Рішення № 93006181, 20.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13634/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсіний орган) про визнання протиправними дії та рішення відповідача від 02 вересня 2020 року щодо відмови у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1621/20 від 12 березня 2020 року відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року на підставі довідки Господарського суду Волинської області №03-23/1621/20 від 12 березня 2020 року відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17, що набрало законної сили, без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Господарського суду Волинської області від 04 жовтня 2017 року на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 29 вересня 2017 року №3042/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Волинської області у відставку.

Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17 позивачу призначено грошове утримання виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяців 11 днів із розрахунку 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. На даний час довічне грошове утримання виплачується в розмірі 90% від розміру суддівської винагороди.

Зазначає, що у зв`язку із зміною з 01 січня 2020 року розміру складової суддівської винагороди (посадового окладу) судді, який працює на відповідній посаді на підставі Рішення Конституційного Суду від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, звертався до ГУ ПФУ у Волинській області із заявами від 13 березня 2020 року та 28 серпня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Волинської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20, проте відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку.

Таке рішення пенсійного органу позивач вважає протиправним та з урахування рішення Верховного Суду від 16 червня 2020 року по справі №620/1116/20 просить адміністративний позов задовольнити.

У відзиві на позовну заяву від 08 жовтня 2020 року №0300-0802-7/32826, який подано 12 жовтня 2020 року відповідач позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 41367,36 грн.

Повідомляє, що позивач звертався до пенсійного органу із заявами від 13 березня 2020 року та від 28 серпня 2020 року (повторно) про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2020 року відповідно на відповідно до довідки Господарського суду Волинської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20, за результатами розгляду яких прийнято рішення про відмову у проведенні такого перерахунку.

Вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2р/2020 у справі №15/2018 (4086/16) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII та оскільки на виконання цього рішення Верховна Рада України не внесла зміни до законодавства, підстави для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

На думку відповідача, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 відбулися відповідні зміни щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, то відсутні правові підстави для зобов`язання пенсійного органу здійснювати перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17.

З урахуванням зазначеного, представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. 24-28).

Позивач у відповіді на відзив від 16 жовтня 2020 року додатково зазначив, що право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у виникло відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020. Умовою такого перерахунку є визначені вказаним законом підстави, а саме збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою від 13 березня 2020 року та необхідності окремого порядку проведення перерахунку даний закон не передбачає (арк. спр. 38-41).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 21).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є суддею у відставці Господарського суду Волинської області, що підтверджується посвідченням №02765 (арк. спр. 15), перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно наказу Господарського суду Волинської області від 04 жовтня 2017 року №77/02-2 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 29 вересня 2017 року №3042/0/15-17 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду Волинської області у зв`язку із поданням заяви про відставку на підставі статей 24, 143 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статті 24 Закону України «Про відпустки», позивача відраховано із штату працівників господарського суду Волинської області 04 жовтня 2017 року (арк. спр. 14).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року по справі №161/18563/17 позов ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління ПФУ Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління ПФУ Волинської області щодо неврахування до стажу роботи, який дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, при призначенні щомісячного грошового утримання судді у відставці, а саме: половину строку навчання на денній формі Харківського юридичного факультету - 1 рік 11 місяців 00 днів за період з 01 версеня 1981 року по 01 липня 1985 року, роботу на посаді судді господарського суду Волинської області 1 місяць і 3 дні за період з 01 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року (всього 17 років 06 місяців 06 днів за період з 08 березня 2000 року по 04 жовтня 2017 року; зобов`язано Луцьке об`єднане управління ПФУ Волинської області зарахувати ОСОБА_1 вказані періоди навчання та роботи до стажу судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із стажу роботи 21 рік 04 місяці 11 дні згідно з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05 жовтня 2017 року №02-24/5507/17 - розрахунку 82 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру довічного грошового утримання, починаючи з 05 жовтня 2017 року з урахуванням проведених виплат. (арк. 10-13).

Ухвалою Львіського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року апеляційну скаргу Луцького об`єднаного управління ПФУ Волинської області на зазначене рішення повернуто скаржнику (арк. спр. 13 зворт.).

Господарський суд Волинської області відповідно до рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 видав позивачу довідку від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (арк спр. 9).

Довідка складена за формою, визначеною додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 200/14891).

Із вказаної довідки убачається, що станом на 18 лютого 2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 110985,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 69366,00 грн, доплата за вислугу років 41619,00 грн.

Позивач звертався до пенсійного органу із заявами від 13 березня 2020 року та від 28 серпня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Господарського суду Волинської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20 (арк. спр. 7-8, 32-33).

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 03 вересня 2020 року №62 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку із відсутністю змін до законодавства та механізму проведення такого перерахунку на виконання рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2р/2020 (арк. спр.35-36).

Про прийняте рішення від 03 вересня 2020 року №62 щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці пенсійний орган повідомив позивача листом від 07 вересня 2020 року №0300-0308-8/28218 (арк. спр. 34).

ОСОБА_1 не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ у Волинській області у перерахунку та виплати з 19 лютого 2020 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

При цьому пункт 23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01 січня 2020 року на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування".

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Конституційний Суд України рішенням від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

У зазначеному рішенні Конституційний Суд України відзначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Згідно з частиною першою статті 91 Закону України 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020 обумовлено, що положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до статті 135 та підпункту 4 пункту 24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово у постановах від 06 березня 2019 у справі №638/12586/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин, до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним.

Суд наголошує, що зміна з 01 січня 2020 року розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Перерахунок, який просить здійснити позивач, обумовлений відновленням раніше порушених прав у зв`язку із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020.

Отже, у ОСОБА_1 виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402-VIII з 19 лютого 2020 року, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в рішенні Верховного Суду від 16 червня 2020 року у зразковій справі №620/1116/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) цей правовий висновок суд враховує у даній справі, яка є типовою.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, адже умовою такого перерахунку є визначені Законом №1402-VIII підстави, а саме збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон №1402-VIII не передбачає.

Згідно з частинами першою-другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних та достатніх доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Поряд з цим суд зауважує, що у поданій позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії та рішення пенсійного органу від 02 вересня 2020 року щодо відмови у проведенні перерахунку суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, натомість, як убачається із матеріалів наданої суду пенсійної справи, позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 03 вересня 2020 року №62, яке на думку суду, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що визнання протиправним та скасування рішення судом не потребують в подальшому визнання протиправними дій ГУ УПФ у Волинській області щодо відмови в проведенні такого перерахунку. Тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2017 року без обмеження граничного розміру cуд виходить з наступного.

Ключовим правовим питанням у цій справі, щодо якого й виник спір, є право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року.

Відтак, питання щодо відсоткового розміру суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та обмеження щомісячного довічного грошового утримання граничним розміром є похідними, а тому повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність у позивача відповідного права на його перерахунок.

Приймаючи рішення від 03 вересня 2020 року №62 відповідач відмовив позивачу у перерахунку у зв`язку з відсутністю механізму та порядку його проведення з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі №2-р/2020. Сам перерахунок проведений не був. А тому, спору щодо обмеження граничного розміру довічного грошового утримання судді у відставці на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно питання відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці відносно суддівської винагороди є передчасним.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такої позовної вимоги.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №620/1116/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 03 вересня 2020 року №62 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язання відповідача здійснити з 19 лютого 2020 року позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Волинської області від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Предметом позову є дві взаємопов`язані вимоги немайнового характеру, які хоч і задоволені частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу судових витрат застосовано і Верховним Судом при вирішенні зразкової справи №620/1116/20.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 16 вересня 2020 року №63 (арк. спр. 6).

Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 03 вересня 2020 року №62 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Волинської області від 12 березня 2020 року №03-23/1621/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2020 року.