Постанова № 9306188, 03.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 1218/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

секретаря - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача - Дьяченка О.В.

відповідача - Малахової Ю.А.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчуг 1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Жемчуг 1»(надалі –ТОВ «Жемчуг 1») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі –ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому, з урахуванням прийнятих судом доповнень до адміністративного позову, просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31.08.2009 р. № 0000381505/0, від 22.09.2009 р. № 0000381505/1, від 08.02.2009 р. № 000051505/3 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 525911,20 грн., в т.ч. за основним платежем –394920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –130991,20 грн.; від 27.11.2009 р. № 0000531505/2 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 62607,00 грн., в т.ч. за основним платежем – 41738,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20869,00 грн.

          Представник позивача у судовому засіданні доповнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вважає хибним твердження ДПІ про те, що невикористання платником податку права на податковий кредит у тому податковому періоді, в якому це право виникло, свідчить про прийняття таким платником податку рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Наполягає на правомірності включення ТОВ «Жемчуг 1»сум ПДВ за спірними податковими накладними до складу податкового кредиту за квітень, серпень 2008 р., лютий, травень, червень 2009 р. по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»–по даті отримання податкової накладної. Посилання відповідача в акті перевірки на лист ДПА України № 14927/716-1517 від 15.07.2009 р., на думку позивача є недоречним, оскільки пункт 2 Розпорядження Уряду від 01.07.2009 р. № 757-р, на підставі якого ДПА України було складено даний лист, втратив чинність. Зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені без урахування самостійного виправлення помилок, допущених у податкових деклараціях з ПДВ за квітень та серпень 2008 р., у наступних податкових періодах шляхом оформлення додатку 1 до податкової декларації –«Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ». Підсумовуючи викладене, просить позовні вимог задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення –скасувати.

          Відповідач в наданих до справи письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що позивачем не надано пояснень щодо причин невключення сум ПДВ по спірним податковим накладним до податкового кредиту у періоді виписки цих податкових накладних, а також документального підтвердження несвоєчасності отримання спірних податкових накладних від ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»та АК «Харківобленерго». З посиланням на пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон про ПДВ) стверджують, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов`язань продавця. Зазначають, що Законом про ПДВ не передбачено можливості для платника податків приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації свого права на податковий кредит. На підставі викладеного, просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

          21.08.2009 року старшим державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з ПДВ за квітень, серпень 2008 року, лютий, травень, червень 2009 року ТОВ «Жемчуг 1», про що складено акт від 25.08.2009 року № 5034/15-509/33118430.

          Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Жемчуг 1»пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, внаслідок чого: завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року - на суму 21000 грн.; за серпень 2008 р. - на суму 20738 грн.; за лютий 2009 р. –на суму 4048 грн.; за травень 2009 р. –на суму 2500 грн.; за червень 2009 р. –на суму 346634 грн.

          Не погодившись із висновками перевірки, позивач подав заперечення на акт від 25.08.2009 року № 5034/15-509/33118430, які за результатами розгляду відповідачем були залишені без задоволення.

          На підставі висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 р. № 0000381505/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання податку на додану вартість в сумі 525911,20 грн., в т.ч. за основним платежем –394920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –130991,20 грн.

          Скориставшись своїм правом на апеляційне узгодження спірного податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Жемчуг 1»оскаржило його до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарга позивача була залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення –без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 р. № 0000381505/1 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

          Позивач, отримавши податкове повідомлення-рішення з дріб`ю 1, оскаржив останнє до ДПА в Харківській області. Повторна скарга позивача була задоволена частково: спірні податкові повідомлення-рішення від 31.08.2009 р. № 0000381505/0 та від 22.09.2009 р. № 0000381505/1 та рішення про результати розгляду первинної скарги скасовані в частині 353182,0 грн. нарахованого податку на додану вартість та 110122,2 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а повторна скарга –без задоволення.

Листом від 26.01.2010 р. № 288/10/25-103 ДПА в Харківській області внесла зміни до рішення про результати розгляду повторної скарги позивача, дійшовши висновку про залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 31.08.2009 р. № 0000381505/0 та від 22.09.2009 р. № 0000381505/1.

          27.11.2009 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова за результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією в Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531505/2 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 62607,00 грн., в т.ч. за основним платежем –41738,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20869,00 грн.

          26 листопада 2009 року позивачем вказане податкове повідомлення-рішення в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 31.08.2009 р. № 0000381505/0 та від 22.09.2009 р. № 0000381505/1 було оскаржене до ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга позивача –без задоволення; податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009 р. № 0000531505/2 –скасовано; винесено податкове повідомлення-рішення від 08.02.2010 р. № 0000051505/3 про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ на ту ж суму, що й податкові повідомлення-рішення з дріб`ю 0 та 1.           

