
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.11.2020 Справа №607/3228/16-ц
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 про скасування судового наказу,
ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано судовий наказ за заявою Комунального підприємства “Тернопільводоканал” про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 7438,71 гривень, суму інфляційних донарахувань у розмірі 3613,12 гривень, три відсотки річних у розмірі 396,63 гривень.
17 листопада 2020 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 подав до суду заяву про скасування судового наказу №607/3228/16-ц, виданого 01 квітня 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Подану заяву обґрунтовує тим, що заявник ОСОБА_1 не погоджується із розміром вказаної заборгованості, та вказує на відсутність підстав для стягнення заборгованості, оскільки стягувачем не надано документів на підтвердження факту існування договірних відносин між КП “Тернопільводоканал” та ОСОБА_1 . Крім цього, при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, стягувачем не зазначено тарифи та кількість спожитих послуг, що ставить під сумнів механізм нарахування заборгованості та її розміру.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2020 року заяву про скасування судового наказу розподілено до розгляду судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М. та 23 листопада 2020 року передано судді разом із матеріалами цивільної справи.
Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Заявником ОСОБА_1 не сплачено судового збору при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу.
Натомість, представником заявника ОСОБА_2 долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду, а також клопотання про звільнення заявника ОСОБА_1 від сплати судового збору, мотивоване перебуванням заявника у складному матеріальному становищі, оскільки він є пенсіонером, щомісячний розмір пенсії якої складає 1712 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: наявність майнового стану, який не дозволяв би позивачу сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі, а також одна із підстав, визначених пунктами 1-3 частини 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно із довідкою про доходи №9770717773479718 сформованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 19 жовтня 2020 року за період із січня 2020 року по жовтень 2020 року заявник ОСОБА_1 отримав пенсію у загальному розмірі 16676 гривень. Також, як убачається із долучених відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів №3629 від 10 листопада 2020 року, наданих Тернопільською державною податковою інспекцією ГУ ДПС у Тернопільській області, за перший квартал 2020 року позивач ОСОБА_1 отримав заробітну плату у ТОВ «Охоронний Холдинг» у сумі 14430,63 гривень.
Згідно п.п. 42 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду заяви про скасування судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 105,10 гривень.
При цьому, із вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що як на підставу для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору може слугувати та обставина, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. Натомість, заявником не надано доказів про розмір його доходів за попередній рік, тобто за 2019 рік.
Разом із цим, виходячи із середнього розміру отримуваної заявником пенсії, зокрема 1712 гривень у місяць, а також, з огляду на розмір отриманої ним заробітної плати за перший квартал 2020 року у сумі 14430,63 гривень, розмір судового збору, який підлягає до сплати за подання вказаної заяви про скасування судового наказу а саме - 105,10 гривень, вочевидь не перевищує 5% відсотків розміру річного доходу заявника.
Крім цього, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан не дозволяє сплатити суму судового збору у визначеному законом розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору є правом, а не імперативним обов`язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.
Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.
У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
За вказаних обставин, оскільки, заява про скасування судового наказу не відповідає вказаним вимогам, суддя приходить до переконання, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід повернути заявнику.
На підставі наведеного та керуючись ст.170 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Нужда Світлана Федорівна про скасування судового наказу – повернути заявнику без розгляду.
Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду .
Головуючий суддяЛ. М. Сливка
Судове рішення № 93063252, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 23.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/3228/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: