Рішення № 92999523, 23.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

23.10.2020 Справа №607/16891/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №607/16891/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

- за участю представника позивача - адвоката Рукавець О.В.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказала на те, що вони з дочкою з липня 2017 року проживають окремо від відповідача, оскільки він змінив ключі вхідний дверей квартири по АДРЕСА_1 . Жодних з покладених на нього законом батьківських обов`язків відповідач не виконує, не приймає педагогічної, матеріальної, грошової та іншої участі у вихованні дочки. З вересня 2017 року рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти, однак жодного разу з вказаного часу відповідач аліментів на сплатив. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 30 червня 2019 року становить 21 126,50 грн. Дитина знаходиться на повному її утриманні, займається в гуртках, тренувально-оздоровчих секціях. Відповідач жодним чином не піклується про дочку, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Близько двох років відповідач заперечує відносно виїзду дочки за кордон. Дочка ОСОБА_3 немає до відповідача родинних почуттів і не вважає його своїм батьком.

Посилаючись на наведене та те, що відповідач належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків, не піклуються про фізичний та духовний розвиток доньки, просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 07 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження .

08 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_1 подав заперечення на позовну заяву. Вказав, що ОСОБА_2 самовільно 26 липня 2017р., без його дозволу, змінила місце проживання 9-ти річної доньки ОСОБА_3 , викликала вантажне таксі, вивезла свої і дитячі речі з квартири. На його вимогу повернути дитину додому, за місцем прописки, ОСОБА_2 відмовилась. Поспілкуватися з дитиною по телефону йому також не вдалося. Ним неодноразово подавались заяви в поліцію, прокуратуру і міську раду щоб повернути доньку по місцю прописки.

З дня народження доньки і до 26 липня 2017р. дитиною в основному займався він. Зрідка допомагали батьки ОСОБА_2 , коли в квартирі робився ремонт, а він перебував на роботі. У період коли ОСОБА_2 знаходилась в місцях позбавлення волі, він навчив дитину алфавіту, писати букви, рахувати, саме він підготував дитину до школи і привів на першу співбесіду. З ним дитина неодноразово їздили на відпочинок. Зазначив, що ОСОБА_2 повністю обмежила його в спілкуванні з донькою, чим грубо порушила його права.

Щодо стягнення аліментів на дитину зазначив, що виплати по аліментах будуть здійснюватися через рахунки Державної виконавчої служби.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у позові.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав, направлено в орган опіки і піклування - Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради для дачі висновку відносно доцільності позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Рукавець О.В. позов підтримав, з підстав викладених у ньому та просив задовольнити.

Позивач була присутня у попередніх судових засіданнях позов підтримала з підстав викладених у ньому. Вказала, що відповідач не приймає будь -якої участі у вихованні та утриманні доньки

Відповідач заперечив щодо задоволення позову. Пояснив, що до липня 2017 року відносини між ним та донькою були нормальні. Вони проживали разом та він займався її виховання. Однак, у липні 2017 року позивач самовільно забрала дитину та змінила місце проживання, у зв`язку з чим він звертався до суду із позов про визначення місця проживання доньки разом з ним. Він і надалі бажає спілкуватись із донькою, проте мати чинить у цьому перешкоди.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року. У графі батько у вказаному свідоцтві зазначено « ОСОБА_1 », у графі мати - « ОСОБА_2 ».

З липня 2017 року донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем. Відповідач проживає окремо.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4923,27 грн. за період з 05 вересня 2017 року по 05 лютого 2019 року.

Як вбачається з довідки №121 від 10 жовтня 2019 року, виданої Тернопільським навчально-виховним комплексом «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука» Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 навчається у 6-В класі ТНВК «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука». Дитина охайна, доглянута, проживає разом з мамою та вітчимом. Вихованням дочки займається мама: відвідує батьківські збори, цікавиться навчанням дитини, дитина знаходиться на повному утриманні мами. Батько ОСОБА_1 шкільним життям дитини не цікавиться, батьківські збори не відвідує.

Як слідує з характеристики учениці 6-В класу ОСОБА_3 , наданої Тернопільським навчально-виховним комплексом «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука» Тернопільської міської ради, ОСОБА_3 навчається в ТНВК «Школа-ліцей №6 ім. Н. Яремчука» з першого класу. З початкової школи вирізняється високою ерудованістю та розсудливістю. Зарекомендувала себе як надзвичайно старанна та дисциплінована учениця. Навчається в повну міру своїх сил, проявляючи особливий інтерес до гуманітарних дисциплін. Має прекрасні здібності до вивчення української мови та літератури, а також англійської мови. На уроках завжди активна та уважна. Старанно виконує домашнє завдання. Багато часу приділяє навчанню. Чудовий організатор. Володіє лідерськими якостями, легко може організувати роботу як окремої команди, так і цілого класу. Однокласники завжди дослухаються до її думки. ОСОБА_3 надзвичайно активна і поза школою, завжди у пошуку можливості дізнатися щось нове та корисне для свого саморозвитку. Доброзичлива, комунікабельна, завжди ввічлива та тактовна. Має багато друзів серед однокласників. Користується повагою серед вчителів.

З відповіді Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня» вбачається, що ОСОБА_3 з народження знаходиться на обліку на дільниці №7 у дільничного лікаря - педіатра педіатричного відділення №1 поліклініки КНП «ТМДКЛ». З рапорту лікаря педіатра за період з 2013 р. по 2014 р. на прийом з дитиною приходив батько. Усі рекомендації по лікуванні дитини батько виконував. З 2014 року з дитиною на прийом приходила мама. Усі призначення педіатра виконує, рекомендацій дотримується. Дитина періодично хворіє на ГРВІ, в 2016 році перехворіла вітряною віспою. Щеплення отримала згідно календаря щеплень.

З висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №111 від 13 лютого 2020 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухана в судовому засіданні донька ОСОБА_3 пояснила, що підтримує поданий позов. Вказала, що з липня 2017 року вона з матір`ю та старшим братом проживають окремо від батька. З того часу батько не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її навчанням, не спілкується з нею та матеріально не допомагає. Вона проживає разом з матір`ю та перебуває повністю на її утриманні.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Законодавцем передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).

Положеннями ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 за №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У п.п.16, 18 вищезазначеної постанови роз`яснено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5, 6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як на підставу пред`явлення даного позову, позивач посилається на те, що з 26 липня 2017 року донька проживає разом з нею, а відповідач будь-якої участі у вихованні та утриманні доньки не приймає.

Слід зазначити, що питання позбавлення відповідача батьківських прав виникло після відмови останнього у дачі згоди на виїзд доньки за кордон .

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на відсутність підстав для позбавлення батьківських прав з огляду на те, що позивач умисно перешкоджає йому у спілкуванні та участі у вихованні дитини.

Суд аналізуючи в сукупності зібрані у справі докази, приходить до висновку, що наведені позивачем обставини щодо неналежної участі відповідача в утриманні і вихованні доньки не можуть бути достатніми підставами в розумінні ст.164 СК України для ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав.

Позивачем не надано суду беззаперечних та достатніх доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками стосовно доньки ОСОБА_3 , котрі б слугували підставою для позбавлення його батьківських прав.

Позивачкою не подано до суду доказів негативної характеристики відповідача чи вчинення ним неправомірних дій.

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , оскільки останні не підтверджують обставин, які б свідчили про позбавлення відповідача батьківських прав.

Не надання батьком згоди на виїзд дитини за межі України не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав на дитину.

Сама по собі заборгованість відповідача по сплаті аліментів не є обставиною, з якою закон - норми статті 164 СК України пов`язують позбавлення відповідача батьківських прав.

Факт регулярного з`явлення відповідача в судові засідання, категоричне заперечення позовних вимог, подання письмових заперечень може свідчити про його інтерес до дитини. Вказані дії відповідача свідчать про бажання останнього брати участь у вихованні доньки та прикласти свої зусилля і змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Суд також вважає необгрунтованими посилання позивача як на підставу до задоволення позову, що з липня 2017 року, коли відповідач проживає окремо, донькою не цікавиться, оскільки судом встановлено, що між колишнім подружжям, існують конфліктні відносини, а тому сама по собі відсутність спілкування між батьком та дитиною, за таких обставин, не є підставою для вжиття крайнього заходу сімейно-правової відповідальності - позбавлення батьківських прав.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок є передчасним, недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить на даний час інтересам дитини, батька і засадам справедливості.

У цьому висновку не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а лише зазначена констатація безспірних фактів щодо відносин сторін та їх дитини, не зазначено, яка робота проведена органом опіки та піклування із відповідачем щодо врегулювання даного конфлікту, не вказано про встановлені фактичні обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Тобто, такий висновок не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та давши їм належну правову оцінку, суд прийшов до висновку про відсутність об`єктивних і безсумнівних доказів винної поведінки відповідача та його свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками стосовно доньки ОСОБА_3 , котрі б слугували підставою для позбавлення його батьківських прав.

Таким чином, суд вважає, що на даний час, поданий позов є передчасним.

Разом з тим, суд вважає, що в діях відповідача частково має місце неналежне виконання батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 , а тому відповідача слід попередити про необхідність змінити ставлення до виховання доньки.

Враховуючи вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги, що позбавлення батьківських є крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують батьківських обов`язків, участь відповідача у вихованні доньки до липня 2017 року, участь в судових засіданнях та заперечення щодо позову, що вже свідчить про бажання підтримувати стосунки із дитиною, суд приходить до висновку про передчасність прийняття такого рішення і надання можливості відповідачу змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_3 . Попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання доньки і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 164, 166, 180, 182,193 СК України, статями 4, 12,13, 81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов"язків щодо виховання дочки ОСОБА_3 , оскільки ухилення від них є підставою для позбавлення батьківських прав.

Покласти на Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, контроль за виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Третя особа: Служба у справах неповнолітні та дітей Тернопільської міської ради, бульв. Шевченка, 1 м. Тернопіль; код ЄДРПОУ - 34334305.

Повне судове рішення складено 02 листопада 2020 року.

Головуюча І.М. Черніцька