          Судом з`ясовано, що 17 липня 2007 року між ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»(Продавець) та ТОВ «Жемчуг 1»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений у встановленому законом порядку.

          Господарська операція з купівлі-продажу нежитлових будівель відображена, зокрема, у податкових накладних № 754 від 27.07.2007 р. на суму 15151,88 грн., в т.ч. ПДВ –2525,31 грн.; № 758 від 27.07.2007 р. на суму 724429,30 грн., в т.ч. ПДВ –120738,22 грн.; № 757 від 27.07.2007 р. на суму 428182,42 грн., в т.ч. ПДВ –71363,74 грн.; № 662 від 27.07.2007 р. на суму 2077458,29 грн., в т.ч. ПДВ –346243,05 грн.; видатковій накладній № К3-0000037 від 31.07.2007 р. на суму 3491752,19 грн., в т.ч. ПДВ –581958,70 грн.

          Крім того, 27.07.2007 р. між ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»(Продавець) та ТОВ «Жемчуг 1»(Покупець) було укладено договір № 175 купівлі продажу, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, п Покупець –придбати промислове обладнання, механізми, комплектуючі, прилади запчастини та інструменти в асортименті згідно специфікацій до договору.

          Вказана господарська операція відображена у податкових накладних № 661 від 31.07.2007 р. на суму 356,82 грн., в т.ч. ПДВ –59,47 грн.; № 663 від 31.07.2007 р. на суму 60,00 грн., в т.ч. ПДВ –10,00 грн.; № 664 від 31.07.2007 р. на суму 360,00 грн., в т.ч. ПДВ –60,00 грн.; № 665 від 31.07.2007 р. на суму 2820,00 грн., в т.ч. ПДВ –470,00 грн.; № 666 від 31.07.2007 р. на суму 1440,00 грн., в т.ч. ПДВ –240,00 грн.; № 667 від 31.07.2007 р. на суму 3775,31 грн., в т.ч. ПДВ –629,22 грн.; № 668 від 31.07.2007 р. на суму 323,51 грн., в т.ч. ПДВ –53,92 грн.; видаткових накладних від 31.07.2007 р. № К3-0000050, № К3-00000510, № К3-0000052, № К3-0000053, № К3-0000064, № К3-0000065, № К3-0000106.

          Як вбачається з матеріалів справи, на формування податкового кредиту за спірний період вплинули також суми по податкових накладних № 14963/20 від 19.02.2008 р. на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ –2500,00 грн.; № 29443/20 від 29.02.2008 р. на суму 946,08 грн., в т.ч. ПДВ –157,68 грн.; № 30975/20 від 28.12.2007 р. на суму 1400,00 грн., в т.ч. ПДВ –233,33 грн., виписані на адресу позивача АК «Харківобленерго»в рамках виконання операцій з поставки електроенергії по договору № 6-77К від 27.21.2007 р.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону про ПДВ. Виходячи зі змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту фактично залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку.

Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, підставою для включення відповідних сум до складу податкового кредиту є податкова накладна.

          Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників сторін, позивачем було включено до складу податкового кредиту за лютий 2009 р. суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»31.07.2007 р. №№ 661, 663, 664, 665, 666, 667, 668, на загальну суму ПДВ –4047,92 грн.; за травень 2009 року –суму ПДВ у розмірі 2500,00 грн. по податковій накладній № 14963/20, виписаній на адресу позивача АК «Харківоблен6ерго»в лютому 2008 р.; за червень 2009 року –суму ПДВ у розмірі 346634 грн. по податковим накладним, виписаним ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»: № 662 від 27.07.2007 р. на суму 2077458,29 грн., в т.ч. ПДВ –346243,05 грн.; АК «Харківобленерго»- 29443/20 від 29.02.2008 р. на суму 946,08 грн., в т.ч. ПДВ –157,68 грн., № 30975/20 від 28.12.2007 р. на суму 1400,00 грн., в т.ч. ПДВ –233,33 грн.

З наданих до матеріалів справи копій спірних податкових накладних, досліджених судом, встановлено, що останні заповнені згідно вимог, передбачених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, містять усі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату її виписування, скорочену назву підприємства-позивача та його контрагента, податковий номер продавця та покупця, місце їх розташування, опис та кількість товарів, ціну поставки без урахування поставки, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

          Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що включенню до складу податкового кредиту не підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).

          Суд зазначає, що здійснення позивачем розрахунку з контрагентами ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»та АК «Харківобленерго»по спірним податковим накладним, як і факт отримання спірних податкових накладних у більш пізніх податкових періодах, ніж період їх виписки, відповідачем не заперечується.

