
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2020 Справа №607/15885/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Сташків Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Сливки С.М.,
у присутності:
представника позивача Свірського Т.В.,
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №744012 від 10 вересня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. В постанові зазначено, що 10 вересня 2020 року близько 00 год. 55 хв. по вул. Зеленій у м. Тернополі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та при перевірці документів не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 8.4 (б), 2.1 (а) Правил дорожнього руху України. Позивач вважає вказану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у інспектора, який виніс постанову, не було жодних доказів того, що ним було вчинено адміністративне правопорушення. В інспектора не було жодних фактичних даних, на підставі яких можливо було б встановити наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, а викладені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності. Постанова винесена без розгляду справи, що завадило позивачу реалізувати його права.
Ухвалою судді від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України, з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 11 листопада 2020 року о 12 год. 30 хв.
За клопотанням представника відповідача розгляд справи, призначений на 11 листопада 2020 року на 12 год. 30 хв., відкладений на 23 листопада 2020 року на 12 год. 30 хв.
13 листопада 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, зміст якого зводиться до того, що згідно з оскаржуваною постановою, 10 вересня 2020 року о 00 год. 55 хв. позивач ОСОБА_1 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та при перевірці документів не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 8.4 (б), 2.1 (а) Правил дорожнього руху України. Чинними Правилами закріплений безумовний обов`язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії. Також, цими Правилами передбачено право працівника поліції перевіряти наявність документа, що підтверджує право керування. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову. Крім цього, представником відповідача до матеріалів справи долучено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції та з автореєстратора.
23 листопада 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Свірський Т.В. подав відповідь на відзив, у якій вказав, що викладені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки по-перше, позивач 10 вересня 2020 року не керував транспортним засобом, а лише знаходився у ньому в момент зупинки працівниками поліції зупинили його, та, по-друге взагалі відсутній факт (подія) правопорушення будь-якою особою. Зазначив, що зупинений автомобіль позивач взяв у користування у свого знайомого під особисту відповідальність, тому він вирішив особисто розібратись в ситуації щодо причини зупинки транспортного засобу працівниками поліції, а тому поліцейські вважали, що саме він керував автомобілем. Долучені відповідачем до відзиву відеоматеріали не містять жодних даних про те, що позивач керував транспортним засобом. Крім цього, дані відеоматеріали містять фрагменти відеозапису, де позивач чітко вказує на те, що транспортним засобом він не керував, чого працівники поліції при винесенні постанови до уваги не взяли. Також зазначає, що у долучених відеоматеріалах не зафіксовані самі події правопорушень, а саме не зафіксовано те, що автомобіль проїхав перехрестя без зупинки та те, що водію було запропоновано пред`явити посвідчення водія, а він не пред`явив. Більше того, на одному із відеозаписів (запис з автомобільного відеореєстратора працівників поліції), долученого відповідачем, чітко видно, що зазначений в оскаржуваній постанові транспортний засіб здійснив зупинку перед проїздом перехрестя, що спростовує викладені у постанові правопорушення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Пояснив, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, про що він неодноразово вказував працівникам поліції, а тому оскаржувана постанова є незаконною. Та, навіть, якщо припустити, що позивач керував автомобілем, відсутні докази порушення ним вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а також що він не мав при собі посвідчення водія.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області у судовому засідання просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. Вказала, що про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, він почав стверджувати аж тоді, коли працівники поліції повідомили йому, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд для визначення стану сп`яніння. На відео зафіксовано, що автомобіль перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» повної зупинки не здійснив, у зв`язку з чим був зупинений працівниками поліції, та при перевірці документів виявлено, що посвідчення водія, яке пред`явив ОСОБА_1 , є недійсним. Поліцейськими дотримано вимоги закону про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підтвердження чого долучено диск із відеозаписом, тобто вимоги щодо обов`язку доказування правомірності свого рішення ним виконані, а позивач, стверджуючи, що не керував автомобілем, жодних доказів цього не надав.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №744012 від 10 вересня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Як убачається з зазначеної постанови, 10 вересня 2020 року близько 00 год. 55 хв. по вул. Зеленій у м. Тернополі ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та при перевірці документів не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 8.4 (б), 2.1 (а) ПДР України.
В постанові зазначено, що до неї додається відео ВО00049.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з автореєстратора патрульного автомобіля, долученого представником відповідача до відзиву, файл із назвою «2_5406826422176057413», вбачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їжджаючи до дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» по вул. Зеленій у м. Тернополі, значно сповільнив рух, однак, проїхав перехрестя, не здійснивши повної зупинки перед знаком, після чого був зупинений працівниками поліції.
Як убачається з переглянутого в судовому засідання відеозапису ВО00049, долученого представником відповідача до відзиву, файл із назвою «20200910124448000185», працівниками поліції при перевірці посвідчення водія, яке ОСОБА_1 пред`явив на їх вимогу, було встановлено, що вказане посвідчення недійсне.
Також із цього відео вбачається, що після того, як працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, він почав стверджувати, що не керував автомобілем, та під час складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП ще раз повторив про це.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання про необхідність відмовити у задоволенні позову з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 8.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» забороняє проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Як установлено при розгляді справи на підставі досліджених наявних у справі доказів, зазначених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 не виконав.
Зокрема, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з автореєстратора патрульного автомобіля вбачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їжджаючи до дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» по вул. Зеленій у м. Тернополі, значно сповільнив рух, однак, проїхав перехрестя, не здійснивши повної зупинки перед знаком, після чого був зупинений працівниками поліції.
З переглянутих у судовому засіданні відеозаписів також установлено, що при перевірці посвідчення водія, яке ОСОБА_1 пред`явив на вимогу працівникам поліції, ними було виявлено, що вказане посвідчення недійсне.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є необгрунтованими. Про цю обставину жодним чином не вказано в позовній заяві. Про зазначене лише вказував представник позивача у відповіді на відзив та в судовому засіданні. Однак, ні на місці зупинки, ні в ході судового розгляду ОСОБА_1 не вказав на будь-яку іншу особу, яка керувала транспортним засобом. З долученого відповідачем та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з автореєстратора патрульного автомобіля вбачається, що одразу ж після зупинки автомобіля працівники патрульної поліції підійшли до водія та почали спілкуватися з ним через вікно. Відтак, працівники поліції достовірно пересвідчились, хто саме перебував за кермом автомобіля. Відсутність фрагменту відеозапису з зображенням обличчя водія в момент зупинки автомобіля не спростовує викладених у постанові обставин. Більше того, як судом уже зазначалося, про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, він почав стверджувати аж тоді, коли працівники поліції повідомили йому про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 10 вересня 2020 року близько 00 год. 55 хв. по вул. Зеленій у м. Тернополі, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» та при перевірці документів не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 8.4 (б), 2.1 (а) ПДР України.
Щодо викладених у позовній заяві доводів про те, що розгляд справи не відбувався, то зазначене також спростовується долученими відповідачем відеозаписами, якими підтверджено, що позивачу під час розгляду справи було роз`яснено його права, будь-яких клопотань, окрім як відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 не заявляв.
Позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові, та факт відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а наданими відповідачем доказами, зокрема відеозаписами, підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №744012 від 10 вересня 2020 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108720.
Головуючий суддяН. М. Сташків
Судове рішення № 93063219, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 23.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/15885/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: