Рішення № 93046238, 23.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/1303/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (далі - позивач та/або ТОВ «АТЕМ ГРУП») з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач-1 та/або ГУ ДПС у м. Києві/контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач-2 та/або ГУ ДКС у м. Києві) та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.02.2020 року просить суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на час звернення до суду контролюючим органом не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі №640/6885/19, бюджетне відшкодування позивачу та пеню не повернуто, що в свою чергу, зумовлює наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, контролюючий орган вказує, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі №640/6885/19 були відшкодовані Товариству з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» на рахунки у банку платника суми за лютий 2017 року у сумі 12 000 000 грн., за березень 2017 року у сумі 38 454 032 грн. та пеню у розмірі 5 999 744, 67 грн.

Представником Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині розподілу судових витрат.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Атем Груп» у поданій до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податковій звітності з податку на додану вартість (податкова декларація реєстр. №9068184983 від 20.03.2017, з урахуванням уточнюючого розрахунку реєстр. №9068184983 від 18.04.2017, податкова декларація реєстр. №9070432786 від 20.04.2017) задекларувало за звітні періоди лютий і березень 2017 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1) у розмірах 12 000 000 грн. та 47 000 000 грн. відповідно.

За наслідками подання позивачем вказаної податкової звітності ГУ ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий і березень 2017 року, результати якої оформило актом від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853. Зокрема, за висновками цього акта перевірки від 16.06.2017 контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ «Атем Груп» завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на 12 000 000 грн. та за березень 2017 року на 38 454 032 грн., та одночасно занизив суму від`ємного значення (ряд. 21) за березень 2017 року на 4 595 542 грн.

Висновки контролюючого органу в акті від 16.06.2017 були мотивовані тим, що за наслідками проведення контролюючим органом попередньої іншої позапланової документальної перевірки, а саме: перевірки з питань правомірності нарахування ТОВ «Атем Груп» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року (результати якої оформлено актом від 20.01.2017 №13/26-15-14-04-01-40657863) та у зв`язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 №0004841404 за наслідками такої перевірки, ТОВ «Атем Груп» подало 19.04.2017 уточнюючі розрахунки за вересень 2016 року (реєстр. №9069048683 від 19.04.2017) та жовтень 2016 року (реєстр. №9069132009 від 19.04.2017). У цих уточнюючих розрахунках ТОВ «Атем Груп» зменшило задекларовані у податкових деклараціях за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року показники ряд. 20.2.2 в частині заявлених сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, всього на загальну суму 45 830 494 грн. та, відповідно, збільшило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на тотожну суму (тобто, показник ряд. 21), в т.ч. по періодах: вересень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1) на 8 520 079 грн., збільшення суми від`ємного значення (ряд. 21) на 8 520 079 грн.; жовтень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на 37 310 415 грн., збільшення суми від`ємного значення (ряд. 21) на 37 310 415 грн. На переконання контролюючого органу, такі уточнюючі розрахунки за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року були подані ТОВ «Атем Груп» 19.04.2017 з метою штучного збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка обчислюється відповідно до вимог п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, для використання у наступних звітних (податкових) періодах при формуванні сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Контролюючий орган дійшов висновків про те, що: при поданні уточнюючих розрахунків за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, ТОВ «Атем Груп» мало відобразити показник ряд. 16.2 у податковій декларацій з податку на додану вартість за квітень 2017 року. Одночасно, контролюючий орган зазначив, що подання уточнюючих розрахунків за вересень 2016, жовтень 2016 суперечило вимогам п. 2001.3 ст. 2001 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ «Атем Груп» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 07.02.2017 №0004841404 до суду. Таким чином, на переконання контролюючого органу, платник податку мав подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за лютий 2017 року, а саме: відкоригувати ряд. 16.3, оскільки сума 45 830 494 грн. стала неузгодженою до дня набрання судовим рішенням законної сили. Як наслідок платник (ТОВ «Атем Груп») неправомірно використав суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 45 830 494 грн. у податковій декларації за лютий 2017 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за звітні періоди лютий і березень 2017 року, а також до завищення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року на 45 830 484 грн.

14.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 16.06.2017 №328/26-15-14-04-01-40657853 прийнято податкове повідомлення-рішення за №0035011404 (форми «В3»), яким виявлено відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період лютий, березень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032 грн. (в т.ч. 12 000 000 грн. по податковій декларацій за лютий 2017 року (реєстр. №9044767754 від 20.03.2017) та на 38 454 032 грн. по податковій декларації за березень 2017 року (реєстр. №9070432786 від 20.04.2017).

Не погоджуючись із правомірністю цього податкового повідомлення-рішення ТОВ «Атем Груп» подало до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0035011404. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №826/13334/17 вказаний позов ТОВ «Атем Груп» було задоволено повністю. А саме, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 14.07.2017 №0035011404.

В подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №826/13334/17 повернуто без розгляду. Станом на 24.09.2019 зазначене рішення суду від 18.07.2018 скасоване не було та в розумінні норм статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вважається таким, що набрало законної сили з 27.11.2018.

У справі №640/6885/19 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40657853, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Панельна, 1) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 03680, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та пені задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо несвоєчасного внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853) за лютий 2017 року у розмірі 12 000 000,00 грн. та за березень 2017 року у розмірі 38 454 032,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 18.04.2019 у розмірі 3 642 642,88 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 року ухвалено виправити описки в абзаці третьому резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2019 у справі №640/6885/19 шляхом викладення вказаного абзацу резолютивної частини такого рішення суду у наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 08.07.2019 у розмірі 5 999 744,67 грн.».

Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №640/6885/19.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом контролюючим органом не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі №640/6885/19, бюджетне відшкодування позивачу та пеню не повернуто, що в свою чергу, зумовлює, на думку позивача, наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн.

Вирішуючи спір по суті суд керується положення чинного законодавства, яке діяло станом на час вимкнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.18 і 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до норм пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із пунктами 200.9-200.11 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

В силу приписів частини 2 статті 6 Кодексу про адміністративне судочинство України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суд при вирішенні судових справ має застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У контексті наведеного суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошує, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява №33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, § 35)).

Також Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Тобто, податкове законодавство передбачає право платника податку на додану вартість на повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість, що охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Крім того, у пункті 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії» і п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що: держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як вже було вказано судом вище рішенням в адміністративній справі №640/6885/19 стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» (код ЄДРПОУ 40657853) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 08.07.2019 у розмірі 5 999 744,67 грн.

Між тим, вказане рішення набрало законної сили 05.12.2019 року.

Тобто, на думку суду, пеня за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032, 00 грн. слід обраховувати з 05.12.2019 року (з дати виникнення такого обов`язку у відповідача), а не з 09.07.2019 року, як про то зазначає позивач.

Суд наголошує, що предметом нарахування пені є бюджетне відшкодування у розмірі 50 454 032, 00 грн., обов`язок щодо відшкодування якого виник 05.12.2019 року, тобто з дати набрання рішенням законної сили в адміністративній справі №640/6885/19.

За таких обставин сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032, 00 грн. має обчислюватись з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року. Розрахунок такої пені здійснюється за наступним алгоритмом.

Ставка Національного банку України за період з 25.10.2019 року по 12.12.2020 рік ставила - 15,5%. Таким чином пеня за період з 05.12.2019 року по 12.12.2019 рік (7 днів) становить 50 454 032,00 х (15,5%/100% х 120%/100%) х 7 днів / 365 днів = 179 975, 75 грн.

Ставка Національного банку України за період з 13.12.2019 року по 30.01.2019 рік становить 13,5%. Таким чином пеня за період з 13.12.2019 року по 30.01.2019 рік становить: 50 454 032,00 х (13,5%/100% х 120%/100%) х 48/365 днів = 1 074 878, 23 грн.

Ставка Національного банку України за період з 31.01.2020 року по 12.03.2020 року становить 13,5%. Звідси слідує, що пеня за період з 31.01.2020 року по 17.02.2020 рік становить: 50 454 032,00 х (13,5%/100% х 120%/100%) х 17/365 днів = 380 686, 04 грн.

Загальна сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032, 00 грн. становить 1 635 540,02 грн.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 1 635 540,02 грн.

В іншій частині суми стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року до 04.12.2019 року включно суд відмовляє.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, приймаючи до уваги те, що сума задоволених судом майнових вимог ставить 1635540,02 грн., а судовий збір за їх сплату становить максимальний розмір, визначений Законом України «Про судовий збір» - 21020 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача понесених ним витрат по сплаті судового збору в повному обсязі за рахунок податкового органу, враховуючи, що саме його бездіяльність спричинила наслідки звернення позивача до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-74, 77-78, 162, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (02002, м. Київ, вул. Панельна, б. 1, код ЄДРПОУ 40657853) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04119, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, б. 11-а, код ЄДРПОУ 37993783) задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04119, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (02002, м. Київ, вул. Панельна, б. 1, код ЄДРПОУ 40657853) пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 1 635 540 (один мільйон шістсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот сорок) грн. 02 коп.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04119, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕМ ГРУП» (02002, м. Київ, вул. Панельна, б. 1, код ЄДРПОУ 40657853) суму сплаченого ним судового збору у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева