Рішення № 93038475, 24.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 р. Справа№200/8275/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) про

визнання незаконним рішення №119 від 12.03.2020 та №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) щодо відмови в перерахуванні і виплаті щомісячного довічного утримання на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №31114/135/20 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці";

зобов`язання перерахувати та виплатити щомісячне довічне утримання судді у відставці, із розрахунку 90% від суддівської винагороди, визнаної у довідці Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №31114/135/20 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці" без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішенням відповідача позивачу в перерахунку пенсії відмовлено, та повідомлено про те, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивач отримає у разі зміни суддівської винагороди судді відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що позивач звернувся до управління з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви додано довідку територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області від 16.01.2020 року. Рішенням управління від 12.03.2020 позивачу відмовлено в перерахунку довідного грошового утримання у зв`язку з тим, що розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 (дати винесення Конституційного Суду України) не змінювався. Відповідач вказує на те, що приймаючи оскаржуване рішення він діяв у межах та у спосіб визначений чинним законодавства з наступних.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 27 жовтня 2020 року о 09:15 год.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року відкладено розгляд справи на 24 листопада 2020 року о 10:15 год.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , згідно наказу №277к від 24 липня 2015 року відрахований зі штату апеляційного суду Донецької області 24 липня 2015 у зв`язку з поданняи заяви про відставку.

Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 31114/135/20 від 03.03.2020 станом на 18 лютого 2020 суддівська винагорода яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 208098 грн., довідка видана на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року.

Рішеннями від №119 від 12.03.2020 та №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії.

Як зазначено в рішеннях про відмову, заявником для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання було надано заяву про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 3.11-14/135/20 від 03.03.2020 року.

Вказано, що Конституційним Судом України від 18.02.2020 прийнято рішення №2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 №1402-VІІІ визнано неконституційним, зокрема пункт 25 розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Роз`яснено, що відповідно до ч.3 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання судді збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Зазначено, що позивач набуде право на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у разі зміни після 18.02.2020 суддівського щомісячного довічного грошового утримання.

Вирішено відмовити позивачу в перерахунку пенсії по заробітку відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Не погоджуючись з відмовою відповідача про перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірним питанням даної справи є проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За приписом пункту шостого частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною 1 статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Як вбачається з матеріалів справи позивач є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.

На момент виходу позивача у відставку право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці гарантоване Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), який набрав чинності 30.09.2016 року.

Пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно з частиною першою статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(частина друга статті 142 Закону № 1402-VI).

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно частини четвертої цієї статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Розмір суддівської винагороди визначається статтею 135 Закону № 1402-VIII.

Частиною другою статті 135 вказаного Закону, зокрема, передбачено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом із тим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII зі змінами.

Конституційним Судом України в даному рішенні від 18.02.2020 р. № 2-р/2020 зазначено наступне.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року N 10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначає, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом N 1402.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 встановлено, що положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, отже саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.

Отже, після визнання неконституційними положень пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII позивач, як суддя у відставці, набув з 19.02.2019 року право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

У зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 р. позивачем була отримана довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 03.03.2020 р., відповідно до якої зазначено, що станом на 18 лютого 2020 р. суддівська винагорода яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 208098 грн. (посадовий оклад - 115610 грн., доплата за вислугу років 80 % - 92488грн.), довідка видана на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 р. № 2-р/2020. Зазначена довідка була надана разом з заявою про перерахунок пенсії від 06.03.2020 р. до відповідача.

Отже, позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 03.03.2020 №31114/135/20, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № №1402-VIII, згідно з якими право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Таким чином, посилання відповідача у рішенні №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді по стажу на те, що довідка не може видаватися на підставі Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 р. є безпідставними та необгрунтованами.

Суд зазначає, що оскільки з прийняттям Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020 р. у позивача виникло право на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці надана до управління довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідає формі довідки визначеної Порядком № 3-1.

Аналогічні за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №620/1116/20.

Суд звертає увагу, що в силу вимог частини п`ятої статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Крім того, згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Суд акцентує увагу на тому, що запровадження Законом № 1402-VII правила, згідно з яким зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці покликане забезпечити єдність статусу судді у відставці зі статусом судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя.

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126, 130 Конституції України, статті 142 Закону № 1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Таким чином, аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, суд дійшов висновку, що рішення № 1418 Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10.03.2020 року про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді по стажу є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на встановлену під час розгляду справи протиправну відмову пенсійного органу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, у зв`язку з чим обраний позивачем спосіб захисту щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є належним.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень відповідача №119 від 12.03.2020 та №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) про відмову позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року; зобов`язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 03.03.2020 №31114/135/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному статтею 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И РІ Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) про визнання незаконним рішення №119 від 12.03.2020 та №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) щодо відмови в перерахуванні і виплаті щомісячного довічного утримання на підставі довідки Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №31114/135/20 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці"; зобов`язання перерахувати та виплатити щомісячне довічне утримання судді у відставці, із розрахунку 90% від суддівської винагороди, визнаної у довідці Донецького апеляційного суду від 03.03.2020 №31114/135/20 "Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці" без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18.02.2020 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) №119 від 12.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10.03.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) №155 без дати прийняття (номер відправки 9918/34-1/05 від 08.05.2020) про відмову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 02.03.2020 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 03.03.2020 №3.11-14/135/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27-а, код ЄДРОПУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов