Ухвала суду № 92999526, 23.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

23.10.2020 Справа №607/7711/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа за № 607/7711/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючої судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі – ТОВ «ФК «Поліс») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 126 324,12 грн., а також по 823,43 грн. за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року, з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ФК «Поліс».

В обґрунтування заяви заявник вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість у розмірі 126 324,12 грн., а також по 823,43 грн. сплаченого судового збору з кожного за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року.

На виконанні в Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №52914648 відносно ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ «ВТБ Банк» вказаної заборгованості.

22 грудня 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами за №221215нв.

В подальшому 04 квітня 2016 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено Додаткову угоду за №1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №221215нв від 22 грудня 2005 року, відповідно до умов якої ТОВ «ФК «Поліс» набуло право вимоги за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року.

Посилаючись на наведене, просить замінити стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника – ТОВ «ФК «Поліс» у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 126 324,12 грн., а також 823,43 грн. судового збору за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року.

У судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином.

Представник боржника ОСОБА_2 – адвокат Гриців О.Я. подала заяву про розгляд справи без їх участі. При цьому зазначила, що заперечують щодо задоволення заяви, оскільки відсутні докази повідомлення ОСОБА_2 про заміну кредитора у зобов`язанні. Відсутня фінансова ліцензія заявника на право здійснення фінансових послуг; докази включення заявника до реєстру Фінансових установ; відсутня письмова згода банку на заміну стягувача. Крім того, не зрозумілою є правова природа договору про відступлення права вимоги. Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні заяви.

ОСОБА_1 , представники ДВС та банку в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року у розмірі 126 124,12 грн. та 200 грн. пені за неналежне виконання зобов`язання, на загальну суму 126 324,12 грн., а також по 823,43 грн. сплаченого судового збору з кожного.

Як слідує з витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень в АСВП від 17 серпня 2020 року, 21 листопада 2016 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №52914648, в якому стягувачем зазначено ПАТ «ВТБ Банк» та боржником – ОСОБА_1

22 грудня 2015 року між ТОВ «ФК «Поліс» (Новий кредитор) та ПАТ «ВТБ Банк» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами за №221215нв.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановленні цим договором. Загальний розмір заборгованості боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього договору складає 31 735 64019 грн., згідно реєстру прав вимоги.

Згідно акту приймання передачі документації д Договору про відступлення права вимоги від 28.12.2015 року та реєстру прав вимоги №1 до договору про відступлення права вимоги за №221215нв від 22 грудня 2015 року вбачається, що ПАТ «ВТБ Банк» передало, а ТОВ «ФК «Поліс» прийняло права вимоги за кредитним договором за №R53412260750В від 23 травня 2012 року, у тому числі щодо всіх договорів забезпечення по такому кредиту.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 15 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Отже, відповідно до вимог п. п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) відбувається вибуття кредитора на стадії виконання судового рішення.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статтей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

При цьому, згідно висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що від стягувача ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «ФК «Поліс» перейшло право вимоги за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року та договорами забезпечення по ньому.

Тобто заміна стягувача, яка відбулась внаслідок укладення між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» договору про відступлення права вимоги, стосується передання банком новому кредитору права грошової вимоги за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року та договорами забезпечення по ньому.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Поліс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 126 324,12 грн. за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року, а також 823,43 грн. судового збору, з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ФК «Поліс».

Суд не приймає до уваги твердження адвоката Гриців О.Я. про відсутність фінансової ліцензії заявника на право здійснення фінансових послуг; включення заявника до реєстру Фінансових установ як безпідставні, оскільки відступлення та набуття права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення не є фінансовою послугою .

Доводи про відсутність письмової згода банку на заміну стягувача не мають будь- якого значення для вирішення даного питання.

Крім того, слід зазначити, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).

Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353-355, 442 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження стягувача Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (код ЄДРПОУ 38994463, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 13-В) у виконавчому провадженні №52914648 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 126 324,12 грн. за кредитним договором №R53412260750В від 23 травня 2012 року, а також 823,43 грн. судового збору

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 23 жовтня 2020 року.

Головуюча