Ухвала суду № 93049198, 19.11.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/25115/20

Провадження №1-кп/127/961/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Жовмір А.І.,

за участю:

прокурора Кравця О.В.,

захисників Білана В.В., Красномовець Н.П., Бездітної Т.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Аліфанова О.О.,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020040001043, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 23 вересня 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №12020020040001043, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування 23 вересня 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні прокурор КравецьО.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що підставою застосування та продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є особами, схильними до вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працюють та в зв`язку з відсутністю коштів можуть продовжувати вчиняти злочини;

-переховування обвинувачених від суду, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усвідомлюють тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання винним в інкримінованих кримінальних правопорушеннях;

-незаконного впливу обвинувачених на свідків та потерпілих, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 матимуть можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою створення сприятливих для себе умов.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинувачених, їх репутації та соціальні зв`язки, зазначені обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного обрання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

Також просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке мотивував тим, що підставою застосування та продовження вказаного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується;

-переховуватися від суду;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачений, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв`язки, зазначені обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час зберігаються ризики, які були попередньо встановлені та стали підставою для законного обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

Потерпілі та представник потерпілого підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник Бездітна Т.В. заперечила щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке не відповідає нормам КПК України. Доповнила, що прокурор має довести обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та надати письмові докази, просила змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 вважає продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є недоцільним, оскільки він при затримання опіру не чинив, при обшуку у нього нічого знайдено не було, просив суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Захисник Білан В.В. підтримав думку свого підзахисного, додатково добавив, що ризики, на які посилається прокурор мають бути документально підтверджені, обвинувачений раніше не судимий, має соціально-стримуючі зв`язки. Просив відмовити в заявленому клопотанні та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Красномовець Н.П. не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання щодо запобіжних заходів, суд приймає до уваги, що ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 - у виді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.2 ст. 181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний час доби.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 - у вигляді цілодобового домашнього арешту, в зв`язку з тим, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачені можуть продовжити свою злочинну діяльність, не мають будь-яких джерел доходу, не мають постійного місця роботи, що дає підстави вважати, що у подальшому вони можуть переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на потерпілих та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинувачених та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особи підозрюваних, репутацію та соціальні зв`язки, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебуваючи на волі, можуть переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їм більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 183, 197, 314-316, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника Бездітної Т.В. та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора Кравця О.В. про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 19 листопада 2020 року по 17 січня 2021 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

В задоволенні клопотання захисника Білана В.В. та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора Кравця О.В. про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 19 листопада 2020 року по 17 січня 2021 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

Клопотання прокурора Кравця О.В. про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на 60 (шістдесят) діб, що полягає в забороні залишати житло в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 - без дозволу суду цілодобово;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту діє з 19 листопада 2020 року по 17 січня 2021 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Теплицького відділення поліції Бершадського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області .

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: