Ухвала суду № 93023191, 23.11.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15766/20

Провадження № 1-кс/344/5654/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 12019090180000884, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019090180000884 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.

Вказане кримінальне провадження розпочате за заявами директора Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Бандери, 21-а (надалі Прикарпатська ДСДС, НААН) ОСОБА_4 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що постановою Ради міністрів Української PCP від 10.03.1983 №112 створено Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітих культур Міністерства сільського господарства на базі колгоспу перемога.

Наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 23.03.1983 №76 організовано Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітих культур, якою у встановленому порядку прийнято землі радгоспу «Перемога» та створено дослідне господарство «Перемога».

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 №26 затверджено проекти внутрігосподарського землеустрою дослідного господарства «Перемога». Згідно цього рішення за «Перемога» закріплено 5384,0 га, в тому числі 254,3 га зрошувальних земель.

Постановою Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.1991 № 1370-ХІІ закріплено за Українською академією аграрних наук землі її установ.

Наказом по Українській академії аграрних наук від 27.01.1991 №14 на базі Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур створено Інститут хрестоцвітих культур, якому без права юридичної особи підпорядковане ДГ «Перемога». Також, наказом по Українській академії аграрних наук від 15.04.1992 №103 за Інститутом хрестоцвітих культур за дослідним господарством «Перемога» закріплено 2 415 га земель загальною площею, в тому числі 2 293 га сільгоспугідь.

22 серпня 2019 року працівниками Прикарпатської ДСДС було виявлено, що невідомі особи із залученням сільськогосподарської техніки проводять обробіток земельних ділянок загальною площею 707,84 га, розташованих на території Коломийського району, які перебували в користуванні НААН, що і стало підставою для звернення до Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області з відповідною заявою.

Вказані земельні ділянки відносяться до особливо цінних земель державної форми власності, які розташовані за межами населеного пункту м. Коломия та з 1956 року постійно перебувають в користуванні державних установ, правонаступником яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України. Підтвердженням цього є відомості про склад агровиробничих груп ґрунтів №767 від 20.08.2018, які є складовою технічної документації із землеустрою «Щодо інвентаризації земель в районі об`їзної дороги м. Коломиї Івано-Франківській області із цільовим призначенням: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам», визначено категорію спірних земельних ділянок землі сільськогосподарського призначення 28д агровиробничої групи ґрунтів, які відносяться до особливо цінних груп ґрунтів.

З`ясовано, що рішенням Коломийської міської ради від 26.04.2018 № 2638-32/2018 надано дозвіл Коломийській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації державних земель площею 707,84 га, а саме земельні ділянки площею 510,75 га та площею 197,09 га, які перебували в користуванні НААН, в районі об`їзної дороги.

Згідно даних статистичної звітності форми 6-зем (довідки видані міськрайонним управлінням у Коломийському районі та м. Коломиї Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 02-11/11 від 16.01.2017, № 02-11/26 від 22.01.2018, № 1051/174-18 від 10.09.2018) вказані земельні ділянки відносяться до державної форми власності та перебувають у користуванні Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.

Рішенням Коломийської міської ради № 2931-36/2018 від 06.09.2018 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації вказаних земель.

У той же час, згідно п. 11 висновку державної експертизи землевпорядної документації № 2178-18 від 30.07.2018, проведеної Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, вищевказана технічна документації із землеустрою не погоджена, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання.

Підставою для непогодження землевпорядної документації є порушення вимог ст. ст. 22, 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст. 57 Закону України «Про землеустрій», ст. 186-1 Земельного кодексу України, Порядок ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 та Порядок проведення інвентаризації земель,який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 513 від 23.05.2012.

Пунктом 3.5.6 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №931 від 03.12.2004 передбачено, що негативна оцінка землевпорядної документації після доопрацювання підлягає повторній експертизі на загальних підставах.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.331-6667/0/2-18 від 05.11.2018 технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель в районі об`їзної дороги м. Коломиї повторно для проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не направлялися.

Відповідно до ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України та ч. 8 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов`язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об`єктів державної експертизи.

Таким чином, рішення Коломийської міської ради № 2931-36/2018-36 від 06.09.2018 «Про землекористування в районі об`їзної дороги» прийнято в порушення вищевказаних вимог чинного законодавства, за відсутності позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Рішенням Коломийської міської ради № 3223-39/2018 від 13.12.2018 вказані земельні ділянки надано в постійне користування КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування».

Коломийська міська рада прийнявши рішення №2931-36/2018-36 від 06.09.2018 «Про землекористування в районі об`їзної дороги» та провівши реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки (кадастрові номери 2610600000:01:001:0009 та 2610600000:01:003:0029) вийшла за межі своїх повноважень та порушила вимоги п. 29 ст.85 Конституції України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу»,п. п. 3, 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст. ст. 83, 149, 150, 174 Земельного кодексу України.

Прокуратура Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Національної академії аграрних наук України вул. Суворова, 9, м. Київ, 02000 ЄДРПУО 00024360 та Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України вул. Степана Бандери, 21-А м. Івано-Франківськ, 76014 ЄДРПУО 00704273 звернулась у Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до відповідача Коломийської міської ради проспект Михайла Грушевського, 1 м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78203 ЄДРПУО 04054334 про скасування рішень Коломийської міської ради і повернення земель державі в особі НААНУ.

Ухвалою від 06.03.2019 у справі № 909/835/18 в якості забезпечення позову Господарський суд заборонив Коломийській міській раді вчиняти будь-які дії у відношенні земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 510,75 га та земельної ділянки площею 197,09 га, а саме заборонив: проводити будь-які торги, передавати земельну ділянку у власність, іншим чином розпоряджатись земельною ділянкою, змінювати її конфігурацію, межі, цільове призначення, змінювати склад угідь, кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки, інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою або її поділеними частинами; здійснювати будь-які дії, спрямовані на скасування державної реєстрації; вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та інших речових прав щодо вказаних земельних ділянок.

Однак Коломийська міська рада не виконала рішення Господарського суду та передала вищевказані земельні ділянки у постійне користування КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування».

У подальшому ухвалою Господарського суду від 03.05.2019 у цій справі у якості додаткового забезпечення позову заборонено Комунальному підприємству «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» Коломийської міської ради вчиняти будь-які дії у відношенні земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 510,75 та 197,09 га (кадастрові номери 2610600000:01:001:0009, 2610600000:01:001:0029), а саме: до збору врожаю 2019 року користуватися вищезгаданими земельними ділянками; вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть виконанню Прикарпатською державною сільськогосподарською станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНУ операцій з вирощування сільськогосподарських культур на цих земельних ділянках; перешкоджати збору врожаю сільськогосподарських культур 2019 року Прикарпатською ДСДС.

Згідно публічної кадастрової карти земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами знаходяться на території Коломийської міської ради.

Крім цього, згідно листа Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук від 10.02.2020 №01/8-14, службові особи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Івано-Франківської області налагодили протиправну схему вилучення земельних ділянок в комунальну власність з подальшою передачею їх у приватну власність.

При цьому, до процесу інвентаризації земель не залучено та не повідомлено Прикарпатську державну сільськогосподарську станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, що здійснено всупереч вимог чинного законодавства.

Також, на даний час триває судовий процес в Івано-Франківському окружному адміністративному суді за позовом Прикарпатської ДСДС до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Господарському суді Івано-Франківської області за позовом прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Національної академії аграрних наук України до Коломийської міської ради.

17 листопада 2020 року проведено огляд публічної кадастрової карти України, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2610600000:01:001:0009 площею 510,75 га, 2610600000:01:001:0029 площею 197,09 га мають цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) для іншого сільськогосподарського призначення. Жодна з них не має цільового призначення «сільськогосподарські науково-дослідні установи».

Викладене свідчить про спрямованість діянь службових осіб на протиправне відчуження вказаних земельних ділянок.

