
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" листопада 2020 р. справа № 300/2080/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панікара І.В.,
при секретарі Подольській Т.М.,
за участю:
представників позивача: Сливінського О.А., Аверкової С.О.,
представника третьої особи: Шешурак Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (надалі - відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області протиправно, всупереч вимог чинного законодавства, оскаржуваним рішенням від 27.04.2017 року скасовано дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01. Підставою для скасування вищевказаних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки слугувало невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам забудови, відсутність затверджених плану зонування та детального плану території. Позивач не погоджується з наведеними підставами для прийняття рішення від 27.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01, з огляду на те, що цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, відповідає намірам забудови, а також даним генерального плану міста Івано-Франківська. Щодо відсутності затверджених плану зонування та детального плану території, то, на думку позивача, розроблення та затвердження таких планів входить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, в яку ОСОБА_1 не може втручатися, так само як і не може зазнавати негативних наслідків через бездіяльність таких органів. Таким чином, обставини наведені в рішенні від 27.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01, на думку позивача, не відповідають дійсності, внаслідок чого, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 27.04.2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01".
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с.33-34).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.70-71).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 300/2080/20 - відмовлено (а.с.96-98).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року залучено Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради до участі в справі № 300/2080/20 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (а.с.131-132).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.10.2020 року (а.с. 105-112), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що за результатами проведеної перевірки у Департаменті містобудування, архітектури та культурної спадщини виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо законності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки упродовж 2015-2017 років встановлено, що рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-15.1-01 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з закладами громадського обслуговування, замовник - ОСОБА_1 , встановлено порушення частини 2 статті 5, частини 2 статті 24, статті 29, пункту 6 розділу V "Прикінцеві положення" ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудов земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109. Представник відповідача вказала на те, що відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
13.11.2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задоволити, виклавши при цьому, свою незгоду зі змістом заперечень (а.с. 144-146).
В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідачів в судове засідання 17.11.2020 року не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Частиною 3 статті 268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Представник третьої особи щодо можливості задоволення адміністративного позову не заперечила.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, визначеному статтею 262 КАС України, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов та відповідь на відзив, встановив наступне.
29.10.2015 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради надав ОСОБА_1 як замовнику будівництва містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 176-51.1-01 щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського обслуговування по АДРЕСА_1 (а.с.17-18). Згідно пункту 8 вказаних містобудівних умов та обмежень, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). При цьому, в пункті 10 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01 зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки згідно генерального плану міста: існуючий стан - території, що реконструюються.
На підставі вказаних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01 позивач розробив проект будови, а Філія ТзОВ "Українська будівельно-технічна експертиза" затвердила 06.06.2017 року експертний звіт № 7-185-17КЧ/ІФ щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського обслуговування в АДРЕСА_1 " (а.с.11-12).
19.05.2020 року позивач звернулася до Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради із заявою, в якій просила надати дублікат містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Листом начальника Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради від 28.05.2020 року № Д/58 повідомлено позивача, що рішенням Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 27.04.2017 року скасовано дію містодубівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського обслуговування на АДРЕСА_1 (зворотній бік а.с.13).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_1 звернулася до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області із запитом про надання інформації щодо підстав для прийняття рішення від 27.04.2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень.
На вказаний запит управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 30.06.2020 року надано відповідь в якій зазначено, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку діяльності Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради, в ході якої виявлено ряд зауважень та порушень, у зв`язку з чим прийнято оскаржуване рішення. Для отримання копій матеріалів щодо результатів позапланової перевірки, рекомендовано звернутись до Департаменту, як об`єкта нагляду в даному випадку (а.с. 14).
На запит адвоката, Управлінням архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради надано відповідь до якої долучено, оскаржуване рішення.
Відповідно до змісту Рішення від 27.04.2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень від 29.10.2015 року №176-51.1-01, це рішення прийнято за наслідками позапланової перевірки об`єкту нагляду "Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради" (а.с. 10).
