Постанова № 9306253, 10.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 99/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

секретаря - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача - Пільцевої Н.В.

відповідача - Пазюри О.О.,

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач –Акціонерне товариство закритого типу «Борівський молокозавод»(надалі –АТЗТ «Борівський молокозавод») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі –Ізюмська ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29 січня 2010 р. № 0000411501/2 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3750 грн., в т.ч. за основним платежем –2500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1250 грн.

          Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Наполягав на правомірності включення до складу податкового кредиту за січень 2009 року сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних у минулих податкових періодах, по другій з подій, передбачених пп.пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі –Закон про ПДВ). Зазначає, що Законом про ПДВ не передбачено будь-якого обмеження щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, отриманими платником податку із запізненням. Вказує, що помилка, допущена позивачем при заповненні Додатку 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року в частині невірного зазначення індивідуального податкового номеру контрагента –ТОВ «Парма-ресурс», за результатами відносин з яким позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 2500 грн., не вплинула на обсяг податкового зобов`язання позивача. За таких обставин, не вбачає підстав для донарахування позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ у зазначеному розмірі та для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

          Відповідач в наданих до справи письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували. В обґрунтування своєї правової позиції послалися на положення Наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, та зазначили, що позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, виписаній особою, що не мала права на складення останньої у зв`язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ. У зв`язку з викладеним, вважають, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено відповідачем правомірно і підстав для його скасування не вбачається.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

          Як свідчать матеріали справи, в період з 10.08.2009 р. по 11.08.2009 р. фахівцями Ізюмської ОДПІ у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку повноти визначення податкових зобов`язань в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року АТЗТ «Борівський молокозавод». Про результати перевірки складено акт № 36 від 11.08.2009 р.

          Перевіркою встановлено порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ –завищення податкового кредиту на суму 321110 грн., що потягло заниження податкового зобов`язання за січень 2009 року на суму 321110 грн.

          На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.09.2009 р. № 0000411501/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 481935 грн., в т.ч. за основним платежем –321290 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –160645 грн.

          Скориставшись правом на апеляційне узгодження податкового зобов`язання, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Ізюмської ОДПІ. За результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення – без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.11.2009 р. № 0000411501/1 про визначення податкового зобов`язання на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Не погодившись з отриманим податковим повідомленням-рішенням № 0000401505/0 від 04.09.2009 р., позивач 20.11.2009 р. оскаржив його до ДПА в Харківській області.

11.12.2009 р. позивач, отримавши податкове повідомлення-рішення № 0000401505/1 від 30.11.2009 р., подав до ДПА в Харківській області додаткову скаргу, у якій просив скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Як вбачається з рішення ДПА в Харківській області від 14.01.2010 р. № 115/10/25-103, повторні скарги позивача задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.09.2009 р. № 0000401505/0 та від 30.11.2009 р. № 00004010505/1 в частині донарахування належного до сплати податку на додану вартість в сумі 318790,46 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 159395,23 грн., а також рішення Ізюмської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги в частині висновків, що потягли нарахування позивачеві податкового зобов`язання у зазначеній частині. В іншій частині спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга –без задоволення.

29.01.2010 р. Ізюмською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000401505/2 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3750 грн., в т.ч. за основним платежем –2500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1250 грн..

Судом з`ясовано, що підставою для донарахування позивачеві суми податку на додану вартість на 2500,00 грн. слугував висновок ДПІ про те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, виписаній ТОВ «Фешен Люкс», яке не мало права складення такої податкової накладної у зв`язку з анулюванням свідоцтва платника ПДВ. Так, у рішенні ДПА в Харківській області від 14.01.2010 р. № 115/10/25-103 вказано, що свідоцтво платника ПДВ останнього анульовано 19 жовтня 2006 року за рішенням суду.

Суд не може погодитись з вказаним твердженням відповідача з огляду на такі обставини.

03 листопада 2008 року між АТЗТ «Борівський молокозавод»(Покупець) та ТОВ «Парма-ресурс»(Постачальник) було укладено договір № 11/03-1, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець –прийняти та оплатити Товар (євро піддони) по ціні та в кількості згідно накладних до договору.

В рамках відображення вказаної господарської операції ТОВ «Парма-ресурс»було виписано на адресу позивача податкову накладну № 811041 від 04.11.2008 р. на суму 15000,090 грн., в т.ч. ПДВ –2500,00 грн.

Згідно з положеннями наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»(далі –Наказ № 166) вказану податкову накладну позивачем було включено до Додатку № 5 до податкової декларації за січень 2009 року –«Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

При цьому слід зазначити, що Наказом № 166 передбачено зазначення у розділі ІІ Додатку 5 до податкової декларації (Податковий кредит) таких реквізитів: № з/п, постачальник (індивідуальний податковий номер), період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, обсяг поставки (без ПДВ), сума ПДВ. Тобто, формою вказаного Додатку допускається зазначення не усіх можливих відомостей постачальника по операціям, які дають право на податковий кредит, а лише індивідуального податкового номеру такого постачальника.

Суд зазначає, що позивачем при включенні до Додатку 5 до податкової декларації за спірний період операції з придбання європіддонів у ТОВ «Парма-Ресурс»було невірно зазначено індивідуальний податковий номер останнього.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, Товариству з обмеженою відповідальністю «Парма-Ресурс»присвоєно індивідуальний податковий номер 349260826593, в той час як позивачем у Додатку 5 в графі «Постачальник (індивідуальний податковий номер)»було зазначено : 346015826505. При цьому, суд відмічає, що період виписки податкових накладних (листопад 2008 р.), обсяг поставки (без ПДВ (15000,00 грн.) та сума ПДВ (2500,00 грн.) позивачем відносно вказаного постачальника були зазначені вірно.

Вказану помилку було виявлено лише під час планової виїзної перевірки позивача Ізюмською ОДПІ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.

Як вбачається з акту № 1997/2320/23007186 від 02.12.2009 р. вказаної перевірки, індивідуальний податковий номер 346015826505 присвоєно ТОВ «Фешен люкс». При цьому, як зафіксовано в акті перевірки та вбачається із книги реєстрації отриманих податкових накладних, копію якої надано до матеріалів справи, на підприємстві обліковується податкова накладна від 04.11.2008 р. № 811041, отримана від постачальника ТОВ «Парма-Ресурс», яка надійшла до покупця 20.01.2009 р.

Суд вважає за необхідне відмітити, що як Ізюмською ОДПІ, так і ДПА в Харківській області при підготовці відповіді на первинну та повторні скарги позивача не було враховано висновків акту планової перевірки АТЗТ «Борівський молокозавод»від 02.12.2009 р., в якому зазначено, що останній взаємовідносин з ТОВ «Фешен Люкс»не мав.

За таких обставин, суд робить висновок, що помилка, допущена АТЗТ «Борівський молокозавод»при заповненні Додатку 5 («Розшифровка податкових податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») до податкової декларації за січень 2009 р., не вплинула на розмір податкового кредиту позивача, та не вбачає підстав для донарахування позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3750 грн., в т.ч. за основним платежем –2500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1250 грн.

          Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а заперечення відповідача відхиляє як необґрунтовані та такі, що суперечать фактичним обставинами справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000411501/2 від 29.01.2010 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 3750,00 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Борівський молокозавод" (63801, Харківська обл.., м.Ізюм, вул..Фрунзе, 32, код 34926080) державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 15.03.2010 р.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.