Постанова № 9304212, 23.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2010 року Справа № 2а-352/10/1270           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.

при секретарі судового засідання Юрченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000892310/0 від 16.07.2009 року,

за участю представників сторін:

від позивача – Алейникова Т.Г.,

відповідача – Бачура О.В.,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000892310/0 від 16.07.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Єврокомсервіс-2006» 18.08.2006 року зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради, № 1382102 0000 009401, ідентифікаційний код 34526125, за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 10/11.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 13.05.2009 року №600 та від 11.06.2009 року №729, виданих Ленінською міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську, згідно з ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до Плану-графіка була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки спеціалістами податкової служби 02.07.2009 року складено акт №607/23/34526125, у висновку якого зазначено, що Приватним підприємством «Єврокомсервіс-2006» допущено наступні порушення:

1.          п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ у сумі 101288 грн., в тому числі:

-          за грудень 2007 року на суму 65588 грн.;

-          за червень 2008 року на суму 35700 грн.

2.          ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від

23.09.1994 року № 185/94 (із змінами та доповненнями), а саме експортна операція по контракту від 26.08.2008 року №04/08/08 із SIA “EU ZEMA” (Латвія) здійснена з перевищенням на 3ё день законодавчо встановленого 180-денного терміну надходження валютної виручки у сумі 150 євро без отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

3.          п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. 16.3.2 п. 16.3 т. 16, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року, нараховані 73,09 грн. пені за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб впродовж перевіреного періоду.

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000892310/0 від 16.07.2009 року стосовно Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 151932 грн. (за основним платежем – 101288 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 50644 грн.).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена з цим Законом.

За нормами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Судом встановлено, що в акті перевірки вказано, що в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вар тість», згідно якої не підлягають включенню до складу податко вого кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими на кладними чи митними деклараціями (іншими подібними доку ментами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), Приватне підприємство «Єврокомсервіс-2006» неправомірно включило до складу податкового кре диту суму ПДВ у розмірі 35 700 грн., що призвело до завищення податкового кредиту за червень.

Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» детально регламентує порядок обчислення та сплати податку. Зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Нормами податкового законодавства передбачено, що податкова накладна вважається недійсною, якщо вона заповнена особою, яка не вважається зареєстрованою платником податку на додану вартість і якій не присвоєний податковий номер, що встановлено п. 2 і п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 (зі змінами та доповненнями), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року від №233/2037.

За приписами п.п. 7.5.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку...

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 1.3 п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року №925 (далі - Порядок №327), акт - службовий документ, який затверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової або позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання та є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пункт 2.3.2 п.п.2.3 вищевказаного Порядку вказує, якщо у разі відсутності первинних документів або непредставлення для перевірки первинних або інших документів, які підтверджують факт порушення, перевіряючим слід вказати перелік цих документів. Вказати первинний документ, на підставі якого здійснені записи в податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб відносно відсутності первинних та інших документів. І у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення відносно встановлених порушень або причин непредставлення первинних та інших документів, підтверджуючих встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими зроблено загальний висновок про завищення платником податкового кредиту, при цьому спеціалістами податкової служби чітко не визначено саме порушення платником норм п.п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» з вказівкою періоду, суми, відсутнього, на їх думку, документа. В порушення п.п.2.3.4 Порядку №327 податковим органом в акті перевірки викладені припущення щодо відсутності доку ментів, які б підтверджували податковий кредит.

При цьому у вказаному акті перевірки відсутній запис про відмову платника надати документи. Відмітка в акті перевірки про отримання письмових пояснень директора підприємства щодо встановленого порушення не може свідчити про відсутність необхідних документів і не є засвідченням факту завищення податкового кредиту, а лише пояснює з боку посадової особи підприємства особисті висновки щодо обставин, виявлених при здійсненні перевірки.

Посилання податкового органу на неправомірне включення Приватним підприємством «Єврокомсервіс-2006» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість 35700 грн., у звязку з тим, що ніби відсутні підтверджуючі податкові накладні, спростовується наявними податковими накладними № 43 від 21.06.2008 року – сума ПДВ складає 33422,40 грн., постачальник ТОВ «Донбасвугілляінвест», № 22606 від 26.06.2008 року – сума ПДВ 2277,60 грн., постачальник ПП «Доніндустрія-2007», копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що вищевикладені обставини свідчать про недйсність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

З акту перевірки вбачається, що до складу податкового кредиту у грудні 2007 року двічі включено суми податку на додану вартість в розмірі 65 588 грн., що призвело до завищення податкового кредиту на вказану суму.

