Рішення № 93041645, 13.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/16519/19

Провадження № 2/947/1354/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Альфабанк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27.03.2006 ОСОБА_1 уклав з Банком Договір на надання відновлювальної кредитної лінії №06/95/139. В цей же день між Банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №06/95/34 яким остання виступала майновим поручителем ОСОБА_1 . Предметом іпотечного договору була квартира АДРЕСА_1 . Також позивач посилався на те, що 3.05.2018р. зареєстрував право власності на предмет іпотеки, що підтверджується відповідним витягом. У цей час на предмет іпотеки накладено арешт постановою державного виконавця, що створює перешкоди позивачу у користуванні власністю, тому просить суд звільнити квартиру з-під арешту.

Судом 2.09.2020р. замінено АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Представник позивача просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримав.

Відповідач відзиву не надав, просив проводити засідання у його відсутність.

Третя особа Другий Київський відділ ДВС Одеського МУЮ свого представника до суду не направив.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 15.11.2006р. укладено Договір на надання відновлювальної кредитної лінії №06/95/139 за яким ОСОБА_1 надано кредит у сумі 30000 доларів США під 14% річних.

В цей же день між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , 1/3 частина якої належить ОСОБА_1 , а 2/3 частина – ОСОБА_2

2.02.2009державним виконавцем Другого Київського ВДВС Одеського МУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, а саме квартири 1/3 частини зазначеної квартири.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №123763892 від 14.05.2018р., право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 3.05.2018р. за ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.15).

Відповідно до ст.ст.317, 319 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.41Конституції України та ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 16 ЦК України кожна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404/VIII зі змінами та доповненнями, особа, яка вважає,що майно,на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та слід звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , належну на праві власності АТ «Укрсоцбанк», що накладений 2.02.2009 державним виконавцем Другого Київського ВДВС Одеського МУЮ.

Згідно ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Звільнити з-під арешту трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , який накладено постановою АВ №983516 від 2.02.2009р. Другим Київським відділом ДВС Одеського МУЮ.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь АТ «Альфабанк» (ЄДРПОУ 23494714) судові витрати 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її підписання. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя Бескровний Я. В.