Рішення № 93044019, 23.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 листопада 2020 р. Справа № 520/12486/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- скасувати рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що в період з 07 вересня 1988 року по 12 січня 1989 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначає, що зазначені обставини підтверджуються необхідними документами, отримував підвищену оплату праці в зоні відчуження, які є саме тими документами, на підставі яких видається посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Звернув увагу суду на те, що він тривалий час, а саме: з 1991 року мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС спочатку 2, а потім 1 категорії, користувався відповідними пільгами, встановленими законодавством України та розраховував на стабільність і передбачуваність свого статусу. Проте, 15 травня 2020 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийнято рішення № 13, яким йому було відмовлено у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, оскільки, на думку першого відповідача, не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Визнано безпідставним видачу посвідчення та вирішено його вилучити з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. На підставі зазначеного рішення Відділом №24 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.07.2020 припинено виплату позивачу пенсії, як особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, і я переведений на пенсію по інвалідності, 2 група, загальне захворювання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач вважає, що протокол засідання Комісії, відповідно якого Комісія дійшла висновків про відсутність підстав підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу, не містить жодних обґрунтувань, прийнято в порушення встановленої ст. 19 Конституції України та п. 3 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На думку позивача, відповідачами допущено порушення права позивача на отримання пенсії як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 02.10.2020 року надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що відповідно до листа комісії зі спірних питань визначенні статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 15.05.2020 №13, щодо відсутності правової підстави, яка підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, позивач був переведений на пенсію по інвалідності, 2 група, загальне захворювання, згідно закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.07.2020 року. Вважає, що оскільки факт виконання робіт у зоні відчуження позивачу не підтверджено, у зв`язку з чим управління діяло на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

В період з 07 вересня 1988 року по 12 січня 1989 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що свідчить запис у військовому квитку позивача серії НУ №7445485.

24.09.1991 року позивачу було вручено посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З 14.01.1992 року по 01.02.1997 року ОСОБА_1 була призначена пенсія як інваліду 2 групи - учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі довідки Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії №2 від 16.01.2002 року №015729 позивачу була безстроково встановлена інвалідність 2 групи з 01 лютого 2002 року та відповідно до довідки Міжрайонної радіологічної медико-соціальної експертної комісії №2 від 16.01.2002 року за №031900 встановлено, що ступінь втрати його професійної працездатності складає 80%.

Починаючи з 1991 року позивач став отримувати пенсію по інвалідності згідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, Комісією зі спірних питань визначення статуту осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (далі за текстом - Відповідач 1) від 15.05.2020 року протоколом №13 було вирішено, що відсутні правові підстави для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, встановленого Харківською обласною державною адміністрацією у зв`язку з тим, що не підтверджений факт виконання робіт в зоні відчуження. Таке рішення було викликане розбіжністю періодів перебування позивача в зоні відчуження, засвідчених різними документами, а саме:

1) згідно даних військового квитка ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2 ), довідки з військової частини 51559 №2644/15, виданої в січні 1989 року, довідки Червонозаводського районного військового комісаріату від 07.03.1997 року; перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження на спеціальних зборах для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні, датоване з 07 вересня 1988 року по 12 січня 1989 року;

2) згідно довідки Червонозаводського районного військового комісаріату №4/176, виданої в червні 1989р., датою перебування позивача в зоні відчуження є 06 вересня 1988 року - 12 січня 1989 року;

3) згідно довідок Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №51/1/3826 від 23.03.1999 року та №70446 від 02.02.2012 року зазначено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 23 листопада 1988 року по 12 січня 1989 року.

15 травня 2020 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийнято рішення №13, яким було відмовлено у підтвердження статусу учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, оскільки, на думку Відповідача 1, не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження, визнано безпідставним видачу посвідчення та вирішено його вилучити з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

На підставі зазначеного рішення Відділом №24 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з 01.07.2020 року припинено виплату позивачу пенсії, як особі з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, і я переведений на пенсію по інвалідності, 2 група, загальне захворювання згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вважає, що протокол засідання комісії, відповідно якого комісія дійшла висновку про відсутність підстав підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не містить жодних обґрунтувань, прийнято в порушення встановленої ст. 19 Конституції України та п.3 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №1945 від 26.12.1018 р., що в свою чергу порушує права позивача на отримання пенсії, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Щодо статусу позивача та участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно примітки до зазначеної статті, до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Як встановлено за матеріалами справи, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 07 вересня 1988 року по 12 січня 1989 року, навіть, якщо брати до уваги довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №51/1/3826 від 23.03.1999 року та №70446 від 02.02.2012 року де зазначено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 23 листопада 1988 року по 12 січня 1989 року, строк вважається достатнім для отримання посвідчення учасника ліквідації, що перевищує 30 календарних днів.

За приписами вищенаведених норм зазначеного Закону позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки перебував у зоні відчуження у період з вересня 1988 року по січень 1989 року.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст.15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих визначає Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 року №551 (далі Порядок №551).

Відповідно до п.11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян від 11 липня 2018 р. № 551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов`язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.

Дозволено до 1 січня 2019 р. використовувати для видачі громадянам усіх категорій, визначених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше виготовлені бланки посвідчень за зразками, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 р. № 501 Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЗП України, 1992 р., № 10, ст. 245), від 20 січня 1997 р. № 51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Офіційний вісник України, 1997 р., число 5, с. 71), від 21 серпня 2001 р. № 1105 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 34, ст. 1592).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;

- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

З матеріалів справи слідує, що позивач, перебуваючи в військовій частині 51559, згідно даних військового квитка ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2 ), довідки з військової частини 51559 №2644/15, виданої в січні 1989 року, довідки Червонозаводського районного військового комісаріату від 07.03.1997 року; перебував в зоні відчуження на спеціальних зборах для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні з 07 вересня 1988 року по 12 січня 1989 року, згідно довідки Червонозаводського районного військового комісаріату №4/176, виданої в червні 1989р., перебувавв зоні відчуження є 06 вересня 1988 року - 12 січня 1989 року, згідно довідок Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №51/1/3826 від 23.03.1999 року та №70446 від 02.02.2012 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 23 листопада 1988 року по 12 січня 1989 року.

Рішення, що оскаржується, мотивовано розбіжністю періодів перебування позивача в зоні відчуження та не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження.

Відповідач посилається на п.11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. № 551, відповідно до якого учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потребі! довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.

На думку відповідача - Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України - згідно з копією довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 02.02.2012 №70446 не підтверджує факт виконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження.

Суд зазначає, що відповідно до довідки МСЕК серії МСЕ № 015729 від 16.01.2002 позивачу було встановлено 2 групу інвалідності довічно, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідкою Міністерства охорони здоров`я України серії 2-18 МАЕ №031900 встановлено страту професійної працездатності у відсотках - 80% з 01.02.2002 року безстроково.

Отже, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання ОСОБА_1 робіт в зоні відчуження, що підтверджує його статус як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вказані докази є самостійною підставою для видачі посвідчення відповідно до пункту 11 Порядку № 551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

При цьому, суд зазначає, що з правової конструкції статті 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, вважаються учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував у зоні відчуження більше 30 днів.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні Комісії, оформленому протоколом № 13 від 15.05.2020 року не те, що наданими документами не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження - є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, оформлене протоколом від 15.05.2020 № 13, в частині не підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та скасування рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині - зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне:

Згідно положень ст.65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку №551 встановлено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Пунктами 13, 14 Порядку №551 встановлено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики, до складу якої, крім його фахівців, входять представники МОЗ, ДАЗВ, МВС, Міноборони, Київської облдержадміністрації та громадських об`єднань, статутна діяльність яких пов`язана із соціальним захистом осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (за згодою), за поданням уповноважених органів. Особові справи громадян надсилаються на розгляд комісій, зазначених в абзацах першому і другому цього пункту, за рішенням регіональних комісій. Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами.

Відповідно п.2 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 26.12.2018 № 1945, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія), є постійно діючим міжвідомчим колегіальним органом, що утворюється при Мінсоцполітики для розв`язання спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Основним завданням Комісії є розв`язання спірних питань щодо визначення (підтвердження) статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Завданням адміністративного судочинства, згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки, на даний час у позивача відсутнє посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд вважає позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є передчасною.

Аналогічну позицію закріпив Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові №7 від 20 травня 2013 року, зазначивши, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Отже, позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд вважає передчасними, оскільки зазначеному поновленню повинно передувати відповідне рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про поновлення позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та необхідність належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, виходячи за межі позовних вимог, визнаючи протиправним рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування та скасовуючи рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом зобов`язання Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України повторно розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з прийняттям відповідного рішення та видачею ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (вул. Еспланадна, буд. 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Скасувати рішення від 15.05.2020 року (протокол № 13) Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про відсутність правових підстав для підтвердження ОСОБА_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України повторно розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з прийняттям відповідного рішення та видачею ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням висновків суду у цій справі.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 23.11.2020.

Суддя Супрун Ю.О.