Постанова № 9303353, 12.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 рокуСправа № 2а-23/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

з участю представника позивача Рогака В.А.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24 грудня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-англійське підприємство «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі СП «Західна нафтова група», Товариство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002012399/1 від 08.10. 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку СП «Західна нафтова група» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, про що складено акт № 303/2399/30887609 від 14.08.2009 року. За наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002012399/0 від 27.08.2009 року, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі штрафна (фінансова) санкція – 105000 грн. Не погодившись з результатами перевірки Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення до Луцької ОДПІ, яка залишила його без змін, а скаргу без задоволення. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0002012399/1 від 08.10. 2009 року. Вважає безпідставними висновки відповідача про те, що податковий кредит з ПДВ за жовтень 2008 року сформовано неправомірно внаслідок віднесення до його складу суми податку на додану вартість 210000 грн. за податковою накладною, отриманою від ТзОВ «Континіум». За вказаною накладною податок сплачений в ціні придбання інформаційно-консультативних послуг, які Товариство змушене було придбавати, так як професійний рівень та рівень знань власних працівників, що займають відповідні посади на підприємстві не завжди співпадає з потребами у вирішенні завдань, які перед ними ставляться, що зумовило необхідність залучення фахівців з ТзОВ «Континіум». Не включення вартості наданих послуг до складу валових витрат відповідного податкового періоду сталось внаслідок бухгалтерської помилки.

В судовому засіданні представник позивача Рогак В.А. змінив позовні вимоги та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24.12.2009 року, винесене Луцькою ОДПІ за результатами розгляду повторної скарги ДПА України, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі за основним платежем 210000 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією – 105000 грн. Додатково пояснив, що на виконання умов договору № 162 від 01.07.2008 року ТзОВ «Континіум» надавались СП «Західна нафтова група» послуги, які повністю використані підприємством у господарській діяльності та призвели до зростання економічних показників як в цілому по підприємству, так і в окремих галузях здійснюваної ним діяльності. Зокрема, надавались консультації щодо спірних питань по податковому та бухгалтерському обліку, які стосуються господарської діяльності підприємства, з питань, які потребують додаткового роз’яснення та тлумачення. Просить задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0002012399/3 від 24.12.2009 року.

Представник відповідача Бугайов А.О. позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно акту виконаних робіт від 31.10.2008 року до договору про надання інформаційно-консультативних послуг № 162 від 01.07.2008 року вказані послуги включають усне та письмове консультування з фінансових, економічно-правових, юридичних питань, з питань бухгалтерського та податкового обліку; здійснення представництва інтересів Товариства перед третіми особами; надання інформаційно-консультативних послуг щодо захисту інтересів замовника в судах всіх інстанцій; претензійно-позовна робота тощо. Разом з тим, згідно штатного розпису в періоді отримання послуг на підприємстві рахувалися працівники, які виконували функції аналогічні вищезгаданому акту, зокрема у штаті СП «Західна нафтова група» рахувався: заступник директора з економічних питань, заступник директора з юридичних питань, відділ бухгалтерського обліку з п’яти одиниць, управління інвестицій з 8 одиниць, фінансово-аналітичний відділ з п’яти одиниць. Зазначив, що вартість вказаних послуг не віднесена позивачем до складу валових витрат, що свідчить про відсутність наміру у підприємства використовувати їх у господарській діяльності. Під час перевірки Товариством не доведено фактичне використання оплачених інформаційно-консультативних послуг у власній господарській діяльності та не доведено, що отримання таких послуг вплинуло на прибутковість підприємства.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що інспекторами Державної податкової адміністрації у Волинській області проведено планову виїзну перевірку СП «Західна нафтова група» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року. За наслідками перевірки складений акт № 303/23-99/30887609 від 14 серпня 2009 року. На підставі акту Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002012399/0 від 27.08.2009 року, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі 210000 грн. основного платежу та 105 000 грн. штрафної (фінансової ) санкції.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002012399/1 від 08.10.2009 року.

За наслідками розгляду повторної скарги рішенням ДПА України оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга Товариства без задоволення. Луцькою ОДПІ за результатами розгляду повторної скарги винесено податкове повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24.12.2009 року, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі за основним платежем 210000 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією – 105000 грн.

З акту перевірки № 303/23-99/30887609 від 14 серпня 2009 року вбачається, що у перевіряємому періоді СП «Західна нафтова група» віднесло до податкового кредиту суми ПДВ, пов’язані з наданням інформаційно-консультативних послуг, а саме: до податкового кредиту включено податкову накладну № 65 від 31.10.2008 року, отриману від ТзОВ «Континіум» на загальну суму 1260 000 грн. в тому числі ПДВ 210000 грн. Згідно акту виконаних робіт від 31.10.2008 року інформаційно-консультативні послуги включають усне та письмове консультування з фінансових та економічно-правових, юридичних питань; консультування з питань податкового та бухгалтерського обліку, надання інформаційно-консультативних послуг щодо захисту інтересів замовника в судах всіх інстанцій та інших державних органах у кримінальних, цивільних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення; здійснення представництва інтересів замовника перед третіми особами; інформування про новели законодавства; претензійно-позовна робота тощо.

