Рішення № 93008456, 22.10.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року Справа №480/1450/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

представника позивача - Іванцова Я.І.,

представника відповідача - Лисиці Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1450/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО ГРУП" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ісо Груп» звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2356/1627/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області проведено інспекційне відвідування з питань дотримання ТОВ «Ісо Груп» законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого складено Акт від 10 грудня 2019 року № СМ2356/1627/АВ, в якому зазначено, що ТОВ «Ісо Груп» фактично було допущено до роботи 12 осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, у зв`язку з чим порушено ч. 3 ст. 24 КЗпП.

На підставі Акту інспекційного відвідування відповідачем була прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2356/1627/АВ/П/ТД- ФС від 31.01.2020 р.

Позивач стверджує, що на момент здійснення інспекційного відвідування, у позивача були відсутні порушення вимог трудового законодавства, оскільки державні інспектори при проведенні перевірки помилково дійшли висновку про те, що цивільно-правові угоди, укладені позивачем з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - мають ознаки трудового договору.

Позивач вважає, що на осіб, які виконували зобов`язання за вказаними цивільно-правовими угодами, не поширювалися правили внутрішнього трудового розпорядку, виконавці робіт не приймались для виконання робіт за певною посадою, кваліфікацією, при цьому їхня робота не відображалась в табелі обліку використання робочого часу на підприємстві, а винагорода нараховувалась на підставі актів виконаних робіт. Аналіз змісту укладених між позивачем та вказаними особами договорів та складених на їх виконання актів прийняття робіт, а також нарядів (доручень) дають підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання трудового законодавства, адже містять умову щодо оплати виконаних робіт залежно від даних акту виконаних робіт, який, у свою чергу складається на підставі наряду із визначенням обсягу робіт, та вартості кожної одиниці виготовлених деталей.

Окрім цього, позивач зазначає, що абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено відповідальність роботодавців у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.

Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив в якому проти позову заперечує з огляду на наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача є виробництво робочого одягу (КВЕД 14.12).

Під час проведення інспекційного відвідування поряд з працівниками, що працюють на умовах трудового договору виконували роботи з пошиття одягу наступні працівники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Також у ході інспекційного відвідування позивачем надано цивільно-правові угоди з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

В той же час працівники підпорядковуються режиму роботи підприємства, мають визначений графік роботи, доручають виконувати роботу та здійснюють контроль за її виконанням посадові особи TOB «Iсо Груп».

Також, відповідач стверджує, вказані фізичні особи систематично виконували певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи без зазначення конкретного найменування виробу. Праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього підприємства з систематичним виконанням трудових функцій. В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо. Окрім того, згідно умовам Договорів, завдання та обов`язки «Виконавця» повністю відповідають посаді «швачка».

Представник відповідача надав суду відповідь на відзив, в якій з правовою позицією не погоджується та наполягає на позовних вимогах.

Ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, Управління Держпраці у Сумській області видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 1964 від 03.12.2019 та направлення № 686/2356 від 03.12.2019 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісо Груп» (а.с. 124, т.1). Відповідно до виданого направлення контролю підлягали питання щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування 10.12.2019 складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № СМ2356/1627/АВ, яким засвідчено порушення вимог додержання законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 11 - 20, т.1).

На підставі зазначеного Акту інспекційного відвідування відповідачем була прийнята Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ2356/1627/АВ/П/ТД- ФС від 31.01.2020 р., якою на позивача відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 1 502 280 грн. (а.с. 22 - 27, т.1).

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Також взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного суду від 24.10. 2019 по справі № №804/6962/17.

З матеріалів справи суд вбачає, що під час проведення інспекційного відвідування TOB «Iсо Груп» 04.12.2019 поряд з працівниками, що працюють на умовах трудового договору виконували роботи наступні працівники:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04 грудня 2019 виконувала роботи з пошиття одягу за допомогою швейної машинки. ОСОБА_1 усно пояснила інспектору праці, що виконує роботи з пошиття протягом двох днів, ознайомлюючись з виробничим процесом. Жодних договорів не укладала, у разі взаємної згоди з Товариством можуть бути укладені відповідні договори. Працює по графіку з 08.00 до 17:00, обумовлювалась оплата праці залежно від виробітку. Факт надання пояснень зафіксовано відеозаписом, якій було досліджено судом в судовому засіданні. У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що укладала договір цивільно-правового характеру з 01.06.2019 року з TOB «ICO ГРУП» на виконання роботи швачки. Графік роботи 08.00 до 17:00, субота-неділя вихідні. До роботи допустила та здійснює контроль за її виконанням ОСОБА_13 (завідувач виробництва), оплата здійснюється в залежності від виробітку на картковий рахунок (а.с. зворотній бік 134 - 135, т.1).

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.12.2019 виконувала роботи з пошиття одягу за допомогою швейної машинки та спеціальних інструментів. ОСОБА_2 усно пояснила інспектору праці, що навчається виконанню роботи з пошиття одягу, ознайомлюючись з виробничим процесом. Робоче місце надав Данько Володимир Володимирович . Жодних договорів ще не укладала, оплата праці залежно від виробітку. Факт надання пояснень зафіксовано відеозаписом, якій досліджено в судовому засіданні. У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що укладала договір цивільно- правового характеру з представником TOB «Iсо Груп» Данько В.В. на виконання роботи швачки, графік роботи 08.00 до 17:00. Здійснює контроль за виконанням роботи ОСОБА_13 (завідувач виробництва), оплата здійснюється в залежності від виробітку на картковий рахунок (а.с. зворотній бік 135 - 136, т.1).

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 04.12.2019 виконувала роботи з пошиття одягу за допомогою швейної машинки та спеціальних інструментів. ОСОБА_3 усно пояснила інспектору праці, що виконує роботи з пошиття одягу близько року. Факт надання пояснень зафіксовано відеозаписом, якій досліджено в судовому засіданні. В письмових поясненнях зазначила, що укладала цивільно-правовий договір з TOB «Iсо Груп». Здійснює контроль за виконанням роботи технолог, графік роботи 08.00 до 17:00, вихідні дні - субота, неділя. оплата здійснюється в залежності від виробітку на картковий рахунок (а.с. зворотній бік 133 - 134, т.1). Також, ОСОБА_3 надала для ознайомлення примірник Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 02 липня 2018 року між TOB «Iсо Груп» в особі майстра дільниці Данько В.В. та ОСОБА_3 , що зафіксовано відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні.

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 04 грудня 2019 виконувала роботи з поклейки за допомогою машини для герметизації швів (МТА-8). ОСОБА_4 усно пояснила інспектору праці, що працює по графіку з 08.00 до 17.00, згідно укладеного договору приблизно з вересня 2019 року. Оплата праці залежно від виробітку два рази на місяць. Кошти отримує на картковий рахунок. Також, ОСОБА_4 повідомила про оплату лікарняних. Факт надання пояснень зафіксовано відеозаписом, якій досліджено судом в судовому засіданні. У письмових поясненнях ОСОБА_4 зазначила, що трудовий договір ще не укладала, а проходить стажування 1 тиждень на умовах неповного робочого дня, виконуючи роботи з герметизації швів. Графік роботи 08.00 до 17:00. Здійснює контроль за виконанням роботи технолог ОСОБА_13 (завідувач виробництва). Заробітну плату ще не отримувала (а.с. зворотній бік 132 - 133, т.1).

Також судом встановлено, що до позовної заяви позивачем, зокрема, було надано цивільно правові угоди укладені між ТОВ «Ісо Груп» і:

- ОСОБА_3 № 1/11-4 від 01.11.2019, згідно якого Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з розкрою швейних виробів згідно завдань Замовника. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду згідно актів надання послуги (виконання робіт), термін дії угоди з 01.11.2019 до 28.02.2020 (а.с. 38 - 39, т.1).

- ОСОБА_3 № 1/07-1 від 01.07.2019, згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з пошиття швейних виробів згідно завдань Замовника. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду згідно актів надання послуги (виконання робіт), термін дії угоди з 01.07.2019 до 30.10.2019 (а.с. 40 - 41, т.1).

- ОСОБА_4 № 1/12-4 від 02.12.2019, згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з розкрою швейних виробів згідно завдань Замовника. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду згідно актів надання послуги (виконання робіт), термін дії угоди з 02.12.2019 до 28.02.2020 (а.с. 45 - 46, т.1).

- ОСОБА_2 № 02/12-1 від 02.12.2019, згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з пошиття швейних виробів згідно завдань Замовника. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду згідно актів надання послуги (виконання робіт), термін дії угоди з 02.12.2019 до 28.02.2020 (а.с. 48 - 49, т.1).

- ОСОБА_1 № 1/11-1 від 01.11.2019, згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з розкрою швейних виробів згідно завдань Замовника. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду згідно актів надання послуги (виконання робіт), термін дії угоди з 01.11.2019 до 31.01.2020 (а.с. 51 - 52, т.1).

Суд зазначає, що під час інспекційного відвідування було зафіксовано, що 04 грудня 2019: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконували роботи з пошиття одягу за допомогою швейної машинки, тоді як згідно цивільно правових угод повинні виконувати роботи з розкрою швейних виробів; ОСОБА_4 виконувала роботи з поклейки за допомогою машини для герметизації швів тоді як згідно цивільно правової угоди повинна виконувати роботи з розкрою швейних виробів.

Суд зазначає, що згідно з статтею 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (абзац 2 частини 2 статті 265 КЗпП України).

Суд дослідив цивільно-правові угоди, укладені позивачем з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та інші факти встановлені під час інспекційного відвідування, зокрема, пояснення вказаних фізичних осіб та дійшов висновку, що предметом правовідносин, що склалися між позивачем та вказаними фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а ні умови оплати робіт. В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, тощо. Разом з тим, посилання позивача на Завдання замовника до цивільно - правових угод, суд вважає безпідставним, оскільки такі документи контролюючому органу а ні під час проведення інспекційного відвідування а ні після нього не надавалися (а.с. 12 - 35, т.2).

Також суд враховує, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Характерною ознакою трудових відносин є виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ «Ісо Груп» є виробництво робочого одягу (КВЕД 14.12).Таким чином, роботи, які виконувалися переліченими вище фізичними особами відносяться до основного виду діяльності Товариства та згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» відносяться до професії «швачка». Згідно до наданого штатного розкладу TOB «Iсо Груп» на 2019 рік зазначено 4 штатні одиниці за посадою «швачка», також на підприємстві затверджено посадову інструкцію швачки (а.с. 71, т.2).

Суд погоджується з висновком контролюючого органу про те, що зазначені вище угоди, укладені позивачем з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці, що є характерним для трудових функцій. Зазначене спростовує доводи позивача про безпідставне визначення цивільних відносин між позивачем та вказаними вище особами як трудових.

Суд наголосшує, що дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правового договору не спростувують самого характеру відносин між позивачем та зазначеними особами, як трудових.

Отже суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з матеріалів справи суд вбачає, що окрім того у ході інспекційного відвідування TOB «Iсо Груп» також надано копії інших цивільно-правових угод (а.с. 55 - 91, т.1):

- цивільно правова угода №01/07-4 від 01.07.2019 з ОСОБА_5 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 30.10.2019;

- цивільно правова угода №01/11-3 від 01.11.2019 з ОСОБА_6 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 31.01.2020;

- цивільно правова угода №01/11-2 від 01.11.2019 з ОСОБА_7 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 31.01.2020;

- цивільно правова угода №01/12-1 від 02.12.2019 з ОСОБА_8 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 28.02.2020;

- цивільно правова угода №01/12-3 від 02.12.2019 з ОСОБА_9 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 28.02.2020;

- цивільно правова угода №ісг02/09-2 від 02.09.2019 з ОСОБА_10 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 31.12.2019;

- цивільно правова угода №ісг02/09-1 від 02.09.2019 з ОСОБА_11 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 31.12.2019;

- цивільно правова угода №01/07-2 від 01.07.2019 з ОСОБА_12 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 31.10.2019;

- цивільно правова угода №01/12-2 від 02.12.2019 з ОСОБА_12 на виконання роботи (надання послуги): розкрій швейних виробів згідно завдань Замовника. Термін дії угоди до 28.02.2020.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до висновку про те, що правовідносини, які склалися між позивачем та фізичними особами, переліченими вище фактично носять характер трудових, контролюючий орган дійшов виключно на підставі аналізу змісту вказаних угод. При цьому ані усних, ані письмових пояснень у вказаних фізичних осіб контролюючий орган не відбирав та не досліджував, які саме роботи виконували вказані особи. Під час інспекційного відвідування також не було зафіксовано фактів здійснення будь - яких робіт переліченими особами.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з викладеного вище суд вважає, що відповідач не довів правомірності прийнятої ним постанови в частині застосування штрафу за допущення до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Враховуючи зазначене оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині застосування штрафу в сумі 1 001 520 грн.

Таким чином, виходячи із викладеного вище суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами СМ2356/1627/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020 р. в частині застосування штрафу в сумі 1 001 520 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО ГРУП" до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 31.01.2020 року № СМ2356/1627/АВ/П/ТД-ФС в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1 001 520,00 грн. (один мільйон одна тисяча п`ятсот двадцять гривень 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСО ГРУП" (вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 41513570) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, буд. 28 Б, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) суму судового збору в розмірі 14 013,33 грн. (чотирнадцять тисяч тринадцять гривень 33 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді (лікарняний), повний текст рішення складено 23.11.2020 року.

Суддя В.О. Павлічек