Постанова № 93049575, 20.11.2020, Волноваський районний суд Донецької області

221/6491/20

3/221/3478/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Волноваха

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Писанець Н.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером фермерського господарства «Надія», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Володарським РВ УМВС України в Донецькій області 04.04.2001 року,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП,

встановив:

До Волноваського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення №0470 від 28.07.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 у період з 01.04.2020 року по 04.09.2020 року вчинила правопорушення: провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на зберігання пального передбаченого ч, 1 статті 15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” (із змінами та доповненнями) (Далі Закон №481), а саме у період з 01.04.2020 по 04.09.2020 на території мех, двора ФГ «Надія» за адресою АДРЕСА_2 , всупереч вимогам ч.1 ст.15 Закону №481 здійснювалось зберігання пального в «автоцистерні» ємністю 9м2 без наявності ліцензії на право зберігання пального, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, однак ії представник- адвокат Сінькова Ю.К. через канцелярію суду подала клопотання в якому просила закрити справу стосовно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, та зазначила, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України, ФГ «Надія» зареєстровано як юридична особа з 24.10.1996 року, основний від господарської діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (КВЕД 01.11). ОСОБА_1 працює бухгалтером за сумісництвом ФГ «Надія» з 01.03.2019 року. В протоколі № 331 від 29 вересня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 , вчинила порушення порядку ведення господарської діяльності, а саме встановлено факт зберігання фермерським господарством «Надія» (код ЄДРПОУ24463124 ) за період з 01.04.2020 по 04.09.2020 на мех. дворі за адресою АДРЕСА_2 пального без наявності ліцензії на право зберігання пального. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження такого висновку, не надано. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт зайняття ОСОБА_1 господарською діяльністю із зберігання пального, не зазначено правовстановлюючі документи на підставі яких ФГ «Надія» використовує мех. двір, де було виявлено пальне, не надано підтверджуючих документів належності «автоцистерни» із пальним саме ФГ «Надія», не надано підтвердження про кількість та вид пального, наприклад, на підставі показників вимірювальних засобів, а також не надано підтвердження наявності самої «автоцистерни» та її вмісту.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Тлумачення господарської діяльності визначено ч.1 ст.3 Господарського Кодексу України: під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 55 того ж Кодексу визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Ними є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Пунктом 5 ст.11 Закону України «Про ліцензування видів діяльності» визначено, що ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб`єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Тобто, Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності», стосується суб`єктів господарської діяльності.

У протоколі особа, що склала протокол, посилається на порушення ОСОБА_1 . ст.15 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995, яким є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», який також стосується суб`єктів підприємницької діяльності.

З витягу єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що керівником ФГ «Надія» є ОСОБА_2 ..

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарської діяльності та здійснює господарську діяльність, пов`язану з роздрібною торгівлею паливом, що зобов`язує її мати ліцензію на провадження такого виду діяльності. Відповідно, вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як встановлено ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що особою, що склала протокол, не надано доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 , на підставі п.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Писанець