          Разом з тим, згідно представленого для перевірки штатного розпису в штаті СП «Західна нафтова група» рахувалися:

          заступник директора з економічних питань – в кількості 1 особа;

          заступник директора з юридичних питань – в кількості 1 особа;

          відділ бухгалтерського обліку – 5 одиниць;

          управління інвестицій – 8 одиниць;

          фінансово-аналітичний відділ – 5 одиниць.

          Вказані працівники виконували функції аналогічні вищезгаданому акту виконаних робіт. Також СП «Західна нафтова група» не представлено для перевірки підтверджуючих документів, які свідчать про використання таких послуг для отримання доходу ( тобто в господарській діяльності). Перевіркою встановлено, що вартість вказаних послуг не віднесена до складу валових витрат, що свідчить про відсутність у підприємства наміру використовувати їх у господарській діяльності.

          Таким чином, СП «Західна нафтова група» в порушення вимог п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту (тим самим занижено суму податку на додану вартість) за жовтень 2008 року на 210000 грн.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки Луцькою ОДПІ 27.08.2009 року винесено податкове повідомлення рішення № 000 2012399/0, яким Товариству визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі основного платежу 210000 грн. та штрафна штрафної (фінансової) санкції – 105000 грн.

Не погодившись з результатами перевірки Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення до Луцької ОДПІ, яка залишила його без змін, а скаргу без задоволення. За результатами розгляду первинної скарги відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002012399/1 від 08.10. 2009 року.

За результатами розгляду повторної скарги позивача Державною податковою адміністрацією України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга Товариства без задоволення.

Луцькою ОДПІ за результатами розгляду повторної скарги винесено податкове повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24.12.2009 року, яким Товариству визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 315000 грн., в тому числі 210000 грн. основного платежу та 105000 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Також судом встановлено, що ТзОВ «Континіум» (виконавець), в особі Генерального директора Корецького С.Ф. з однієї сторони та СП «Західна нафтова група» (замовник), в особі директора Фокіна І.С. з іншої сторони уклали договір № 162 від 01 липня 2008 року про надання інформаційно-консультативних послуг. Зокрема, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання надавати інформаційно-консультативні послуги по обслуговуванню господарської діяльності замовника, а саме: усне та письмове консультування з фінансових, економічно-правових, юридичних питань, питань податкового та бухгалтерського обліку; забезпечення ведення бухгалтерського обліку замовника; надання інформаційно-консультативних послуг щодо захисту інтересів замовника в судах всіх інстанцій та інших державних органах у кримінальних, цивільних господарських справах і справах про адміністративні правопорушення; здійснення представництва інтересів замовника перед третіми особами; інформування про новели законодавства тощо.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2008 року за договором про надання інформаційно-консультативних послуг № 162 від 01 липня 2008 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Континіум» (виконавцем) були надані послуги СП «Західна нафтова група» на суму 1260000, 00 грн., в тому числі ПДВ – 210000, 00 грн.

Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні суд приходить до висновку, що дії відповідача були правомірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1, пп.5.2.1. п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94 ВР від 28.12.1994 року, з наступними змінами та доповненнями, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, основною умовою віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь (економічний ефект) від придбаних послуг. Згідно п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1007 року, з наступними змінами та доповненнями, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4 цієї статті).

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, СП «Західна нафтова група» не включило до складу валових витрат вартості інформаційно-консультативних послуг у розмірі 1260000, 00 грн., наданих ТзОВ «Континіум» згідно договору № 162 від 01 липня 2008 року, що свідчить про те, що отримання вказаних послуг не пов’язане з господарською діяльністю позивача в розумінні вимог п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Пояснення представника позивача про те, що ці витрати не включені до валових витрат у зв’язку з бухгалтерською помилкою суд розцінює критично і до уваги не приймає, так як з моменту перевірки пройшло більше як півроку, а вказана сума – 1260000, 00 грн. не віднесена до складу валових витрат і на день розгляду справи.

Згідно довідки Головного управління статистики у Волинській області АА № 033629/822 основними видами господарської діяльності СП «Західна нафтова група» є здавання в оренду власного нерухомого майна, оренда інших машин та устаткування, оптова торгівля паливом, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, інші види оптової торгівлі.

Аналізуючи акт виконаних робіт від 31.10.2008 року, суд приходить до висновку, що надані послуги носять загальний характер, неконкретизовані та фактично відтворюють умови договору про надання інформаційно-консультативних послуг. Усні та письмові консультації з окремих питань, зазначених в акті, у більшості випадків не співпадають з напрямками господарської діяльності платника податків та не завжди можуть бути оцінені як такі, що мають безпосередній зв'язок із цією діяльністю.

