Ухвала суду № 93057592, 24.11.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8526/19

Провадження № 2/442/295/2020

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

24 листопада 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді – Кучаковського Ю.С., за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” про передачу справи у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, – про захист прав споживачів, –

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить на підставі ст.ст. 192, 526, 549, 1058, 1060, 1068, 1074 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 22 Закону України „Про захист прав споживачів” стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” на його користь 1 726 846 грн 90 к., в т. ч. 610 000 грн – суму вкладу за договором банківського вкладу № 10-1394525 від 22.10.2015; 580 928 грн 90 к. – відсотки за користування грошовими коштами позивача за період з 22.10.2015 по 22.10.2019; 535 918 грн – пеня в розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення, що передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.12.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” про захист прав споживачів.

Крім того, відповідно до ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.09.2020 цивільну справу № 442/36/20 за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору : Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та процентів, об`єднано з цивільною справою № 442/8526/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та процентів, в одне провадження та присвоїти номер 442/8526/19; передано цивільну справу № 442/36/20 за позовом ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача шляхом стягнення суми депозиту та процентів, судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Кучаковському Ю.С.

Відповідно до ч. 10 ст. 188 ЦПК України справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

06.08.2020, 08.10.2020 до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання про передачу справи у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, – про захист прав споживачів.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення клопотання, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття „суд, встановлений законом” включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція – це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України „Про міжнародне приватне право”, законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 19 ЦПК України зазначається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” втратив чинність 21.10.2019, у зв`язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства від 21.04.2019.

За змістом статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до частини 1 пункту 8 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема і справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

У частині 9 статті 30 ГПК України, виключною є підсудність справ, в тому числі які передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Дана позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 (справа № 607/6254/15-ц) також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі № 913/266/20 за заявою ТОВ „ЮС-Металл” про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання представника відповідача слід задовольнити, а справу передати за підсудністю до Господарського суду Луганської області, оскільки відносно відповідача відкрито провадження у справі про банкрутство, а згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкротство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 31, 260, 354 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, – про захист прав споживачів передати за підсудністю на розгляд до Господарського суду Луганської області (61022, м. Харків, проспект Науки, буд. 5).

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки „Судова влада України”: https://court.gov.ua/fair/sud1306/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена в частині недотримання правил підсудності в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.С. Кучаковський