          Таким чином, операції з поставки товарів на адресу ПП «Фінанси-Інвест»мали реальний характер, і суд вважає спірні суми податкового кредиту такими, що підтверджуються належним чином заповненими податковими накладними.

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що дата виникнення права платника податків на податковий кредит визначається по даті здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов?язань продавця. Проте, є випадки, коли період виписки податкових накладних не співпадає з періодом їх отримання. Суд зазначає, що Законом про ПДВ не передбачено будь-якої відповідальності платника податку за таке „запізнення” відображення податкового кредиту, тож і вимоги податкового органу щодо безумовного одночасного (мається на увазі із податковими зобов?язаннями) відображення податкових накладних у складі податкового кредиту є неправомірними.

При цьому слід відмітити, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх податкових періодах.

          Суд вважає недоречним посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень на п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, оскільки не є обов’язком позивача подавати до відповідача заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, контрагенти останнього ТОВ «Завод хромових шікр «Більшовик»та АК «Харківобленерго»не відмовлялися видати позивачу податкові накладні на поставлені товари.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ, оскільки зазначеними нормами не заборонено включати суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного податкового періоду за податковими накладними, виписаними у минулих податкових періодах. Заборона на включення до складу податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними.          

          Таким чином, ТОВ «Жемчуг 1»правомірно включило до складу податкового кредиту кошти, сплачені згідно податкових накладних, виписаних на його адресу ТОВ «Завод хромових шкір «»Більшовик»- лютому та червні 2009 р., та АК «Харківобленерго»- у травні та червні 2009 р. по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ –по даті отримання податкової накладної.

          Щодо твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у квітні 2008 р. –на суму 21000,00 грн., та у серпні 2008 р. –на суму 20738,22 грн., суд зазначає наступне.

          Як вбачається з пояснень представника позивача, останнім було помилково включено до складу податкового кредиту у вказаних періодах податкові накладні, виписані ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»: № 757 від 27.07.2007 р. на суму 428182,42 грн., в т.ч. ПДВ –71363,74 грн. –до складу податкового кредиту податкової декларації за квітень 2008 р. та № 758 від 27.07.2007 р. на суму 724429,30 грн., в т.ч. ПДВ –120738,22 грн. –за серпень 2008 р.

          Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі –Закон № 2181), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону), платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

          Платник податків має право не подавати такий          розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

          Пунктом 5.8 Порядку заповнення податкових декларацій з ПДВ, затвердженого наказом ДПА ;України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

          Скориставшись правом коригування (уточнення) податкового кредиту, наданим йому наведеними нормами Закону № 2181 та зазначеного Порядку, позивач подав разом з податковими деклараціями по ПДВ за травень, липень та вересень 2008 р. «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ»за відповідний період.

          Так, у рядку 16.1 податкової податкової декларації з ПДВ за травень 2008 р. позивачем відображено коригування податкового кредиту на суму 20500 грн., за червень 2008 р. –на суму 20400 грн., за вересень 2008 р. –на суму 100000 грн.

          Суд зазначає, що податкові декларації і додатки 1 до них за травень, липень та вересень 2008 року, якими було відображено самостійне виправлення помилок, допущених при формуванні податкового кредиту за квітень та серпень 2008 р., не були взяті до уваги ДПІ у Київському районі м. Харкова при проведенні перевірки та розгляді заперечень на акт перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення.

          За таких обставин, суд не може погодитись із твердження акту перевірки про ненадання позивачем податкових накладних за липень 2007 р., виданих ТОВ «Завод хромових шкір «Більшовик»на підтвердження податкового кредиту за квітень та серпень 2008 р., і, відповідно, з висновком про не підтвердження сум податкового кредиту за вказаний період податковими накладними.

          Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідач правомірність донарахування позивачеві податку на додану вартість та винесення податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

          Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки № 5054/15-509/33118430 від 25.08.2009 р. ТОВ «Жемчуг 1»є невірними, оскільки ґрунтуються на помилковому застосуванні норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення № 0000381505/0 від 31.08.2009 р., № 0000381505/1 від 22.09.2009 р., № 0000051505/3 від 08.02.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 525911,20 грн., в т.ч. за основним платежем –394920,00 грн., за штрафними про визначення позивачеві податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 62607,00 грн., в т.ч. за основним платежем –41738,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –20869,00 грн., підлягають скасуванню як такі, що винесені з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчуг 1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київського районі м. Харкова №0000381505/0 від 31.08.2009р., №0000381505/1 від 22.09.2009р., №0000531505/2 від 27.11.2009р. та № 0000381505/3 від 08.02.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчуг 1", код 33118430, державне мито у розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 05.03.2010 р.

Суддя                                                                                           Т.С. Перцова