Як вбачається із абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3.ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно ч. 2 ст. З Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність. Згідно з ч.1 ст.9 вказаного Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З договору про надання інформаційно-консультативних послуг та акту виконаних робіт вбачається, що вказані документи не в повній мірі відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містять даних щодо конкретного змісту та обсягів наданих послуг. Крім того, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження економічної доцільності витрат на інформаційно-консультативні послуги, не довів, що такі витрати спрямовані на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності. Представник позивача надав в судове засідання довідку про економічні показники по СП «Західна нафтова група» за ІІ півріччя 2008 року, з якої вбачається що вони зросли на 62547283 грн. у порівнянні з показниками станом на 01.07.2008 року, проте, в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б свідчили про наявність зв’язку між зростанням економічних показників та наданням інформаційно-консультативних послуг.

Суд критично оцінює надані позивачем додаткові матеріали у вигляді звіту про виконані роботи згідно договору № 162 від 01 липня 2008 року, оскільки з нього вбачається, що всі письмові консультації, висновки та довідки з фінансових, економічно-правових, юридичних питань, питань податкового та бухгалтерського обліку надавались лише однією особою – аудитором ТзОВ «Континіум» Ничипоруком В. Разом з тим, жодний письмовий висновок (консультація, довідка, письмова інформація) останнім не підписаний, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такого письмового консультування, відсутня дата їх складання, відсутні розрахунки кількості затрачених годин. З акту виконаних робіт не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів, науково-теоретична підготовка тощо).

Як вбачається з акту виконаних робіт інформаційно-консультативні послуги надавались в основному з економічно-правових, юридичних питань та питань бухгалтерського та податкового обліку. В той же час, згідно штатного розпису СП «Західна нафтова група» на підприємстві є заступник директора з економічних питань, заступник директора з юридичних питань, юрисконсульт, відділ бухгалтерського обліку – 5 штатних одиниць, управління інвестицій – 8 штатних одиниць, фінансово-аналітичний відділ – 5 штатних одиниць, які виконували функції аналогічні вищезгаданому договору та акту виконаних робіт. Зокрема, відповідно до посадової інструкції заступника директора з юридичних питань, останній виконує наступні посадові обов’язки: забезпечує додержання законності в діяльності підприємства і захист його правових інтересів; представляє інтереси підприємства перед третіми особами; здійснює супровід судових справ; організовує підготовку висновків з правових питань, які виникають у процесі діяльності підприємства; забезпечує роз’яснення чинного законодавства і порядок його застосування тощо. Згідно посадової інструкції від заступника директора з юридичних питань вимагаються необхідні знання та досвід та пред’являються кваліфікаційні вимоги.

Як вбачається з посадових інструкцій головного бухгалтера та його заступників, до їх прямих посадових обов’язків відноситься виконання функцій аналогічних тим, що виконані ТзОВ «Континіум» в акті приймання-передачі послуг від 31.10.2008 року за договором про надання інформаційно-консультативних послуг № 162 від 01 липня 2008 року.

Щодо надання інформаційно-консультативних послуг щодо захисту інтересів замовника у судах всіх інстанцій, то в акті не вказано супровід яких саме справ і в яких судах здійснював виконавець. З ухвал про відкриття проваджень, наданих представником позивача вбачається, що відносини по представництву інтересів СП «Західна нафтова група» мали періодичний характер та не містять ознак здійснюваної Товариством підприємницької діяльності.

Як вбачається з Статуту СП «Західна нафтова група» Генеральний директор ТзОВ «Континіум» Корецький С.Ф., який підписав договір № 162 від 01.07.2008 року про надання інформаційно-консультативних послуг та акт виконаних робіт від 31.10.2008 року, є одночасно учасником СП «Західна нафтова група» з своєю часткою в статутному капіталі. Дану обставину в сукупності з іншими доказами суд також враховує при вирішенні спору по суті.

Таким чином, позивач не надав суду належних та допустимих доказів про те, коли, ким і кому конкретно та при яких обставинах надавались інформаційно-консультативні послуги згідно договору № 162 від 01.07.2008 року та акту виконаних робіт від 31. 10.2008 року, не обґрунтував економічну доцільність таких послуг і яким чином вони були використані у його господарській діяльності, тому акт від 31.10. 2008 року суд розцінює критично як і те, що відповідно до цього акту на протязі чотирьох місяців ТзОВ «Континіум» було надано інформаційно-консультативних послуг на загальну суму 1260000, 00 грн.

Відповідно до абз. б підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 12.12.2000 року № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцька ОДПІ при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24.12.2009 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002012399/3 від 24 грудня 2009 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 17 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук