Рішення № 93006561, 23.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Справа № 160/9179/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 06.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка оформлена наказом від 22.11.2019 № 4-4024/15-19-СГ;

- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР та надати дозвіл у формі наказу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 3,955 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області із земель державної власності межах норм безоплатної приватизації.

2. Ухвалою суду від 11.08.2020 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті спору, витребувано від відповідача копію наказу від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ «Про включення земельної ділянки у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» з додатками (у разі наявності).

3. 08.09.2020 (направлено 04.09.2020) засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказом його направлення позивачу, надано витребуваний судом наказ.

4. 10.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив з доказом її направлення відповідачу, надано додаткові докази.

5. 22.09.2020 засобами поштового зв`язку від позивача надійшли додаткові пояснення з доказом їх направлення відповідачу.

6. 24.09.2020 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення з додатками та доказом їх направлення позивачу.

7. 02.10.2020 від позивача надішла відповідь на заперечення з доказом її направлення відповідачу.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

8. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України. Зазначена у наказі відповідача підстава відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не відноситься ні до однієї з підстав, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України.

9. Отже, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності відповідач перешкоджає позивачу у реалізації права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у розмірах, встановлених Земельним кодексом Украйни.

10. Відповідач, після того як 24.10.2019 отримав клопотання позивача й офіційно дізнався про наявність законного інтересу позивача, зокрема на цю земельну ділянку, - сформував через свій структурний підрозділ клопотання від 31.10.2019, яке в подальшому було використано для видання відповідачем наказу від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ «Про включення земельної ділянки у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», який в подальшому відповідач використав для обґрунтування видання наказу від 22.11.2019 № 4-4024/15-19-СГ з відмовою на клопотання позивача від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ- ФРМ/ЄЛЗ-ПТР.

11. Вивчення змісту вищезазначеного сумнівного клопотання від 31.10.2019 вказує на те, що в ньому йде мова про земельну ділянку, яка не сформована та не зареєстрована належним чином, а саме є лише її опис - земельна ділянка з орієнтовною площею 2,70 га сіножаті, суміжний кадастровий номер 1223780800:03:010:0008.

12. Вивчення змісту вищезазначеного сумнівного наказу від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ «Про включення земельної ділянки у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами» вказує на те, що в ньому йде мова про земельну ділянку, яка не сформована та не зареєстрована належним чином, а саме є лише її узагальнений опис - земельна ділянка розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з орієнтовною площею 2,70 га.

13. Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки на підставі виставлення її на торги є протиправною, якщо така земельна ділянка не має власного кадастрового номеру, тобто не сформована.

14. Відповідач відмовляючи позивачу в задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної у клопотанні земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, орієнтовною площею 3,955 га, з підстав викладених у наказі відповідача від 22.11.2019 № 4-4024/15-19-СГ, діяв не у межах і не у спосіб, визначений ЗК України.

15. Зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та надати дозвіл у формі наказу на розроблення проекту землеустрою зумовлено досягненням правомірної цілі, оскільки зобов`язання відповідача лише повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не відновить порушених прав позивача та в подальшому спричинить чергове звернення позивача до суду.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

16. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що висновки викладені позивачем щодо незаконності рішення позивача обґрунтовані його особистою думкою та посиланням на практику Верховного Суду у конкретній справі.

17. Проте відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Інститут судового прецеденту не передбачений діючим законодавством України.

18. Земельна ділянка, що розташована на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовною площею 2,7000 га, наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ була включена у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах. Підставою для прийняття даного наказу стало звернення в.о. начальника відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та м. Кам`янське Кабаченко В.Є. (вих. № 1025/422-19-0.191 від 30.10.2019).

19. Необхідно звернути увагу суду, що позивачем ставиться під сумнів законність наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ. На його думку перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Проте, слід зазначити, що на теперішній час наказ з яким також не погоджується ОСОБА_1 є чинним.

20. А отже норма частини третьої статті 136 ЗК України стосовно неможливості відчуження запитуваної земельної ділянки є діючою.

