Постанова № 9306312, 18.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18.03.2010 р. № 2-а- 536/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Поляков В.Г.

представника відповідача- Лопатін В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова

до Відкрите акціонерне товариство "Точприлад"

пропро стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м.Харкова (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» (надалі по тексту відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості відшкодування пільгових пенсій за Списком № 2 в розмірі 2981,06 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідача зареєстровано в Дзержинському районі м. Харкова як платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Працівнику відповідача ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі п., п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2). Дану пенсію призначено на підставі довідки, виданої відповідачем, згідно якої зазначений працівник працював на Харківському заводі точного приладобудування (нині ВАТ «Точприлад»), а також відомостей з трудової книжки працівника.

Позивач зазначає, що у відповідача склалася заборгованість зі сплати коштів на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 2981,06 грн., в обґрунтування чого до суду подано відповідний розрахунок.

Відповідачу направлено повідомлення про необхідність відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які ним отримано, проте кошти не сплачено.

На думку позивача несплата зазначених коштів є незаконною та наносить шкоду його інтересам.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. В подальшому подав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що державне підприємство «Точприлад», правонаступником якого є відповідач, було вперше створено 26.10.1992р. відповідно до наказу № 9 від 23.09.1992р. Регіонального відділення Фонду державного майна України , Статут державного підприємства зареєстровано виконкомом Дзержинської райради народних депутатів 26.10.1992р.

При цьому представник відповідача зауважив, що а ні в наказі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській області, а ні в Статуті заводу не йде мова про те, що завод «Точприлад» створений на базі якого-небудь підприємства і є його правонаступником.

Таким чином, представник відповідача приходить до висновку, що працівник, якому було призначено пільгову пенсію, не працював на державному підприємстві завод «Точприлад» , правонаступником якого є відповідач, оскільки звільнився з підприємства в серпні 1992 року.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівнику відповідача ОСОБА_1, який працював на виробничому обєднані «Точприлад» призначено пенсію на пільгових умовах згідно п. «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці).

Даний вид пенсії призначено на підставі довідки, виданої відповідачем та записів в трудовій книжці працівника.

Також судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова направляло до відповідача повідомлення про необхідність відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до зазначеного Закону (список №2) зазначеному працівнику , які останнім отримувалися, не оскаржувалися та є на даний час чинними, проте кошти відповідачем згідно цих повідомлень сплачено не було.

В звязку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що згідно абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 2 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне» страхування» субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих сплачують до Пенсійного фонду 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.04 р.

Згідно п. 6.4. зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками до Інструкції №6 та 7), які надсилаються підприємствам. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком №8 до Інструкції.

Щодо доводів відповідача про відсутність правонаступництва між ним та виробничим обєднанням «Точприлад», суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку стажу, ОСОБА_1 працювала на ВО «Точприлад» на посадах що дають право на пільгову пенсію.

Відповідно до п.3.1, 3.2 статуту Виробничого об'єднання «Точприлад» Міністерства приладобудування, засобів автоматизації й систем управління СРСР, затвердженого 31.03.1989р., вбачається, що Виробниче обєднання «Точприлад» є єдиним виробничо-господарським комплексом, до складу якого входять: Харківський завод точного приладобудування та Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро засобів не руйнуючого контролю. Дане об'єднання створено за часів існування та на базі майна СРСР.

Відповідач вважає, що відповідно до Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р., Виробниче обєднання «Точприлад» ліквідовано без правонаступництва.

За таких обставин відповідач вважає, що Державне підприємство завод «Точприлад», правонаступником якого є відповідач, був вперше створений 26.10.1992р., статут зареєстрований виконкомом Дзержинської райради м. Харкова .

Проте, згідно Закону «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991р. № 1540-ХІІ, на який посилається відповідач як на підставу ліквідації Харківського заводу точного приладобудування у 1992р., не має своїм предметом регулювання питання реєстрації (перереєстрації), ліквідації або перетворень діючих державних підприємств союзного підпорядкування, натомість регулює порядок передачі майна підприємств союзного підпорядкування до відання України.

Статтями 1,2, ч.2 ст.6 Закону «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організації та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Кабінету Міністрів України доручено, в основному до 1 жовтня 1991р., забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління, майно цих підприємств передати Фонду державного майна.

Таким чином нормами вказаного закону передбачено відокремлення після розпаду СРСР підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України.

Цим законом не передбачено, що підприємства, установи та організації ліквідуються без правонаступництва. Доказів, які свідчать про ліквідацію Харківського заводу точного приладобудування позивачем суду не надано.

Разом з тим, відповідно до матеріалів Архівного відділу Харківської міської ради, виконавчий комітет Дзержинської райради м. Харкова 26.12.1992р. розпорядженням №572/2 здійснив реєстрацію діючого підприємства.

Реєстрація проведена за заявою Генерального директора Виробничого обєднання «Точприлад» про надання Статуту підприємства для державної перереєстрації, вказана заява датована 15 вересня 1992р. Статут підприємства, наданий для перереєстрації, був затверджений протоколом конференції трудового колективу підприємства від 28.07.92р. №35.

Реєстрація державного підприємства заводу «Точприлад» була проведена на підставі вказаних документів, рішення засновника про створення підприємства до виконкому Дзержинської райради м. Харкова не подавалось.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правонаступництва підприємства, на якому працював працівник, якому призначено пенсію на пільгових умовах, та відповідачем.

Крім того, довідка, уточнююча характер виконуваної роботи про підтвердження наявного трудового стажу, видана саме відповідачем з зазначенням, що працівник працював на Харківському заводі точного приладобудування (нині ВАТ «Точприлад»). Дана довідка відповідачем не відізвана та не скасована.

З означеного випливає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми в примусовому порядку, оскільки несплата зазначених коштів не дозволяє органам Пенсійного фонду України в повній мірі формувати свій бюджет, здійснювати виплату пенсій громадянам, що безперечно наносить шкоду правам та законним інтересам цього органу.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163, 263 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Точприлад» (61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, р/р 260020335 «Синтез» ХФАБ, МФО 350578, р/р 26001010202 ХФАТ «Кредобанк» (Україна) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (61166, м. Харків, пр. Леніна, 40, р/р 256073012098 в ВАТ «Державний ощадний банк України» в Харківській області, МФО 351823, код 22655247) заборгованість з відшкодування виплачених пільгових пенсій в розмірі 2981.06 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано19 березня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.