Оскаржуване рішення мотивовано тим, що під час перевірки "при наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського обслуговування, замовник - ОСОБА_1 , встановлено порушення частини 2 статті 5, частини 2 статті 24, статті 29, пункту 6 розділу "Прикінцеві положення" ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109, а саме: цільове та функціональне призначення земельної ділянки не відповідає намірам забудови; надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за відсутності затверджених відповідно до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" плану зонування або детального плану території.
Позивач, вважаючи рішення від 27.04.2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01" протиправним, звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (надалі Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частин 1, 2, пункту 1 частини 3, пункту 6 частини 4 статті 41 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі по тексту також - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Статтею 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури, структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій підконтрольні і підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Частинами 2 та 3 статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Статтею 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
В частині 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; б) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
Згідно частини 1 статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Частиною 2 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Відповідно до частини 3-7 статті 29 Закону №3038-VI розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Наведені вище правові норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачають етапи здійснення проектування та будівництва об`єктів, які в контексті обставин даної справи дотримані позивачем, а також обов`язок спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури визначити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
В свою чергу Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року № 109.
Відповідно до пункту 2.1 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Пунктом 2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки передбачено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.
Згідно пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Також, згідно п. 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення. У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
З вищевказаних норм слідує, що рішення об`єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень вказане рішення скасовується.
Таким чином, контролюючий орган вдався до крайнього заходу, скасувавши дозвільні документи позивача, що є порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Що стосується вказаного відповідачем в рішенні від 27.04.2017 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01 порушення щодо невідповідності цільового призначення земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 2610100000:01:009:0027) намірам забудови, то суд вказує на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Категорії земель визначає стаття 19 Земельного кодексу України. Так, згідно пункту "б" частини 1 статті 19 Земельного кодексу України передбачено землі житлової та громадської забудови.
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).
Згідно положень статті 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Згідно пункту 8 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); При цьому, в пункті 10 вказаних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки зазначено, що функціональне призначення земельної ділянки згідно генерального плану міста: існуючий стан - території, що реконструюються.
В пункті 6 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01 вказано документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, а саме: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2013 року, індексний номер витягу: 14279182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 236457626101, дата державної реєстрації: 09.12.2013 рік.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 18.10.2013 року за № 1250-38 затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадян (а.с.21).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2013 року, індексний номер витягу: 14279182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 236457626101, дата державної реєстрації: 09.12.2013 рік, земельна ділянка за кадастровим номером 2610100000:01:009:0027, площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві власності, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.19).
Таким чином, цільове призначення земельної ділянки, на якому здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення, відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01, відповідає намірам забудови за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім цього безпідставним є твердження органу архітектурно-будівельного контролю про відсутність плану зонування території (зонінг) містобудівної документації, з огляду на вказане.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Частина 1 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території
При цьому, згідно частини 8 статті 19 Закону №3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Таким чином, в основі плану зонування та детального плану території знаходиться генеральний план міста та відповідно чинний закон не передбачає обов`язку для територіальної громади у випадку розроблення і затвердження детального плану території додатково розробляти і затверджувати ще й план зонування території.
Суд зазначає, що на час видачі позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, план зонування території не розроблявся Івано-Франківською міською радою.
Згідно пункту 9 "Посилання на містобудівну документацію" Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 29.10.2015 року № 176-51.1-01, містобудівні умови надані позивачу на підставі такої містобудівної документації: Генеральний план міста, розроблений державним інститутом проектування міст "Діпромісто" в 1991 р. Коригування в 2000 р. на розрахунковий термін до 2026 р.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області протиправно винесено оскаржуване рішення від 27.04.2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01".
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 27.04.2017 року "Про скасування дії містобудівних умов та обмежень земельної ділянки від 29.10.2015 року № 176-51.1-01".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Відповідачі:
Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, 76000).
Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Л. Українки, 26, м. Київ, 01133).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Панікар І.В.
Рішення складене в повному обсязі 24 листопада 2020 р.
Судове рішення № 93039095, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/2080/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: