Рішення № 93007967, 23.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4397/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору

22 травня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.09.2020 року, просить суд:

(1) визнати бездіяльність відповідача Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України противоправною та зобов`язати Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що складає 61804 (шістдесят одна тисяча вісімсот чотири) гривень 00 копійок;

(2) стягнути усі судові витрати на користь позивача.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Поданий позов, з урахуванням з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.09.2020 року, обґрунтований тим, що позивач 22.03.2020 року звільнений зі служби в Національній поліції України за пунктом 4 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) відповідно наказу УПО №27о/с від 18.03.2020.

Позивач зазначає, що під час звільнення йому виплачено грошову компенсацію за невикористану чергову відпустку за 2020 рік та щомісячну грошову допомогу у розмірі спеціального звання відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Як вказує позивач, станом на день звільнення, стаж служби позивача в поліції у календарному обчисленні складає: 10 років 00 місяців 24 днів, у пільговому - немає.

На переконання позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що передбачена ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки на момент звільнення позивача зі служби він мав вислугу більше 10 років.

У заяві про уточнення позовних вимог від 22.09.2020 року позивач наводить уточнений розрахунок одноразової грошової допомоги, яку, на його думку, має виплатити йому відповідач.

(б) позиція відповідача

30.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову.

У відзиві, зокрема, зазначено, що особам, які дійсно мають право на вказану у позові одноразову грошову допомогу, виплата цієї допомоги, відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як вказує відповідач, Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України здійснює свою діяльність на підставі повного госпрозрахунку, тобто утримується за рахунок тих коштів, що одержані за договорами про надання послуг охорони та бюджетне фінансування діяльності відповідача відсутнє, а тому, у випадку, коли особа дійсно має право отримання допомоги (позивач не є такою особою), вона повинна звертатися за виплатою до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України.

На підтвердження своєї правової позиції, відповідач послався на постанову Верховного Суду (Касаційний адміністративний суд) від 09.10.2019 у справі № 806/1972/17.

При цьому, у відзиві на позовну заяву, відповідач наводить власний розрахунок одноразової грошової допомоги.

10.11.2020 року відповідач подав до суду заперечення на заяву позивача про уточнення позовних вимог, в яких відповідач заперечує проти уточненого розрахунку одноразової грошової допомоги, який здійснений позивачем.

ІІІ. Процедура та рух справи

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.06.2020 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №420/4397/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 27.07.2020 року суд вирішив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №420/4397/20 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23 вересня 2020 року.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Протокольними ухвалами від 23.09.2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження до 90 днів та відклав підготовче засідання у справі до 11.11.2020 року ,з метою надання відповідачу часу для підготовки відповіді на заяву позивача про уточнення позовних вимог.

11.11.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

11.11.2020 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження

У підготовче засідання, призначене на 11.11.2020 року, сторони та їх представники не з`явились. Зважаючи на клопотання представників сторін про розгляд справи у порядку письмового провадження, враховуючи встановлення Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у м. Одесі з 09.10.2020 року та наказ Голови Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року №22-ОС/Д/С про встановлення додаткових обмежень, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби, протокольними ухвалами від 11.11.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі №420/4397/20 та продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Суд встановив, що позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в УПО в Одеській області у званні старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора групи фізичної охорони батальйону №1.

Відповідно до наказу Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України від 21.01.2020 року №76 «Про попередження співробітників УПО про скорочення штатних посад», позивача попереджено про скорочення штатних посад (т.1 а.с.12).

Згідно з витягом з наказу Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України від 18.03.2020 року №27 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0028901), інспектора групи фізичної охорони батальйону №1 УПО в Одеській області 22.03.2020 року звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) (т.1 а.с.11).

У вказаному наказі зазначено, що позивачу належить до виплати грошова компенсація за невикористану чергову відпустку за 2020 рік - 09 діб та виплата щомісячної грошової допомоги у розмірі спеціального звання відповідно до ст.9-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

В наказі Управління поліції охорони в Одеській області Національної поліції України від 18.03.2020 року №27 о/с також вказано, що станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції у календарному обчисленні складає 10 років 00 місяців 24 днів, у пільговому - немає.

Підставою для прийняття наказу від 18.03.2020 року №27 о/с зазначено наказ Національної поліції України від 16.01.2020 року №29 «Про затвердження Переліку змін у штатах органів і підрозділів поліції охорони» та наказ УПО в Одеській області від 21.01.2020 року №76 «Про попередження співробітників УПО про скорочення штатних посад».

10.04.2020 року позивачем надіслано до Управління поліції охорони в Одеській області вимогу, в якій позивач просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше на підставі ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію» обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

За правилами статті 102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За змістом преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №2262-ХІІ, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічне положення закріплено в абзаці третьому пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Порядок №393), за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Системний аналіз наведених положень Закону №2262-ХІІ дає підстави для висновку, що частина перша статті 9 цього Закону встановлює такі підставу для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, зокрема, у разі звільнення зі служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів та наявністю вислуги 10 років і більше.

Суд встановив, що позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), станом на день звільнення стаж служби позивача в поліції становив 10 років 00 місяців 24 днів, а, отже, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожній повний календарний рік служби.

При цьому, позивачу здійснено виплату щомісячної грошової допомоги у розмірі спеціального звання відповідно до ст.9-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Разом з цим, суд зауважує, що одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які звільнені зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням має разовий характер. Право на її одержання пов`язане з наявністю 10-річної вислуги та звільненням зі служби, зокрема, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що право на отримання одноразової грошової допомоги, яка має разовий характер, зокрема, громадянами України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов`язане з наявністю 10 річної вислуги та звільненням з передбачених підстав, зважаючи на що ненабуття права на пенсію цих осіб не може нівелювати їх право на отримання зазначеної допомоги за умови наявності 10 і більше років вислуги.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року (справа №821/3762/15-а), від 10 квітня 2019 року (справа №823/1919/16).

Відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача на те, що особа має звертатися з проханням про виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, відхиляються судом, оскільки такі доводи не відповідають приписам закону.

Так, відповідно до ч.5 ст. 9 Закону №2262-ХІІ, поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Суд також відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі №806/1972/17, оскільки обставини справи №806/1972/17 є іншими від фактичних обставин справи №420/4397/20, а тому висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, не є релевантними для цієї справи.

Враховуючи наведене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача є правомірними та належать до задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління поліції охорони в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов`язання призначити та виплатити таку допомогу є правомірними та належать задоволенню шляхом зобов`язання Управління поліції охорони в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Проте, суд вважає, що не належать до задоволення позовні вимоги про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 61804,00 грн., оскільки визначення розміру одноразової грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд доходить висновку, що ці позовні вимоги є передчасними, оскільки розмір одноразової грошової допомоги - не є предметом спору в даній адміністративній справі. Спір полягає в тому, що відповідач заперечує проти свого обов`язку щодо здійснення ним виплати одноразової грошової допомоги.

Враховуючи, що відповідачем не було здійснено нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні, судом не беруться до розгляду доводи сторін щодо розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, як такі, що є передчасними.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та належать до часткового задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, сума сплаченого позивачем судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Інших доказів щодо понесення позивачем судових витрат до суду не надано.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 141, 245, 255, 293, 295 КАС України, суд -,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління поліції охорони в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

3. Зобов`язати Управління поліції охорони в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені зі служби в поліції у зв`язку із скорочення штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п. 15.5 ч.І розділу VII "Перехідні положення" КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління поліції охорони в Одеській області, адреса: вул. Академіка Філатова,70 корп. А, м. Одеса, 65074 ; код ЄДРПОУ: 40108934.

Суддя Бойко О.Я.

.