Однак, суд не вбачає в акті перевірки чіткого трактування в чому саме полягає подвій ність включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки не прийнято до уваги Реєстр отрима них та виданих податкових накладних за спірний період, та не зазначено, з урахуванням яких саме підприємств і за який період відбулось подвійне включення сум податку на додану вартість до кредиту, та як саме зазначені порушення відображені в податковій декла рації з податку на додану вартість.

Виходячи з того, що акт перевірки виступає носієм доказової бази наявності порушень, суд вважає, що в даному випадку податковим органом описані припущення щодо наявності порушень податкового законодавства, чітке викла дення порушення та підтвердження ненадання докумен тів в акті перевірки відсутнє.

З огляду Реєстру податкових накладних за період 01.12.2007 року по 31.12.2007 року не вбачається фа кту подвійного занесення податкових накладних. Крім того, з огляду вказаного Реєстру вбачається невідповідність даних реєстру даним акту перевірки, а саме:

1. Податковим органом в акті перевірки зазначено, що 26.12.2007 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 11350,27 грн. по податковій накладній № 91 від 26.12.2007 року, отриманій від ТОВ «Донбасвугілляінвест» за отримане вугілля на загальну суму 68101,62 грн., тому числі ПДВ 11350,27 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року № 39 та № 24). Відповідно сума ПДВ в розмірі 11350,27 грн. включена до рядка 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Однак, після огляду судом Реєстру податкових накладних за період 01.12.2007 року по 31.12.2007 року встановлено, що запису № 39 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної 22.12.2007 року, номер накладної 000070, назва постачальника ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ 10862,75 грн., а запису № 24 - відповідає номер накладної 1512.9, назва постачальника ПП «МОН-ФАЛКОН», сума ПДВ 49 750 грн., що не відповідає даним, викладеним в акті перевірки.

2. Податковим органом в акті перевірки зазначено, що 28.12.2007 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 25554,48 грн. по податковій накладній №217 від 28.12.2007 року, отриманій від ТОВ «Будкомплект» за отримані будівельні матеріали на загальну суму 153326,88 грн. в тому числі ПДВ 25544,48 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року № 42 та № 26). Відповідно сума ПДВ в розмірі 25544,48 грн. включена до рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Однак, після огляду судом Реєстру податкових накладних за період 01.12.2007 року по 31.12.2007 року встановлено, що запису № 42 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної 24.12.2007 року, номер накладної 90, назва постачальника ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ 27731,25 грн., а запису № 26 - відповідає дата отримання накладної 18.12.2007 року, номер накладної відсутній, назва постачальника TOOL COMPANI S.A., сума ПДВ 3920,36 грн., що не відповідає даним, викладеним в акті перевірки.

3. Податковим органом в акті перевірки зазначено, що 31.12.2007 року до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість в розмірі 28683,25 грн. по податковій накладній №217 від 31.12.2007 року, отриманій від ТОВ «Донбасвугілляінвест» за отримане вугілля на загальну суму 172099,50 грн. в тому числі ПДВ 28683,25 грн. (запис в реєстрі грудня 2007 року № 51 та № 28). Відповідно сума ПДВ в розмірі 28683,25 грн. включена до рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Однак, після огляду судом Реєстру податкових накладних за період 01.12.2007 року по 31.12.2007 року встановлено, що запису № 51 в реєстрі грудня 2007 року відповідає дата отримання накладної 26.12.2007 року, номер накладної 261234, назва постачальника ПП «МОН-ФАЛКОН», сума ПДВ 73083,01 грн., а запису № 28 - відповідає дата отримання накладної 19.12.2007 року, номер накладної 87, назва постачальника ТОВ «Донбасвугілляінвест», сума ПДВ 30210,75 грн., що не відповідає даним, викладеним в акті перевірки.

Як вбачається з вищевикладеного, доводи відповідача стосовно подвійного включення Приватним підприємством «Єврокомсервіс-2006» до складу податкового кредиту у грудні 2007 року суми податку на додану вартість в розмірі 65588 грн. є хибними.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту, в якому необґрунтовано вказано неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 35700 грн. та двічі включена сума ПДВ в розмірі 65588 грн., суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000892310/0 від 16.07.2009 року є недійсним.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000892310/0 від 16.07.2009 року задовольнити у повному обсязі.

          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000892310/0 від 16.07.2009 року, винесене Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську стосовно Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Єврокомсервіс-2006» витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2010 року.

СуддяУшаков Т.С.