Відповідно, вказані земельні ділянки є об`єктом кримінально протиправних дій на які безпосередньо спрямоване кримінально протиправне посягання та 17.11.2020 їх визнано речовими доказами.

Таким чином з метою збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, з метою убезпечення від зміни форми власності, цільового призначення, його відчуження чи втрати.

Слідчим зазначається, що з метою недопущення відчуження третім особам вищевказаних земельних ділянок, які є предметом злочинного посягання та належать Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук, а також з метою забезпечення в подальшому позову про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки, збереження речових доказів та повернення їх законному власнику у користування, слід накласти арешти до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не викликався.

Заслухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019090180000884 від 28.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий у клопотанні вказує, що 17 листопада 2020 року проведено огляд публічної кадастрової карти України, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2610600000:01:001:0009 площею 510,75 га, 2610600000:01:001:0029 площею 197,09 га мають цільове призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) для іншого сільськогосподарського призначення. Жодна з них не має цільового призначення «сільськогосподарські науково-дослідні установи».

Матеріалами клопотання зазначено, що з метою недопущення відчуження третім особам вищевказаних земельних ділянок, які є предметом злочинного посягання та належать Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук, а також з метою забезпечення в подальшому позову про визнання недійними державних актів про право власності на земельні ділянки, збереження речових доказів та повернення їх законному власнику у користування, слід накласти арешти до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності, зобов`язаний розглянути заявлене клопотання лише у межах його доводів та вимог, якими у даному випадку є арешт визначених земельних ділянок.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.11ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч.1ст.173 КПК України).

Слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією за ст. 356, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.

Разом з тим, з копії витягу з ЄРДР вбачається, що до реєстру внесені відомості за ч.2 ст.364 КК України, а саме за фактом, зловживання своїм службовим становищем та реєстрацією за Коломийською міською радою речових прав власності на земельні ділянки кадастрові номери 2610600000:01:001:0009 площею 510,75 га та 2610600000:01:003:0029 площею 197,09 га постійним користувачем яких є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та в подальшому передала їх у постійне користування КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» та можливого невиконання рішення Господарського суду Івано-Франківського області Коломийською міською радою від 03.05.2019 року в справі № 909/835/18.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст.364 КК України, є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також їх службових осіб, а додатковим безпосереднім охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.

Разом із тим, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 Земельного Кодексу України).

Отже, під час розгляду клопотання про накладення арешту на земельні ділянки у кримінальному провадженні не доведено необхідності арешту майна, та подане клопотання не містить будь-яких доказів існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Факт використання зазнаячених у клопотанні земельних ділянок вже зафіксований шляхом проведення слідчих дій, але разом з тим, у слідчого, наразі, виникла необхідність збереження і недопущення подальшого використання вказаних слідчим земельних ділянок, однак такі доводи слідчий суддя вважає необґрунтованими.

Обгрунтування клопотання про накладення арешту з метою забезпечення в подальшому позову про визнання недійсними актів про право власності на земельні ділянки, слідчий суддя вважає не обґрунтованими, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Отже, під час розгляду клопотання про накладення арешту на земельні ділянки у кримінальному провадженні не доведено необхідності арешту майна, та подане клопотання не містить будь-яких доказів існування ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Зазначене узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Як неодноразово зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях, судам необхідно визначати необхідність втручання в мирне володіння майном, визначення підстав та умов такого втручання й про критерії визначення хиткої межі для дотримання балансу між суспільними і приватними інтересами, щоб не покласти на одну зі сторін непомірного тягаря.

Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, вимоги ч.1ст.173 КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи зміст клопотання про арешт майна і заявлену підставу та мету для його арешту, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, викладених слідчим у клопотанні, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що без арешту вказаного майна не можливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя дійшов до висновку, що слідчим не доведено наявність передбачених законом правових підстав та необхідності накладення арешту на майно, а тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,7,98, 131, 132,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий судя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1