Постанова № 9303240, 23.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 р. Справа № 2-а-343/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні

за участю представника позивача : Балховського С.В.

представника прокуратури: Сувалова В.О.

у відсутності відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: прокурора Літинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.

ВСТАНОВИВ :

В лютому 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Літинського району Вінницької області в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, в судове засідання призначене на 23.03.2010 року вдруге не з'явився. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення особисто відповідачем № 2166002 від 22.02.2009 року. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Представником позивача та прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, так як вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце слухання. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши подані докази, судом встановлено, що 12.06.2009 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області здійснено перевірку транспортного засобу DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить перевізнику - приватному підприємцю ОСОБА_3, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки складений акт № 136190 від 12.06.2009р., яким було встановлено, що у водія та одночасно перевізника ОСОБА_3 відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - ліцензійна картка (а.с.6).

Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі акту перевірки, начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області прийнята постанова № 067782 від 13.07.2009 року, якою до ФОП ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.5).

Дана постанова була направлена відповідачу рекомендованим листом, який відділенням поштового звязку на адресу позивача не повертався, що свідчить про його отримання адресатом.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно положень ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем та прокурором докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Поряд з цим суд наголошує, що оскільки відповідач ОСОБА_3 скоїв порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюючи свою підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, тому і фінансова санкція в сумі 510 грн. має бути стягнута з нього як з підприємця.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_2)в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) 510 (пятсот десять) гривень фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.03.10

Суддя/підпис/Драчук Тетяна Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

23.03.2010