21. З урахуванням стратегічного значення питання забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення державної власності з урахуванням інтересів суспільства, територіальних громад та держави, враховуючи співвідношення оплатної передачі в користування та безоплатної приватизації державних земель, ОСОБА_1 було надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

22. Позивач наголошує на тому, що підстава відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не відноситься ні до однієї з підстав, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України. Проте навіть у судовій практиці на яку посилається ОСОБА_1 зазначено, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому приписи статті 136 ЗК України свідчать про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, це також є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

23. Процедура підготовки до проведення земельних торгів є досить триваючою та витратною. Саме для забезпечення прав та гарантій учасників торгів законодавцем було передбачено норму частини третьої статті 136 ЗК України.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24. 22.10.2019 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області клопотання № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР від 21.10.2019 «Стосовно надання громадянину України дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення на території Єлизаветівської сільської ради у Петриківському районі Дніпропетровської області за рахунок земель державної власності земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення фермерського господарства».

25. У клопотанні позивач зазначив, що відповідно до пункту «а» частини першої статті 121 ЗК України він має право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства у розмірі 3,955 га.

26. До клопотання додані наступні документи:

- копії сторінок 1, 2-3, 4-5, 10-11 паспорту громадянина України;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (РНОКПП);

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- Витяг з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються як фізичною особою-підприємцем;

- копію листа від відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 24.07.2017 номер 456/422-17 з інформацією про наявний розрахунок розміру земельного паю по Петриківському району в умовних кадастрових гектарах;

- копію розпорядження Петриківської райдержадміністрації від 29.05.1997 номер 260 про виготовлення та видачу сертифікатів на право на земельний пай членам колективного сільськогосподарського підприємства «Оріль» (на території Єлизаветівської сільської ради) у розмірі 4,00 умовних кадастрових гектарах.

27. Клопотання № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР від 21.10.2019 отримано Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 24.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

28. 22.11.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято наказ № 4-4024/15-19-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою» яким вирішено:

- відмовити ( ОСОБА_1 ) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,9550 га із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства, з таких підстав: відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ «Про включення земельної ділянки у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», запитувана земельна ділянка, яка зазначена на доданих графічних матеріалах, включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах.

щодо наказу від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ

29. 30.10.2020 начальник відділу у Петриківському районі міськрайонного управління у Петриківському районі та м. Кам`янське В.Є. Кабаченко звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням, в якому просив включити до переліку земельну ділянку, яка може бути виставлена на земельних торгах, а саме:

- земельна ділянка з орієнтовною площею 2,7000 га сіножаті, суміжний кадастровий номер 1223780800:03:010:0008, розташована на території Єлизаветівської сільської ради, біля с. Єлизаветівка, земельна ділянка з привабливим місцем розташування біля автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти с. Єлизаветівку та м. Кам`янське.

30. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ включено земельну ділянку у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовною площею 2,7000 га.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

33. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

34. Відповідно до статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

35. Згідно із частиною першою статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

36. Пунктом «а» частини третьої статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

37. Частиною першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, в редакції Закону № 1067-VIII від 31.03.2016, надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

38. Частиною першою статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

39. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частини третя та четверта статті 79-1 ЗК України).

40. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

41. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 116 ЗК України, зокрема, громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

42. Набуття права на землю, зокрема, громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

43. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

44. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено статтею 118 ЗК України.

45. Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

46. У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

47. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

48. Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

49. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

50. За приписами частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

51. Згідно із частиною першою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

52. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів (частини третя статті 135 ЗК України).

53. Відповідно до частини першої статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

54. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу (абзац другий частини першої статті 136 ЗК України).

55. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (частина третя статті 136 ЗК України).

56. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель (частина шоста статті 136 ЗК України).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо визнання протиправною відмови, оформленої наказом

57. Законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

58. Процедура отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства врегульована статтями 116, 118, 121 ЗК України, якими визначені умови для прийняття рішення про дозволу на розроблення проекту землеустрою.

59. Надаючи оцінку доводам відповідача щодо правомірності відмови у наданні дозволу у зв`язку із включенням запитуваної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, із посиланням на таке включення наказом від 05.11.2020, суд виходить із наступного.

60. Законодавцем у частині третій статті 136 ЗК України визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

61. Визначальним є факт включення земельної ділянки до переліку земель, які виставлені на земельні торги, в порядку, визначеному законом.

62. Наведений правозастосування відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 29.05.2019 у справі № 2040/7204/18.

63. При цьому, добір земельних ділянок державної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах передбачає, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами визначає організатор земельних торгів, у такому переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу (частина перша статті 136 ЗК України.

64. Таким чином, у відповідному переліку має бути обов`язково зазначено кадастровий номер земельної ділянки та її площа, тобто йдеться про сформовану земельну ділянку як об`єкт цивільних прав відповідно до статті 97-1 ЗК України, оскільки земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

65. Надаючи оцінку доводам відповідача щодо неможливості вирішення клопотання позивача із наданням відповідного дозволу, із посиланням на частину шосту статті 136 ЗК України, суд зазначає, що вказаною нормою визначено, що закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

66. Таким чином, наведеною нормою визначаються вимоги щодо застосування процедури здійснення державної закупівлі, у тому числі для виконання робіт із землеустрою, однак не змінюються умови, наведені у частині першій, третій статті 136 ЗК України. Крім того, відповідач не підтвердив ані початок процедури закупівлі, ані початок робіт із землеустрою, отже вказана норма у спірних правовідносинах не може бути застосована.

67. Судом встановлено, що клопотання позивача від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР отримано ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 24.10.2019.

68. Після одержання клопотання, відповідачем було одержано звернення від 30.10.2020 про включення до переліку земельну ділянку, яка може бути виставлена на земельних торгах, а саме, земельну ділянку з орієнтовною площею 2,7000 га сіножаті, суміжний кадастровий номер 1223780800:03:010:0008, розташована на території Єлизаветівської сільської ради, біля с. Єлизаветівка, земельна ділянка з привабливим місцем розташування біля автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти с. Єлизаветівку та м. Кам`янське.

69. За результатами розгляду звернення від 30.10.2020 спірним наказом відповідача від 05.11.2019 № 4-3379/15-19-СГ включено земельну ділянку у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах, розташовану на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, орієнтовною площею 2,7000 га.

70. Таким чином, на момент подання позивачем клопотання наказ від 05.11.2020 не був прийнятий, клопотання від 30.10.2020 не було подано, земельна ділянка не була включена до відповідного переліку як об`єкт цивільних прав, у зв`язку із чим суд вважає, що відповідач діяв не добросовісно та без додержання принципу пропорційності, та прийнятий наказ є таким, що не відповідає вищенаведеним нормам.

71. Належним способом захисту у розглянутому випадку є оскарження наказу від 22.11.2019, а не відмови, оформленої наказом, як дії відповідача, у зв`язку із чим суд обирає належний спосіб захисту порушеного права.

щодо зобов`язання повторно розглянути звернення та надати дозвіл

72. Похідною позовною вимогою позивач просить зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР та надати дозвіл у формі наказу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 3,955 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області із земель державної власності межах норм безоплатної приватизації.

73. У заявленому спорі, відмовляючи у наданні дозволу відповідач посилався виключно на частину третю статті 136 ЗК України, інші підстави відповідачем ані в наказі, ані в заявах по суті спору не наведені.

74. Вирішуючи спір у частині способу відновлення порушених прав позивача, суд виходить із того, що для прийняття судом рішення, яким зобов`язується суб`єкт владних повноважень до прийняття певного рішення, у тому числі про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд має дослідити, чи додержано заявником всі інші умови для прийняття відповідачем такого рішення, та тільки за відсутності таких підстав зобов`язання відповідача до прийняття визначеного рішення є правомірним у межах вибору судом способу захисту порушеного права.

75. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

76. Отже, положення статті 118 ЗК України містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

77. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення, при цьому у такому випадку кожне із рішень є законним.

78. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

79. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

80. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

81. Подібну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17, від 16.05.2019 у справі № 812/1312/18, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 24.12.2019 у справі № 823/59/17, від 23.01.2020 у справі № 840/2979/18.

82. Суд вважає, що у розглянутому випадку належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, з огляду на наступне.

83. Застосування обраного позивачем способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

84. Відповідачем не перевірено подане клопотання на відповідність вимогам ЗК України, не визначено чи відсутні підстави для відмови у надані дозволу, встановлені законом.

85. Суд не вбачає достатніми підстави для зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки відповідачем фактично не розглянуто заяву у належному порядку, зокрема не перевірено чи є достатніми надані документи для прийняття позитивного рішення за всіма критеріями, встановленими законом.

86. У тому числі, суд звертає увагу, що відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади.

87. У разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства до такого клопотання, зокрема, додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

88. При цьому, органам виконавчої влади, які передають земельні ділянки державної у власність, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 ЗК України.

89. Суд звертає увагу, що ЗК України або іншим законом, не визначено перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві.

90. При цьому, «Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 584 (далі - Перелік № 584).

91. Вказана постанова прийнята для реалізації абзацу третього частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», який був чинний на час прийняття Переліку № 584. Зокрема, абзацом третім було встановлено, що перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

92. Статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство», в редакції на час прийняття Переліку № 584 та до 01.05.2016, була врегульована процедура надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель державної та комунальної власності.

93. Перелік № 584, затверджений відповідно до абзацу третього частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», є наступним:

1) виписка з трудової книжки громадянина із записами, які підтверджують стаж роботи в сільському господарстві.

2) архівна довідка, що містить інформацію про стаж роботи громадянина в сільському господарстві, видана на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних.

3) копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким (якою) працівник виконував роботи (надавав послуги) у сільському господарстві.

4) виписка з погосподарської книги про ведення особистого селянського господарства або участь у веденні особистого селянського господарства.

5) відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються фізичною особою - підприємцем.

94. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств № 1067-VIII від 31.03.2016, статтю 7 Закону України «Про фермерське господарство» викладено у такій редакції: надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

95. Таким чином, Перелік № 584 прийнято на підставі абзацу третього частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», яка на час подання клопотання є нечинною.

96. Позивачем до клопотання від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований станом на 07.10.2019, згідно із яким ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 05.09.2007, видами діяльності визначені:

- 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників,

- 01.29 Вирощування інших багаторічних культур,

- 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.,

- 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування,

- 58.29 Видання іншого програмного забезпечення,

- 62.01 Комп`ютерне програмування,

- 62.02 Консультування з питань інформатизації,

- 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням,

- 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем,

- 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність;

- 63.12 Веб-портали,

- 63.99 Надання інших інформаційних послуг н. в. і. у.

97. Підпунктом 6 пункту 4 частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця: види діяльності.

98. Суд зазначає, витягом з реєстру підтверджуються лише види діяльності, визначені особою.

99. Однак, оскільки право вибору здійснення відповідного вибору діяльності належить суб`єкту господарювання, такі відомості реєстру не можуть підтверджувати досвід роботи у сільському господарстві на виконання вимог статті 118 ЗК України.

100. Суд зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру, станом на час розгляду справи, видами діяльності позивача як підприємця, є:

- 95.11. Ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання (основний);

- 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

- 01.29. Вирощування інших багаторічних культур;

- 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.;

- 58.29 Видання іншого програмного забезпечення;

- 62.01 Комп`ютерне програмування;

- 62.02 Консультування з питань інформатизації;

- 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткованням;

- 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;

- 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність;

- 63.12. Веб-портали;

- 63.99 Надання інших інформаційних послуг н. в. і. у.

101. Таким чином, суд дійшов висновку, що у цій справі відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки обставинами справи не підтверджено, що відповідачем здійснена повна перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу.

102. Ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує, вказана процедура відповідачем не проведена.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

103. З системного аналізу матеріалів справи та наведеним норм законодавства, із урахуванням правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 16.09.2020 у справі № 0240/2834/18-а, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

104. У зв`язку із задоволенням позову в частині однієї позовної вимоги немайнового характеру, суд присуджує на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

105. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

106. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428; вул. Філософська, буд. 39-А, м. Дніпро, 49006) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

107. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 22.11.2019 № 4-4024/15-19-СГ.

108. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21.10.2019 № 1К/ЗЕМ-ФРМ/ЄЛЗ-ПТР із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

109. В іншій частині позовних вимог відмовити.

110. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 840,80 грн.

111. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба