Рішення № 9302964, 26.04.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-412/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 квітня 2010 року Солом'янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого-судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ірвад», третя особа : Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації про стягнення передоплати, неустойки та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача суму передоплати 7130,00 грн., неустойку в сумі 39168,00 грн., моральну шкоду в сумі 11355,00 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28 квітня 2009 року між нею та ПП «Ірвад» був укладений договір №28-04-09/меб/01, предметом якого було виготовлення і поставка комплекту шаф «стінка» згідно зі специфікацією і ескізами.

Згідно п. 1.2 вищевказаного договору вартість товару становить 10200,00 грн. і включає в себе вартість матеріалу, робіт з виготовлення, доставки та монтажу в квартирі за адресою, вказаною в п.1.1 даного договору - вул. Кудряшова 16. кв. 162.

Згідно п. 3.1 договору ПП «Ірвад» зобов'язаний був передати готовий товар не пізніше кінця травня 2009 року.

Згідно пункту 5.1 договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом готівкового розрахунку в порядку:

- 55% від суми, вказаної у п.1.2 договору, тобто 5.600,00 грн. на момент укладання договору;

- 15% від суми, вказаної у п.1.2 договору, тобто 1.530,00 грн. - на момент остаточного узгодження ескізу відкритих полок, кольорів та фурнітури.

- решта (30% від суми, вказаної у п.1.2 договору) - протягом 3 робочих днів з дня отримання товару та переходу права власності на нього відповідно до п.4.1 цього договору.

Зазначає, що передоплата в сумі 55% від договірної, тобто 5600,00 грн. була передана нею ПП «Ірвад» на момент підписання договору - 30.04.2009 р.

Вищевказане підтверджується розпискою відповідача.

Зазначає, що починаючи з 15.05.2009 р., попри її спроби додзвонитися до ПП «Ірвад» задля узгодження ескізів, відповідач або перебував поза зоною досяжності мобільного зв'язку, або не брав трубку телефону. Відповідач не надав позивачу адреси місцезнаходження його виробничих потужностей та офісу, вказавши телефон і фактичну адресу проживання директора як єдиний надійний спосіб зв'язку з ним.

У червні 2009 року відповідач вийшов на зв'язок, повідомивши, що у нього були проблеми і вони вже вирішені.

Сторони усно узгодили кольори, але додатку №2 з фінальним ескізом так позивачу надано і не було на узгодження, а саме не надано : фінального ескізу відкритих полок з розмірами; повної картини меблів з точними розмірами готового виробу та з урахуванням додатку №1 договору щодо розміщення кінцевої частини «стінки» навколо виступаючого кута кімнати.

Після зустрічі сторін в червні, відповідач ще декілька разів не виходив на зв'язок.

Пізніше, відповідач повідомив про чергові проблеми, що заважають поставити ОСОБА_1 товар, але запропонував їй поставити його частину, а саме корпуси «стінки» із ДСП, поки фасади ще не готові.

Позивач прийняла вищевказану пропозицію відповідача та 09.07.2009 року відповідач поставив в квартиру ОСОБА_1 корпуси меблів.

В цей же день, за адресою доставки - АДРЕСА_1, позивач здійснила другий платіж за договором в повній сумі 1530,00 грн., що підтверджується розпискою, не зважаючи на те, що навіть корпусна частина була некомплектною і не змонтованою, і не вписувалася в кут згідно додатку №1 до договору, внаслідок неякісного виконання відповідачем своєї роботи.

Вказує, що вона пішла на зустріч відповідачу і запропонувала полегшений варіант зменшення довжини меблів, і він охоче на нього погодився. Він приїхав після цього ще один раз, щоб забрати частину, яка вимагала відповідної переробки на станку і це був останній раз, коли позивач його бачила.

Відповідач під різноманітними приводами почав ухилятися від виконання своїх зобов'язань за договором та від повернення коштів в сумі зробленої позивачем передоплати, що складає 7130,00 грн.

Позивач звернулась до районного управління міліції з заявою про порушення кримінальної справи проти директора ПП «Ірвад» за ознаками шахрайства.

22.08.2009 року співробітниками Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві було викликано ОСОБА_2 для дачі пояснень, у яких він зазначив, що дійсно уклав договір, але його умов не порушував, і меблі він готовий поставити протягом двох тижнів від дати дачі пояснень, тобто від 17.09 2009 року.

Термін поставки в договорі був зазначений як 31.05.2009 року, а не 01.10.2009 року, що є фактичним простроченням понад 4 місяці

Отже, починаючи з усного та письмового повідомлення позивача про поставлення їй меблів та поверненя компенсації, тобто 05.08.2009 року, так само як в період з 17.09.2009 року по 07.10.2009 року, від відповідача не поступало ніяких відомостей і пропозицій щодо поставки меблів.

П. 6.1 договору передбачено неустойку у випадку прострочення терміну поставки продавцем готового товару понад строк, встановлений в п.3.1 договору, в сумі 0.1% від вартості товару за кожен день прострочення, проте п.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року, встановлює інший її розмір 3%.

У даному договорі не виокремлено вартості робіт з виготовлення у вартості готових меблів, а вказано загальну суму, таким чином, за час прострочення виконання зобовязань за договором з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 39168,00 грн., виходячи з наступного розрахунку : 10.200,00 грн. * 3% * 128 днів (07.10.2009 року 01.06.2009 року) = 39168,00 грн.

Крім того, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором №28-04-09/меб/01 від 28.04.2009 року, позивачу було завдано моральної шкоди, яка виразилась в тому, що вона не змогла вчасно взяти відпустку на роботі і була позбавлена літнього відпочинку.

Крім того, позивач вимушена була жити у своїх батьків, які планували одразу після її від'їзду розпочати ремонтні роботи, чого не сталося, що внесло додатковий дискомфорт у їх плани та негативно відобразилось на сімейних відносинах і спричинило конфлікти в сім'ї.

Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 11355,00 грн.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила стягнути матеріальну шкоду в сумі 48668,00 грн., моральну шкоду в сумі 11355,00 грн. та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, відповідно до ст. 169 ЦПК України ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у його відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечує позивача.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, вивчивши та дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2009 року між ПП, «Ірвад» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі продажу №28-04-09/меб/01 згідно умов якого продавець зобовязувався виготовити, доставити, передати у власність та змонтувати товар за адресою : м. Київ, вул. Кудряшова, 16 секція 5.3, кв. 162, а покупець зобовязалась прийняти вказаний товар та сплатити за нього в термін та на умовах договору (а.с. 7-8).

Згідно п. 1.2 вищевказаного договору предметом поставки, тобто товаром є комплект шаф «стінка» згідно специфікації (додаток №1) і ескізів (додаток №2), що є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 9).

Вартість товару становить 10200,00 грн. і включає в себе вартість матеріалу, робіт з виготовлення, доставки та монтажу в квартирі за адресою, вказаною у п. 1.1 даного договору.

Згідно з пункту 3.1 цього ж договору ПП «Ірвад» зобовязаний був передати готовий товар не пізніше кінця травня 2009 року.

Згідно пункту 5.1 договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом готівкового розрахунку в порядку:

- 55% від суми, вказаної у п.1.2 договору, тобто 5600,00 грн., на момент укладання договору;

- 15% від суми, вказаної у п.1.2 договору, тобто 1530,00 грн. на момент остаточного узгодження ескізу відкритих полок, кольорів та фурнітури;

- решта (30% від суми, вказаної у п.1.2 договору) протягом 3 робочих днів з дня отримання товару та переходу права власності на нього відповідно до п. 4.1 цього договору.

Встановлено, що передоплата в сумі 55% від договірної, тобто 5600,00 грн., була передана позивачем ПП «Ірвад» на момент підписання договору - 30.04.2009 року, вищевказане підтверджується розписка від 29.04.2009 року (а.с. 10).

З пояснень позивача вбачається, що починаючи з 15.05.2009 року відповідач не виходив на зв'язок з ОСОБА_1, при цьому не залишивши інформації про місцезнаходження його виробничих потужностей або офісу, вказавши телефон і фактичну адресу проживання директора ОСОБА_2, як єдиний надійний спосіб звязку з ним.

В червні 2009 року відповідач вийшов на зв'язок, повідомивши, що у нього були проблеми і вони вже вирішені.

Сторони усно узгодили кольори, але додатку №2 з фінальним ескізом так позивачу надано і не було на узгодження, а саме не було надано :

- фінального ескізу відкритих полок з розмірами;

- повної картини меблів з точними розмірами готового виробу та з урахуванням п.m додатку №1 договору щодо розміщення кінцевої частини «стінки» навколо виступаючого кута кімнати.

Після зустрічі в червні відповідач ще декілька разів не виходив на зв'язок.

Коли відповідач зявився на звязку, ним було повідомлено позивача про чергові проблеми, що заважають поставити товар ОСОБА_1, але запропонував їй поставити його частину, а саме корпуси «стінки» із ДСП, поки фасади ще не готові.

Позивач прийняла вищевказану пропозицію, і 09.07.2009 року ПП «Ірвад» поставив в квартиру ОСОБА_1 ці корпуси меблів. В цей же день, за адресою доставки (АДРЕСА_1) позивач здійснила другий платіж за договором в повній сумі 1530,00 грн., що підтверджується розпискою (а.с. 10).

Позивач в судовому засіданні зазначила, що корпусна частина була некомплектною, не змонтованою, і не вписувалася в кут згідно п.m додатку №1 договору внаслідок неякісного виконання відповідачем своєї роботи.

Позивач запропонувала відповідачу полегшений варіант зменшення довжини меблів, і він охоче на нього погодився. Він приїхав після цього ще один раз, щоб забрати частину, яка вимагала відповідної переробки на станку. Це був останній раз, коли позивач його бачила.

Під час телефонних розмов протягом тривалого часу відповідач під різноманітними приводами почав ухилявся як від виконання своїх зобовязань за договором та від повернення коштів в сумі зробленої позивачем передоплати, що складає 7130,00 грн., на що слід зазначити наступне.

21.08.2009 року ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача претензію, з вимогою поставити комплектний товар не пізніше 25.08.2009 року, у разі невиконання вимоги п. 1 сплатити компенсацію (а.с. 12-14).

Вищевказана претензія ОСОБА_1 була залишена відповідачем без уваги.

Встановлено, що з приводу неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 11.09.2009 року звернулась до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві із заявою про порушення кримінальної справи відносно ПП «Ірвад» за ознаками шахрайства.

З постанови Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 17.09.2009 року вбачається, що в порушенні кримінальної справи за ст. 129 КК України по заяві ОСОБА_1 було відмовлено.

Крім того, з постанови про відмову в порушення кримінальної справи вбачається, що опитуванням гр. ОСОБА_2 було встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачем 28.04.2009 року було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого було виготовлення, доставка та монтаж меблів в АДРЕСА_1 в м. Києві.

29.04.2009 року відповідно до умов договору ОСОБА_1 сплатила гроші в сумі 5600,00 грн. та пообіцяла, що до 15.05.2009 року сплатить 1530,00 грн. На отримані гроші було виготовлено та встановлено корпус меблів в її помешканні та повідомлено про сплату 15% до повної оплати відповідно до умов договору, які вона сплатила лише 09.07.2009 року.

В подальшому ОСОБА_1 повідомила ПП «Ірвад», що меблі їй не потрібні та попросила повернути гроші. Станом на 17.09.2009 року замовлені меблі виготовлені та відповідно до умов договору відповідач міг їх встановити в термін двох тижнів.

Також, гр. ОСОБА_2 повідомив, що під час бесід з даного приводу з ОСОБА_1 ніяких погроз на її адресу він не висловлював та протиправних дій не вчиняв (а.с. 20).

Встановлено, що в період з 17.09.2009 року по 07.10.2009 року, від ПП «Ірвад» не поступало ніяких відомостей і пропозицій аби поставити меблі.

Крім того, термін поставки у договорі купівлі продажу від 28.04.2009 року був зазначений як 31.05.2009 року, а ніяк не 07.10.2009 р., що є фактичним простроченням понад 4 місяці.

У звязку з вищевказаними порушенням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі продажу, позивач 07.09.2009 року звернулась до Головного управління з питань захисту прав споживача.

З відповіді Головного управління з питань захисту прав споживача від 11.09.2009 року №0125/6656 вбачається, що зобовязання щодо необхідності прибути до Головного управління для проведення перевірки та надання пояснень по питанню, піднятому у заяву ОСОБА_1, надане спеціалістами відділу контролю послуг у телефонному режимі за номером 8067-220-52-41 ОСОБА_2, також проігнороване (а.с. 17).

У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» визначено, що Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 року застосовується, в тому числі, до правовідносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, підряду (в тому числі побутового замовлення) і т.д.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно, 21.08.2009 року позивач вислала відповідачу цінним листом з описом письмову претензію з вимогою завершення робіт до встановленого строку або повернення коштів, яка була ним проігнорована, а також 26.08.2009 р. - телеграму з проханням вивезти із квартири недороблені каркаси, що також не була прийнята ним (а.с.15-16).

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог п. 21, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє або використовує продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; робота - діяльність виконавця, результатом якої с виготовлення товару або заміна його властивостей за індивідуальним домовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до вимог ст. 865 ЦК України між підрядником, який здійснює підприємницьку діяльність і зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, та замовником, який зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, укладається договір побутового підряду. Договір побутового підряду є публічним. За таким договором надавати побутові послуги населенню можуть не тільки організації, а й окремі громадяни, які набули статусу підприємця.

Таким чином, договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором побутового підряду.

Вимогами пунктів договору встановлена загальна вартість робіт та товару - 10200,00 грн., строк виконання зобов'язань відповідачем - 31.05.2009, відповідальність сторін, договір підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Згідно з вимогами ст. 873 ЦК України робота оплачується замовником після її остаточного здавання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

Згідно з вимогами ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2009 року позивачем сплачено відповідачу 7130,00 грн., що становить 70% загальної суми за договором та підтверджується розписками відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму зробленої передоплати 7130,00 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми неустойки 39168,00 грн., то слід зазначити наступне.

П. 6.1 договору купівлі-продажу від 28.04.2009 року передбачено неустойку у випадку прострочення терміну поставки продавцем готового товару понад строк, встановлений в п.3.1 договору, в сумі 0.1% від вартості товару за кожен день прострочення, проте відповідно до вимог п.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 року, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги). У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

При цьому, відповідно до вимог п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 06.07.1979 «Про застосування в судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини по побутовому обслуговуванню населення» судам слід мати на увазі, що умови договорів побутового обслуговування, які обмежують права громадян у порівнянні із законом, повинні визнаватися недійсними.

У даному договорі не виокремлено вартості робіт з виготовлення у вартості готових меблів, а вказано загальною сумою, таким чином, за час прострочення виконання зобовязань за договором відповідач зобовязаний сплати на користь позивача неустойку в сумі 39168,00 грн., виходячи з наступного розрахунку : 10.200,00 грн. * 3% * 128 днів (07.10.2009 року - 01.06.2009 року) = 39168,00 грн.

Крім того, позивач просила стягнути з відповідача 2000,00 грн. за надані послуги з тимчасового оплатного збереження пиломатеріалів, на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що 15.09.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Максфілд Ассет Менеджмент» було укладено договір про надання послуг, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання послуг тимчасового збереження пиломатеріалів замовника на складі за адресою : м. Київ, вул. Скляренка, 4. Пиломатеріали представлені плитами ДСП комплектуючими корпусів меблів (а.с. 51-52).

Згідно п. 4.1 вищевказаного договору за послуги, надані виконавцем згідно з п. 2.1, замовник зобовязується сплатити виконавцю суму із розрахунку 400,00 грн. (з ПДВ) за кожний повний місяць зберігання матеріалів, починаючи з дати прийняття їх на зберігання згідно накладної на прийняття матеріалів.

17.09.2009 року ОСОБА_1 пиломатеріали поставлені відповідачем були здані ТОВ «Компанія з управління активами «Максфілд Ассет Менеджмент» на збереження, оскільки вони не могли використовуватися за призначенням.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. за надані послуги з тимчасового оплатного збереження пиломатеріалів, виходячи з наступного розрахунку : 400,00 грн. в міс. * 5 повних місяців збереження = 2000,00 грн.

Крім того, позивачем були понесені витрати в сумі 250,00 грн. за вивезення і транспортування частин меблів до місця тимчасового зберігання, які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 11355,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у звязку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено. Крім того, позивач не надала суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та Закону України «Про захист прав споживачів», з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору 485,48 грн.

Керуючись ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 865, 866, 873, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 28, 29, 30, 58 - 60, 169, 209, 212 - 216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Ірвад», третя особа : Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації про стягнення передоплати, неустойки та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Ірвад», код ЄДРПОУ 24930117, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 суму передоплати 7130,00 грн., суму неустойки 39168,00 грн., витрати повязані з надання послуг з тимчасового оплатного збереження пиломатеріалів в сумі 2000,00 грн. та витрати на вивезення і транспортування частин меблів до місця тимчасового зберігання в сумі 250,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Ірвад», код ЄДРПОУ 24930117, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Ірвад», код ЄДРПОУ 24930117, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстроване за адресою : АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 485,48 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Соломянський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя