Рішення № 93017815, 24.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4368/20

Справа №760/2842/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

24 вересня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Шпори М.М.

представника позивача- Артеменка П.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства» Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням та звільнення квартири від особистих речей, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від серпня 2020 року, просить:

- визнати відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідачів звільнити вказану квартиру від особистих речей.

Посилається в позові на те, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків останнього є АТ «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 січня 2019 року № 154226081 було зареєстровано право власності АТ «Укрсоцбанк» на двокімнатну квартиру, загальною площею 55,50 кв.м.. житловою площею 28,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване

Рішення про державне реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45203688 від 24 січня 2019 року 17:48:07, ОСОБА_3 , Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва.

Правовою підставою для реєстрації права власності АТ «Укрсоцбанк» на нерухоме майно є відповідне застереження в Іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

26 травня 2020 року підписано Акт прийому-передачі житлового приміщення, відповідно до якого ОСОБА_4 передала банку квартиру АДРЕСА_1 та ключі від неї.

Крім того, ОСОБА_4 направила АТ «Альфа-Банк» повідомлення, відповідно до якого вона, одночасно зі складанням акта прийому-передачі, зобов`язувалася здійснити заходи зі зняття з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих у цій квартирі осіб.

Станом на 25 серпня 2020 року вона виконала свої зобов`язання, але в частині себе та свого неповнолітнього сина.

ОСОБА_5 була знята з реєстраційного обліку в зв`язку зі смертю.

Відповідачі справі не проживають в спірній квартирі, однак залишаються бути зареєстрованими в ній, знаходяться за кордоном, де працевлаштовані, а тому в їх відсутності зняти їх з реєстраційного обліку неможливо.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 03 лютого 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі у судові засідання жодного разу не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.

Про причину неявки суд до відома не поставили.

Судові повістки, що направлялися на адресу відповідачів за місцем реєстрації, поверталися до суду без вручення з відмітками поштового відділення про повернення в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання даної вимоги закону, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик відповідачів до суду.

Повідомлення про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України є належним повідомленням.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Ухвалою суду від 07 лютого 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачам був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідачі своїм правом не скористались, відзив на позовну заяву не подали.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього та враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки.

Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено, що 02 березня 2007 року між АТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 493/75210, який погоджено з дружиною останнього ОСОБА_4 , за умовами якого останньому був наданий кредит у розмірі 294 000, 00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 01 березня 2022 року.

В цей же день між банком та відповідачем ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 02-10/672, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.41, 4.5 договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання іпотеко держатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, одним із способом якого є передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України « Про іпотеку».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29 січня 2019 року № 154226081, 22 січня 2019 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».

15 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-Банк», останнє є правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Укрсоцбанк».

/ а.с. 7 - 19; 29 - 34 /

З Реєстру Територіальної громади м. Києва вбачається, що на момент звернення позивача до суду в спірній квартирі були зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7

/ а.с. 40 /

26 травня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачкою ОСОБА_4 був підписаний Акт прийому-передачі житлового приміщення - спірної квартири, відповідно до якого ОСОБА_4 передала позивачу квартиру та ключі від неї.

10 березня 2020 року ОСОБА_4 направила АТ «Альфа-Банк» повідомлення, відповідно до якого вона, одночасним зі складанням акта прийому-передачі, зобов`язувалася здійснити заходи зі зняття з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих у цій квартирі осіб.

З Витягу № 52282688 від 18 серпня 2020 року вбачається, що в квартирі зареєстровані відповідачі в справі.

/а.с. 7 - 16; 18; 22; 29 - 35; 135 - 136 /

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на спірну квартиру позивачем набуто правомірно, його право власності оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку, ніким не оспорено.

За таких обставин, припинення права користування житлом у колишнього власника, таке право втратили і члени його сім`ї, оскільки право користуватися житлом для членів сім`ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім`ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.

Виходячи з викладеного вище,суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 3 842, 00 гр. судового збору сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст.ст. 4, 15, 16, 317, 319, 328, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН невідомий /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН / такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН невідомий /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН / звільнити квартиру АДРЕСА_1 від особистих речей.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН невідомий /, ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ІН / на користь Акціонерного товариства» Альфа-Банк» / 03150 м.Київ вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714 / 3 842. 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва