Ухвала суду № 93024712, 17.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/5468/15-ц

Провадження № 4-с/947/118/20

УХВАЛА

17.11.2020 року Київський районний суд м. Одеси в складі :

головуючого - судді Коваленко О.Б.,

за участю секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОР ХАУС», про визнання неправомірними дій у зведеному виконавчому провадженні ВП № 62118099,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича. Скаржниця просила визнати незаконними дії приватного виконавця з оцінкою нерухомого майна, а саме двох земельних ділянок кадастровий номер 5120885100:01:002:0091 та 5120885100:01:002:0092, що знаходяться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада; визначити неправомірними результати визначення вартості майна боржника; зобов`язати приватного виконавця провести повторне визначення вартості майна боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку земель»; визнати дії приватного виконавця по передачі майна боржника на реалізацію неправомірними; зобов`язати приватного виконавця зупинити реалізацію майна боржника до визначення вартості майна боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку земель».

Заявниця посилається на те, що приватним виконавцем були подані заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , у яких була вказана стартова ціна, встановлена на підставі звітів суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСЛА» про експертну грошову оцінку земельних ділянок площею 8,1671 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091 та площею 6,5998 га, цільове призначення: для вдення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092.

Скаржниця зазначає, що вищевказані звіти проведені з явним порушенням вимог закону, із застосуванням скасованих методик проведення оцінок, з порушенням віднесення земельних ділянок до їх категорії, чим прямо порушені права боржника, оскільки ціна обох земельних ділянок значно занижена від реальної вартості.

Заявниця вважає, що суб`єктом оціночної діяльності невірно підібрано об`єкти для порівняння, враховуючи територіальне розташування об`єктів оцінки та їх категорію. На підтвердження доводів скарги, разом із скаргою до суду надано звіти суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО-ОЦІНКА» про експертну грошову оцінку земельних ділянок, виконані на замовлення ОСОБА_1 .

Крім того, у скарзі зазначено, що у заявках на реалізацію арештованого нерухомого майна приватним виконавцем були вказані завідомо недостовірні данні, а саме те, що земельні ділянки не зареєстровані за боржником у встановленому законом порядку, що не відповідає дійсності

З вищевикладених підставМурашкіна ОСОБА_2 просить задовольнити скаргу.

30.09.2020 від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича було надано відзив на скаргу, у якому приватний виконавець просив у скарзі відмовити.

Приватний виконавець посилається на те, порушення методики проведення оцінки майна не свідчить про недотримання приватним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», та не підтверджують неправомірність його дій, які полягали у врахуванні висновку про вартість об`єкта оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності, якого призначеного відповідною постановою.

Приватний виконавець зазначає, що наявність незначних недоліків у звіті про оцінку майна, що не вплинули на достовірність оцінки, не можуть бути підставною для визнання неправомірними результатів визначення вартості майна.

Приватний виконавець вважає, що у разі незгоди із результатами оцінки майна скаржниця мала право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, чого ОСОБА_1 зроблено не було.

ОСОБА_3 зазначає, що не може враховуватись судом звіт про оцінку майна, проведений не в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

У відзиві зазначено, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Приватним виконавцем у відзиві наведені посилання на практику Верховного суду по аналогічним справам, які були розглянути касаційну інстанцією не на користь боржника. 01.10.2020 на підтвердження доводів, вказаних у відзиві, приватним виконавцем надано до суду повну копію виконавчого провадження № 62118099.

На дату розгляду справи від представника скаржниці надано до суду заяву, в якій він скаргу підтримує та просить розгляд справи провести за його відсутності.

Від представника Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович також було надано заяву, у який він просить суд у задоволенні скарги відмовити, розглянути справу за її відсутності.

Стягувач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШТОР ХАУС», був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності скаржника, особи, дії якої оскаржуються, оскільки від них надано заяви про розгляд справи за їх відсутності, та стягувача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ч. 4 ст. 450 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності учасників процесу.

Із матеріалів справи встановлено, що 18.05.2020 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 62118076, №62118028 з примусового виконання вищезазначених виконавчих документів, які надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 18.05.2020 року за вих. № 1233, №1229. Вищевказана постанова боржником не оскаржувалась.

Того ж дня, у відповідності до статей 18, 26, 27, 28, 42, 48, 52, 56 Закону, статті 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктів 10.1., 10.3., Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, пунктів 1.2., 6.1., 6.2., 6.3., 6.10., 6.11., 6.12. Положення про виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, пунктів 4.1.9., 4.1.10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, за заявою представника стягувача, та з метою забезпечення своєчасного та повного виконання виконавчого документа, приватним виконавцем була винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на ВСЕ рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення за виконавчим документом, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів – 140 321,17 долари США, та 271 124,27 гривень, а також накладено арешт на грошові кошти ВСІХ видів валют та банківських металів на суму 140 321,17 долари США, та 271 124,27 гривень, з урахуванням суми стягнення за виконавчим документом, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що знаходяться на ВСІХ рахунках боржника ОСОБА_1 , в тому числі, але не тільки, які розміщенні в: ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614; ПАТ "МТБ БАНК", МФО 328168; ПАТ "МЕГАБАНК", МФО 351629; ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012; ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", МФО 305749; ПАТ "БТА БАНК", МФО 321723; ПАТ "ВТБ БАНК", МФО 321767; ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310;ПАT"ІНГ Банк Україна", МФО 300539; ПАТ "А - БАНК", МФО 307770; ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346; ПАТ "БАНК ВОСТОК", МФО 307123;Акціонерний банк "Південний", МФО 328209; АТ "Місто Банк", МФО 328760; АТ "ОТП БАНК", МФО 300528; АТ "Ощадбанк", МФО 300465; АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658; АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335; АТ "Укрексімбанк", МФО 322313; АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; ПАТ "ПУМБ", МФО 334851; ПАТ "СБЕРБАНК", МФО 320627; ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001; ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838; ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023; ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299; ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365; ПАТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500; ПАТ «МетаБанк», МФО 313582;ПАТ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», МФО 300647; ПАТ «МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», МФО 380582; ПАТ «ПроКредит Банк», МФО 320984; ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478; ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, АТ "АКБ "КОНКОРД", МФО 307350, АТ «МОНОБАНК», МФО 322001, АТ «КБ «ГЛОБУС», МФО 380526, АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849, а також на тих рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про накладення арешту в будь-якій банківській установі, що здійснює діяльність на території України, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Копії зазначеної постанови були надіслані на виконання до банків та інших фінансових установ, в органи та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника та сторонам виконавчого провадження 18.05.2020 року за вих.. № 1238. Відомості про накладення арешту на майно боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.Вищевказана постанова боржником не оскаржувалась

На адресу боржника 26.05.2020 р. надсилались вимоги приватного виконавця, якими боржника було зобов`язано з`явитись особисто або направити уповноваженого представника з довіреністю на прийом до приватного виконавця та надати: письмові пояснення з приводу невиконання рішення суду, яке набрало законної сили; декларацію про доходи та майно за формою, встановленою Міністерством юстиції України (додаток 1 до Інструкції з організації примусового виконання рішень); копії технічних та правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресами: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада; письмові пропозиції щодо видів майна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу. Також боржнику було повідомлено, що приватним виконавцем заплановано проведення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню № 62118099, а саме складання постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника, в зв`язку з чим боржника було зобов`язано надати безперешкодний доступ приватному виконавцю та супроводжуючим особам (представнику СОД, оцінювачу, стягувачу, понятим, тощо) до земельних ділянок за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська, за наявності підтверджуючих документів (постанови чи вимоги приватного виконавця)

26.05.2020 року постановами про опис та арешт майна приватним виконавцем описано та накладено арешт на земельні ділянки, а саме: земельна ділянка площею 8,1671 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091 та земельна ділянка, площею 6,5998 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092, які належить боржнику на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 294586, виданого Білгород – Дністровським районним відділом земельних ресурсів від 06.04.2006 року, на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси, справа № 2-1833/06 від 27.01.2006 року. Копії зазначених постанов були надіслані сторонам виконавчого провадження 26.05.2020 року за вих. № 1416, №1417. Відомості про накладення арешту на майно боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.При складанні вищевказаних постанов сторонам виконавчого провадження та заставодержателю було роз`яснено їх права та обов`язки, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця (стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження»).Вищевказана постанова боржником не оскаржувалась.

