Рішення № 93039094, 24.11.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2020 р. справа № 300/1319/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №187483 від 24.03.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контиліум" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №187483 від 24.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач був позбавлений права надати свої пояснення та докази при розгляді справи про порушення та прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.03.2020. Зазначено, що підставою для прийняття даної постанови стало те, що 12.02.2020 на автодорозі Н18, було зупинено транспортний засіб, що належить позивачу і у водія були відсутні документи на вантаж та поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Про дату та час розгляду акту, що мав відбутися 24.03.2020, посадовою особою відповідача ТОВ "Контиліум" було повідомлено в телефонному режимі. Також повідомлено, що розгляд не відбудеться, оскільки у зв`язку із карантином прийом громадян не ведеться. При цьому, висловлено прохання надіслати позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, що було здійснено. Однак, 24.03.2020 всупереч карантинним обмеженням та власним проханням представників Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області щодо надіслання клопотання про відкладення розгляду справи, уповноваженими особами відповідача за відсутності уповноваженого представника ТОВ "Контиліум" здійснено розгляд справи та прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Крім того, зазначено, що під час здійснення перевезення 12.02.2020 водій пред`явив посадовим особам Управління Укртрансбезпеки всі необхідні документи, які в нього вимагалися та які він зобов`язаний був мати, зокрема: поліс №ЕР.106222937 від 29.07.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль DAF ТЕ95XF, номерний знак НОМЕР_1 ; поліс №ЕР.193473381 від 09.09.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на причіп JANMIL NW1S, номерний знак НОМЕР_2 ; видаткову накладну №68 від 12.02.2020; товарно-транспортну накладну №РБУ-68 від 12.02.2020.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.08.2020 до суду надійшов відзив відповідача. Відповідно до відзиву відповідач заперечує щодо задоволення позову. Представник Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області зазначив, що про час і місце розгляду справи про порушення -19.03.2020, позивач був повідомлений 06.03.2020 рекомендованим листом із повідомленням. Щодо доводів позивача про позбавлення його права надати пояснення та докази при розгляді справи про порушення, представник відповідача зазначив, що в день розгляду справи про порушення, 19.03.2020 до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області зателефонував представник позивача щодо розгляду справи про порушення, уточняв чи можна приходити. На вказане телефонне звернення посадовою особою відповідача було повідомлено про необхідність приходити в засобах індивідуального захисту у зв`язку з впровадженим карантином. Також зазначено про надання посадовою особою відповідача інформації в телефонному режимі щодо уточнення представником позивача з приводу документів, які були відсутні у водія відповідно до акту №211430 від 12.02.2020. Відмічено, що 19.03.2020 представник позивача надав відповідачу зазначені в позовній заяві документи. Проте відповідно до зафіксованих в акті перевірки №211430 від 12.02.2020 порушень, позивач, серед поданих документів, не надав тахокарти в кількості передбаченій законодавством (відповідно до вимог ЄУТР 28+1). На повідомлення представником ТОВ "Контиліум" про наявність тахокарт у позивача, в разі, якщо позивач має намір подати дані документи, відповідачем рекомендовано надати лист про перенесення розгляду справи про порушення на інший день (в межах двомісячного терміну для розгляду акту). Однак, від ТОВ "Контиліум" на електронну адресу відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи про порушення з 19.03.2020 на 24.03.2020 у зв`язку з введенням карантину. Зазначено, що 24.03.2020 представник позивача не з`явився на розгляд справи про порушення та порушення щодо відсутності тахокарт у водія під час перевірки 12.02.2020 позивачем не було спростовано. Тому відсутність у водія тахокарт у кількості передбаченій законодавством було підставою для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд зазначає, що розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, було доповнено пунктом 3 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону №731-IX від 18.06.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У встановлений судом строк позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив. Протягом 20-денного строку після набрання чинності Законом №731-IX від 18.06.2020 з відповідною заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відповіді на відзив, позивач не звертався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 10.02.2020 №009460, виданого Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області, державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області, 12.02.2020 на автодорозі Н-18 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Контиліум" на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с.44).

Водій ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію тягача та напівпричіпа, та видаткову накладну №112 від 12.02.2020, в якій зазначено що вантаж щебінь в кількості 22 т. відпущено ПП " ОСОБА_2 ", отримано МЖК "Міленіум" (а.с.40).

За результатом перевірки вказаного транспортного засобу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №211430 від 12.02.2020, в якому зафіксовано про виявлення порушення вантажним перевізником статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки у водія при наданні послуг з перевезення вантажу: товарно-транспортної накладної, тахокарти в кількості, що передбачено законодавством та страхового поліса на напівпричіп номерний знак НОМЕР_2 (а.с.38).

Суд встановив, що позивачем було надано відповідачу: поліс №ЕР.106222937 від 29.07.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль DAF ТЕ95XF, номерний знак НОМЕР_1 ; поліс №ЕР.193473381 від 09.09.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на причіп JANMIL NW1S, номерний знак НОМЕР_2 ; видаткову накладну №68 від 12.02.2020; товарно-транспортну накладну №РБУ-68 від 12.02.2020 (а.с.46-51).

Позивачу направлений рекомендований лист з повідомленням від 04.03.2020 №20666/27/24-20 про розгляд 19.03.2020 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №211430 від 12.02.2020, який 06.03.2020 вручений уповноваженій особі позивача (а.с.41).

ТОВ "Контиліум" шляхом електронного відправлення направило відповідачу заяву про перенесення розгляду справи про порушення з 19.03.2020 на 24.03.2020 у зв`язку з введенням карантину (а.с.52).

24.03.2020 Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області прийнято постанову №187483 про застосування до ТОВ "Контиліум" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 гривень, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з підстав, що 12.02.2020 на 33 км автодороги Н-18 позивачем не оформлено документи, перелік яких визначено статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.42, 43).

Позивач вважає протиправною вказану постанову, просить суд скасувати дану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пункту 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктами 16, 17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті передбачено, що рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно пунктів 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті).

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 у м. Женева ухвалила Конвенцію №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті. Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті" від 25.01.2012 №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух". Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 ця норма для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн набрала чинності з 01.06.2013, а для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015.

Згідно з пунктом 7.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І, якої цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (пункт 1.4 розділу І Інструкції № 385).

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції № 385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Системний аналіз цих норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовується суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Як встановлено, за результатом перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №211430 від 12.02.2020, в якому зафіксовано про виявлення порушення вантажним перевізником статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки у водія при наданні послуг з перевезення вантажу: товарно-транспортної накладної, тахокарти в кількості, що передбачено законодавством та страхового поліса на напівпричіп номерний знак НОМЕР_2 (а.с.38).

Позивачу направлений рекомендований лист з повідомленням від 04.03.2020 №20666/27/24-20 про розгляд 19.03.2020 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №211430 від 12.02.2020, який 06.03.2020 вручений уповноваженій особі позивача (а.с.41).

ТОВ "Контиліум" шляхом електронного відправлення направило відповідачу заяву про перенесення розгляду справи про порушення з 19.03.2020 на 24.03.2020 у зв`язку з введенням карантину (а.с.52).

Позивачем було надано відповідачу: поліс №ЕР.106222937 від 29.07.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль DAF ТЕ95XF, номерний знак НОМЕР_1 ; поліс №ЕР.193473381 від 09.09.2019 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на причіп JANMIL NW1S, номерний знак НОМЕР_2 ; видаткову накладну №68 від 12.02.2020; товарно-транспортну накладну №РБУ-68 від 12.02.2020 (а.с.46-51). Однак, доказів подання тахокарт під час рейдової перевірки та на час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем не надано.

Отже, позивачем не доведено факту наявності на момент рейдової перевірки та на час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у водія тахокарт в кількості, що передбачено законодавством.

Приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, відповідач обґрунтував правомірність застосування до позивача штрафу у розмірі 1700,00 грн. згідно оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №187483 від 24.03.2020.

З огляду на вищенаведене, при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак в задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподілу судових витрат не передбачено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Контиліум" (код ЄДРПОУ 35517064, вул. Петлюри, 15Б, м. Івано-Франківськ, 76000) до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Тополина, буд. 3, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, 76492) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №187483 від 24.03.2020 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.