Ухвала суду № 92995964, 16.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12027/20

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

16 листопада 2020 року місто Київ

Подільський районний суд м.Києва у складі судді Ларіонової Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР2ДРАЙВ» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «КАР2ДРАЙВ» звернувся до Подільського районного суду м.Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 збитки в розмірі 92 500,2 грн., з яких: сума завданих збитків (вартість відновлюваного ремонту автомобіля) - 58 427,0 грн., упущена вигода - 34 073,2 грн.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.

Позивач, звертаючись із вказаним позовом до Подільського районного суду м.Києва, послався на ст.28 ч.6 ЦПК України та зазначив, що місцем заподіяння шкоди є Подільський район м.Києва, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав за місцем знаходження офісу - за адресою в Подільському районі м.Києва (м.Київ, вул.Нижний Вал, 7-9).

Перевіряючи такі твердження позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.28 ч.6 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної або юридичної особи, можуть пред`являтись за місцем заподіяння шкоди.

Між тим, як вбачається з наданих документів, автомобіль марки «VW Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , який на умовах прокату був наданий позивачем відповідачу, був пошкоджений за межами міста Києва. А відтак, посилання позивача про те, що місцем заподіяння шкоди Товариству є Подільський район м.Києва, є безпідставними та не заснованими на законі, оскільки шкода, яка завдана позивачу пошкодженням автомобіля, була заподіяна відповідачем не в Подільському районі м.Києва.

А відтак, вищевказаний позов є не підсудним Подільському районному суду м.Києва за правилами альтернативної підсудності..

Згідно ст.27 ч.1 ЦПК України, якою передбачено правила загальної територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються до суду за зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача.

Згідно з отриманої судом в порядку ст.187 ч.9 ЦПК України інформації, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим по місту Києву не значиться.

Між тим, як вбачається з долученої до позову копії паспорта відповідача, він має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дніпровського району м.Києва.

Отже, останньою відомою адресою зареєстрованого місця проживання відповідача є адреса в Дніпровському районі м.Києва.

Відповідно до ст.27 ч.9 ЦПК України позови до відповідача, місце проживання (перебування) якого невідомо, пред`являються за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання (перебування).

В зв`язку з наведеним, враховуючи те, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача за матеріалами позову є адреса в Дніпровському районі м.Києва, то вищевказаний позов є підсудним Дніпровському районному суду м.Києва як суду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Статтею 187 ч.9 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Суд також зазначає, що за усталеною практикою ЄСПЛ розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд до належного суду - Дніпровського районного суду м.Києва, до територіальної юрисдикції якого належить вищевказаний позов.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.27 ч.9, 31 ч.1 п.1, 187 ч.9, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАР2ДРАЙВ» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - передати на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва.

Ухвала може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена 16.11.2020 р.

СуддяН. М. Ларіонова