачем дозволу органу управління на відчуження та експертної оцінки в установленому законом порядку, проведення аукціону, укладання договору з переможцем конкурсу та зміст відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 23.04.2007 року № 18-3821, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КРУ в Харківській області в частині зобов’язання ДП „Завод ім. В.О.Малишева” повернути відчужене державне майно на суму 16333900,00 грн.

Крім того, в акті ревізії зафіксовано порушення ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.99 Господарського процесуального кодексу України - здійснення відчуження майна в періоді впровадження справи про банкрутство ДП „Завод ім. В.О.Малишева” на 9059948,60 грн. через порушення дозволів, виданих Міністерством промислової політики України.

Так, фахівцями КРУ в Харківській області зроблено висновок, що посадовими особами ДП „Завод ім.В.О.Малишева” всупереч умов наданого Міністерством промислової політики України дозволу на відчуження основних фондів № 10/7-1-912 від 29.06.2005р. здійснено реалізацію майна у період провадження справи про банкрутство підприємства, чим порушено п. 4 „Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю”, затвердженого наказом ФДМУ N2604 від 29.03.2004 (акт №285-20/142 від 1-12.2007). При цьому позивач зазначає, що дозвіл на продаж вищезазначених нежитлових приміщень був наданий за умови відсутності судових позовів та застав на майно, а також провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які виникли після набрання чинності цими положеннями.

Таким чином порушення господарським судом Харківської області 27.07.2005 справи про банкрутство ДП „Завод ім. В.О.Малишева” в даному випадку не є перешкодою для відчуження вищезазначених нежитлових приміщень.

Як свідчать матеріали справи (а.с.227), законність відчуження майна в періоді впровадження справи про банкрутство ДП „Завод ім. В.О.Малишева” на 9059948,60 грн. була предметом перевірки Прокуратурою Харківської області, за результатами якої було винесено постанову від 11.04.2008 року про відмову у порушенні кримінальної справи.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання ДП „Завод ім. В.О.Малишева” повернути відчужене державне майно на суму 9059948,60 грн.

Керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Харківській області до Державного підприємства „Завод ім..В.О.Малишева про зобов’язання виконати вимогу –задовольнити частково.

Зобов’язати Державне підприємство „Завод ім..В.О.Малишева (61001, м.Харків, вул..Плеханівська, 126, код 14315629) виконати вимогу № 285-21/1936 від 18.03.2008 року в частині забезпечення зменшення зобов’язань на суму простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 2807171,57 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог –відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 16.03.2010 року.

Суддя                                                                                                                        Т.С. Перцова