Ухвала суду № 93027057, 13.11.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/14307/20

Провадження № 1-кп/643/1373/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2020 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., суддів Довготько Т.М., Мельникової І.Д., за участю секретаря судового засідання Коцюбинської М.С., прокурора Мозгової Н.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – адвоката Гайдай Р.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000190, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 4, ч. 5 ст. 27, п.п. 1,6, 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокатом Гайдаєм Р.П. в підготовчому судовому засіданні 13.11.2020 заявлено відвід колегії суддів.

В обґрунтування письмового відводу захисником зазначено, що судом недотримано розумних строків розгляду справи, незважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває під вартою, що дає підстави вважати про явну упередженість колегії суддів до обвинуваченого ОСОБА_1 та порушення права обвинуваченого на доступ до правосуддя. Крім того, в підготовчому судовому засіданні 28.09.2020 захисником заявлено клопотання про забезпечення обвинуваченому ОСОБА_1 реальної можливості користуватись правовою допомогою та послугами захисника та рівності у судовому процесі шляхом усунення порушень ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме продовження судового засідання без застосування до ОСОБА_1 металевої клітки, спеціальних засобів та інших засобів приниження гідності особи. Колегія суддів ухвалою від 28.09.2020 відмовила у задоволенні клопотання, оголосивши вступну та резолютивну частину судового рішення, оголошення повного судового рішення було призначено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 05.10.2020 о 15-00 годині. Також в підготовчому судовому засіданні 28.09.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оголосивши лише вступну та резолютивну її частини, оголошення повного судового рішення було призначено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 05.10.2020 о 15-15. Однак ОСОБА_1 не був доставлений та був позбавлений права на присутність при проголошенні судового рішення, що стосується його прав та обов`язків (порушення ст. 6 Конвенції). Отже в даному випадку є всі підстави вважати, що наявні обставини, передбачені п.4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки дії колегії суддів викликають сумнів у їх неупередженості.

В судовому засіданні 13.11.2020 захисник пояснив, що крім доводів, викладених в письмовій заяві, він заявляє відвід суду також з підстав того, що не погоджується із змістом та мотивуванням ухвали суду від 28.09.2020, якою продовжено строк тримання ОСОБА_1 під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заяву захисника про відвід колегії суддів.

Прокурор Мозгова Н.О. в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви захисника обвинуваченого про відвід колегії суддів.

Оцінюючи доводи заяви про відвід, колегія суддів керується таким.

Підстави, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, визначені статтею 75 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 75 КПК України, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Крім того, ст. 76 КПК України визначено умови недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Згідн6о ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, Пуллар проти Сполученого Королівства, Білуха проти України, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах Ветштайн проти Швейцарії та Ферантелі та Сантанжело проти Італії Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З доводів заяви захисника судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість суду, який розглядає дане кримінальне провадження, зокрема що судом вчиняються умисні дії, спрямовані на порушення строків розгляду справи та права обвинуваченого на доступ до правосуддя.

Оцінюючи доводи захисника, згідно яких він не згодний з прийнятими судом процесуальними рішеннями, суд керується таким.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, в тому числі в постанові від 12.07.2018 року по справі № 745/398/16-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Таким чином, суд, приймаючи у справі певні процесуальні рішення, реалізовував процесуальні права, якими він наділений згідно чинного законодавства України, та діяв в межах дискреційних повноважень, обираючи між відповідними альтернативними процесуальними рішеннями.

Враховуючи наведене, незгода захисника та обвинуваченого з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу колегії суддів.

Також суд враховує, що згідно доводів сторони захисту, ними оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду від 28.09.2020 про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою.

Враховуючи наведене, оцінку законності та обґрунтованості вказаної ухвали буде надано судом апеляційної інстанції за наслідками її перегляду в апеляційному порядку.

Інших обставин, які відповідно до ст. 75, 76 КПК України є підставою для відводу колегії суддів або окремих суддів, що входять до складу колегії, судом не встановлено.

За таких підстав суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченого про відвід колегії суддів.

Керуючись ст. 75, 76, 81, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 – адвоката Гайдай Романа Петровича про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Крівцова Дмитра Анатолійовича, суддів Довготько Тетяни Миколаївни, Мельнікової Ірини Дмитрівни – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошено 18.11.2020 о 15-10 год.

Головуючий суддя Д.А. Крівцов

Судді Т.М. Довготько

І.Д. Мельникова