29.05.2020 року ОСОБА_1 було отримано від приватного виконавця декларацію про майно та доходи боржника фізичної особи боржника, у якості єдиних активів боржника вказано земельну ділянку площею 8,1671 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091 та земельну ділянку, площею 6,5998 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092.

У 10-денний строк з дня винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.05.2020 року сторони виконавчого провадження не повідомили виконавця про досягнення згоди щодо вартості майна.

Також боржник не скористався свої правом, передбаченим частиною 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», передати стягувачу належне йому майно або реалізувати таке майно та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

У зв`язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду, 17.06.2020 року виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у зведеному виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, про що винесено відповідні постанови, копії яких направлено на виконання суб`єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження 17.06.2020 року за вих. № 1731, №1731.Вищевказана постанова боржником не оскаржувалась

Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСЛА», про експертну грошову оцінку майна від 13.07.2020 року, ринкова вартість об`єкта оцінки земельної ділянки – площею 8,1671 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091, що належить на праві власності ОСОБА_1 , склала – 322 475,00 грн.

Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСЛА», про експертну грошову оцінку майна від 13.07.2020 року, ринкова вартість об`єкта оцінки - земельної ділянки, площею 6,5998 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092, що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_1 , складає: 260 582,00 грн.

23.07.2020 року за вих. № 2065, №2063, у відповідності до положень частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, було направлено відповідні листі з повідомленням про оцінку арештованого майна, в яких було зазначено про вартість оціненого майна визначену суб`єктом оціночної діяльності, роз`яснені вимоги частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» та було запропоновано ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження в офісі приватного виконавця в будь-який бажаний для сторін виконавчого провадження час.

30.07.2020 року, у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення за виконавчими документами, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частини 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, серед іншого, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

За приписами частини п`ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається що виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, дії виконавця і полягають у прийнятті рішень шляхом винесення процесуальних документів.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із частиною 1 статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28.07.2020 року представник боржника адвокат, ОСОБА_4 , ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 62118099 та жодна постанова, винесена приватним виконавцем, скаржником не оскаржувалась.

У скарзі, що перебуває на розгляді суду, боржниця просить суд зобов`язати приватного виконавця провести повторне визначення вартості спірних земельних ділянок та зупинити реалізацію арештованого майна до визначення вартості майна боржника відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку земель», тобто доводи скарги зводяться до незгоди боржниці із оцінкою майна.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

У відповідності до частини 3 статті 20 Закону України Про виконавче провадження» експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ.

Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» № 2658-III).

Частиною другою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» передбачено, що замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Статтею 32 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Національний стандарт № 1, Стандарт).

Відповідно до пункту 1 Національний стандарт № 1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Відповідно до пункту 11 Національного стандарту № 1 оцінка проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з пунктами 35, 38 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: - витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); - дохідний; - порівняльний.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Пункти 16, 47 даного Національного стандарту № 1 визначають, що визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

Суд дійшов до висновку про те, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб`єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.

Суд бере до уваги те, що звіти про незалежну оцінку майна від 13.07.2020, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСЛА», з яким не погоджується заявник, дійсні, а приватний виконавець при визначенні вартості майна керувався саме цими звітами про визначення вартості майна, у зв`язку із чим суд вважає, що порушення закону у його діях відсутні.

Судом встановлено, що у 30.07.2020 року за вих. № 2183 №2184 приватним виконавцем, заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 були надіслані до Одеської філії ДП «СЕТАМ», а 31.07.2020 року інформацію про примусову реалізацію вказаного нерухомого майна було внесено до системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ.

Судом перевірено доводи скаржниці щодо зазначення у заявках на реалізацію арештованого нерухомого майна боржника завідомо недостовірних даних, а саме, що земельні ділянки не зареєстровані за боржником у встановленому законом порядку, та встановлено, що ці доводи спростовуються наявними у матеріалах справи належним чином засвідчених заявок від 30.07.2020 року за вих. № 2183 №2184, у яких відсутня інформація, зазначена заявницею у скарзі

З огляду на це, суд приходить до висновку про дотримання державним виконавцем вимог статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» щодо проведення оцінки майна.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Відтак, у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна, однак заявник із вимогами про рецензування звіту про оцінку майна у спосіб визначений законом не звертався.

За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Таким чином суд відхиляє доводи скаржниці стосовно звітів, складених Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРО-ОЦІНКА», відповідно до якого вартість спірних земельних ділянок становить 521 450,25 грн. та 421 245,00 грн., оскільки такі звіти складено не в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, доводи скарги щодо штучного заниження оцінки майна у рамках виконавчого провадження не підтверджуються матеріалами справи, оскільки недоліки чи необ`єктивність проведеної суб`єктом оціночної діяльності оцінки арештованого нерухомого майна не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків, а сам по собі звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна.

Крім того, згідно із абзацом 14 п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» необ`єктивна оцінка – оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки. Згідно із п. 4 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінка майна проводиться з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, зміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання. У відповідності до п. 6 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

Судом встановлено, що 20.08.2020 року відбулися електронні торги по лоту № 436329 з продажу земельної ділянки, загальною площею 8,1671 га, кадастровий номер 5120885100:01:002:0091, за адресою: АДРЕСА_1 , та по лоту № 436316 з продажу земельної ділянки, загальною площею 6,5998 га, кадастровий номер 5120885100:01:002:0092, за адресою: АДРЕСА_2 . Обидві земельні ділянки придбані гр. ОСОБА_5 за стартовою ціною.

Суд враховує, що спірне майно було реалізовано на перших торгах за стартовою ціною, яка була встановлена на підставі звітів про незалежну оцінку майнавід 13.07.2020, складенихТовариством з обмеженою відповідальністю «РОСЛА», а саме, за 322 475,00 грн. та 260 582,00 грн., що свідчить про відсутність попиту на придбання спірного майна з електронних торгів за вищою ціною.

З вищевикладених підстав та із врахуванням висновків Верховного суду по аналогічних справа (Постанова №309/816/18 від 13.02.2020, № 2-1130/11 від 01.07.2020; №756/1469/14 від 15.04.2020; №309/816/18 від 13.02.2020) суд приходить до висновку про відхилення скарги ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 447-452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , щодо визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні ВП № 62118099 по визначенню вартості майна боржника ОСОБА_1 , а саме - 2 земельних ділянок: Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091 і Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092 неправомірними, визнанні неправомірними результатів визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 , відображених у «Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091, власник ОСОБА_1 », складеним оцінювачем ОСОБА_6 та затвердженим директором TOB «РОСЛА» ОСОБА_7 13.07.2020 р.», «Звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 . Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092. Власник ОСОБА_1 », складеним оцінювачем ОСОБА_6 та затвердженим директором TOB «РОСЛА» ОСОБА_7 13.07.2020 р.», скасуванні їх, зобов`язанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні ВП № 62118099 провести повторне визначення вартості майна боржника, визнанні дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича щодо передачі на реалізацію земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 . Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0091 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Миколаївська сільська рада, масив НОМЕР_3 , ділянка № НОМЕР_4 . Кадастровий номер: 5120885100:01:002:0092 неправомірними, зобов`язанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича зупинити реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_1 до визначення вартості майна боржника, - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 15 днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст буде складено у строк до 22.11.2020 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.