Постанова № 9305306, 03.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6319/09/1770

03 лютого 2010 року 16год. 59хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник Ващишина О.В.

відповідача: представник Рудь В.О. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доТовариство з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 10162,28 грн. з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації”.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року в сумі 10162,28 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.01.2010 року проти позову заперечив, зазначивши, що позовні вимоги не визнає, оскільки відповідач не має можливості своєчасно сплатити заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року в сумі 10162,28 грн. у зв”язку з тим, що у відділі ДВС тривалий час на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення на його користь значних сум грошових коштів з боржників, які позитивно не вирішені. Крім того, подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку із укладенням договору про розстроченя сплати внесків до Пенсіного фонду між Товариством з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації” та Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне. В судовому засіданні 03.02.2010 року інший представник відповідача проти позову заперечив, надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною у попередньому судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 року, розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для роботодавця встановлено на рівні 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, а для фізичної особи, яка працює на умовах трудового договору або згідно з цивільно-правовим договором –на рівні 2 % від сукупного оподаткованого доходу (1-5% - для осіб, що мають статус державного службовця та для інших визначених законодавством категорій).

Згідно з ч.2 та ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, обчислення страхових внесків, в тому числі застрахованих осіб (осіб, що працюють на умовах трудового договору або згідно з цивільно-правовим договором) здійснюється страхувальниками, а сплата здійснюється - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового звітного періоду. Базовим для відповідача, відповідно до абз. 2 ч.6 ст.20 цього Закону, є календарний місяць.

Судом встановлено, що згідно даних обліку Управління Пенсійного фонду в м. Рівне за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року на загальну суму 10162,28 грн., що стверджено дослідженими у судовому засіданні доказами: копією розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року, який відповідач власноруч склав та подав до органу Пенсійного фонду (а.с.3-4), витягом з картки особового рахунку відповідача, за даними якої станом на дату подання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 10162,28 грн., яка залишилася непогашеною впродовж наступних звітних періодів (а.с. 23-26,49-52).

У відповідності з вимогами ч.2 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до абз.8 п.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до вимог вказаної норми, позивачем для відповідача, направлялася вимога про сплату боргу №Ю-991 від 06.08.2009 року (а.с.5), яка на момент подання адміністративного позову не задоволена та останнім у встановленому законом порядку не оскаржувалася, а відтак є чинною та такою, що обґрунтовує факт узгодження недоїмки і є підставою для задоволення вимог позивача.

Що стосується договору про сплату стахових внесків від 21.08.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації” та Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне, то за умовами вказаного договору, відповідачу розстрочено сплату заборгованості, яка виникла на 01 січня 2009 року. Предметом даного позову є заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків за за червень 2009 року. Тому вказаний договір не приймається судом, ні в якості підстави для залишення позову без розгляду, ні в якості підстави для відмови у його задоволенні. Щодо договору про розстрочення від 21.08.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Управління малої механізації” та Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне, на який посилається відповідач, як на підставу для залишення позовної заяви без розгляду, то за умовами вказаного договору, Управління надає Страхувальнику розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені на суму 9940,19 грн., які не являються предметом даного позову. Відтак вказаний договір також не приймається судом, ні в якості підстави для залишення позову без розгляду, ні в якості підстави для відмови у його задоволенні. Аналогічним чином, не приймаються судом доводи відповідача в частині наявності у нього значної кількості боржників, позаяк вказані обставини ніяким чином не можуть впливати на правовідносини відповідача з позивачем.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління малої механізації" (вул. Курчатова 32 В, Рівне, 33018, р/р 2600700017485, в РФ ВАТ "Укрексімбанку", МФО 333539, код ЄДРПОУ - 01274053) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне (вул.Відінська 41,Рівне,33018, р/р 256033014361, в Ощадбанк, МФО 333368, код ЄДРПОУ - 21098440) заборгованість по внесках на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за червень 2009 року в сумі 10162 (десять тисяч сто шістдесят дві) грн. 28 коп., яку перерахувати на р/р 256033014361 в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк", МФО 333368.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                               <Підпис >                    Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.02.10р.