Рішення № 92994977, 09.11.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/779/20

Провадження № 2/723/1307/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 листопада 2020 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Бужори В.Т.,

при секретарі Іринич Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БМ-2018», ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору №19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №26/40/101008 від 10.10.2008 року та договорами забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «БМ-2018», ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» про визнання недійсним договору №19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №26/40/101008 від 10.10.2008 року та договорами забезпечення, зазначив, що 10 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «БМ-2018» та позивачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 26 40/101008.10 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк», ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2015 року, зі змінами згідно рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 30.11.2016 року, які набули законної сили, з позивача та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк»заборгованість за кредитним договором №26/40/101008 від 10.10.2008 року, загальна сума якої складає - 37722, 29 швейцарських франків та 14272,56 гривень.

10 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. за виконавчим листом № 727/815/15-ц. Виданим17.04.2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівці відкрито виконавче провадження ВП № 59512073

Із заяви ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» до Шевченківського райсуду м. Чернівці про заміну стягувана у виконавчому провадженні № 59512073 з додатками, позивач дізнався, про те, що 19.12.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та АТ «БМ- 2018», яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «БМ Банк» (Первісний кредитор) було у кладено договір № 19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором № 26/40/101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення.

Вважає, що вищевказаний договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором № 26/40/101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення, який укладений 19.12.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та АТ «БМ- 2018», яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «БМ Банк» (Первісний кредитор) порушує права позивача, як споживача банківських послуг, та суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», а тому підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. На підставі викладеного просить визнати недійсним Договір № 19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26/40 101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення від 19 грудня 2019 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та АТ «БМ-2018» .

Позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду направили клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів АТ «БМ-18» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Третя особа ОСОБА_2 до суду направила клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги позивача вважає законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд знаходить можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Аналізуючи норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи суд вважає, що договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором № 26/40/101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення, який укладений 19.12.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та АТ «БМ- 2018», яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «БМ Банк» (Первісний кредитор) укладений з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.

Дослідженими доказами судом встановлено, що 10 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «БМ-2018» та позивачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 26/ 40/101008, яким визначено загальні умови надання банком кредиту позичальнику, що підтверджується кредитним договором від 10 жовтня 2008 року, що посвідчений підписами сторін даного договору. 10 жовтня 2008 року між ВАТ «БМ Банк», ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 було укладено договір поруки, що підтверджується договором поруки від 10 жовтня 2008 року № 26/ 40/101008, ксерокопія якого міститься в матеріалах справи. Даний договір засвідчений сторонами їх підписами.

З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 31975,12 швейцарських франків, 2052, 83 швейцарських франків заборгованості за процентами (разом 34027, 95) та пеню в розмірі 12019, 57 гривень.Стягнуто з позивача на користь банку 2134, 2 швейцарських франківзаборгованості за кредитом, 1560. 14 швейцарських франків заборгованості запроцентами (разом 3694,34) та 2252,99 гривень пені.

Дані обставини встановлені та підтверджуються Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2015 року, зі змінами згідно рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 30.11.2016 року, які набули законної сили. Тобто не підлягають доказуванню відповідно до ст.. 82 ч. 4 ЦПК України.

Таким чином загальний розмір заборгованості, за судовими рішеннями, включаючи солідарну з ОСОБА_2 складає, - 37722, 29 швейцарських франків та 14272,56 гривень.

10 липня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком К. О. за виконавчим листом № 727/815/15-ц. виданим17.04.2019 року Шевченківським районним судом м. Чернівці відкрито виконавче провадження ВП № 59512073. Що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2019 року.

В кінці січня 2020 року із заяви Відповідача 2 до Шевченківського райсуду м. Чернівці про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 59512073 з додатками, позивач дізнався, про те, що 19.12.2019 року між Відповідачем 2 ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» (Новий кредитор) та Відповідачем 1 АТ «БМ- 2018», яке є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «БМ Банк» (Первісний кредитор) було у кладено договір № 19/12/2019/3 про відсту плення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором № 26/40/101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення. Дані обставини не оспорюються сторонами, а суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Суд вважає доведеними, та такими що підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

З п.п. 2.1. 4.1 оспорюваного Договору, вбачається, що первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору в розмірі - 20 866, 42 гривень без ПДВ.

Як вбачається з п. 2.2 оспорюваного Договору, розмір заборгованості боржника, право вимоги якої відступається за цим договором, становить 52 026, 83 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 19.12.2019 рік становить - 1240655, 87 гривень.

-а також всі визначені в судових рішеннях до стягнення з боржника, поручителів та майнових поручителів на користь Первісного кредитора суми, в тому числі судовий збір, суми, що сплачені на авансування виконавчих дій, суми всіх похідних вимог забезпечення виконання зобов`язань - штрафи, пені, неустойки, а також вимоги трьох відсотків річних, які передбачені ст. 625 1ІК України.

Таким чином, судом встановлено, що розмір заборгованості позивача, яка визначена в Рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2015 року, зі змінами згідно рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 30.11.2016 року в загальній сумі 37722,29 швейцарських франків та 14272,56 гривень не відповідає сумі грошової вимоги яка відступається за оспорюваним Договором та визначена в ньому в розмірі 52 026, 83 швейцарських франків, що становить – 1240655, 87 гривень та всіх сум визначених до стяїнення в судових рішеннях, а також сплачених на авансування виконавчих дій, штрафів, пені, неустойки, тощо.

Судом також встановлено, що до укладення оскаржуваного договору про відступлення права вимоги, відповідач 1 не повідомляв позивача про збільшення суми розміру його заборгованості з 37722.29 швейцарських франків та 14272.56 гривень визначених в рішенні суду до 52 026. 83 швейцарських франків разом в поєднанні з іншими визначеними в оскаржуваному договорі сумами.Розрахунку нової заборгованості та обгрунтування підстав для її збільшення позивачу не надавалось. Як в матеріалами справи, так і відповідачами суду не було надано жодних належних та допустимих доказів спростування цих обставин.

Згідно п. 2.2. оскаржуваного договору до нового кредитора переходять права вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували па момент укладення цього Договору.

Дослідивши матеріали крередитного договору № 26/40/101008 від 10 жовтня 2008 року, суд не знайшов можливості заміни кредитора та в ньому це не передбачено.

Суд, також вбачає порушення норм матеріального права у Договорі № 19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 26/40 101008 від 10.10.2008 та договорами забезпечення від 19 грудня 2019 року, виходячи з наступного.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1)передання ним своїх прав іншій особі за правочнном (відступлення права вимоги);

2)правонаступництва:

3)виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4)виконання обов`язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, шо підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 514 до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Однак, ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» в порушення вимог ст. 516 ЦК України не повідомив боржника про заміну кредитора та не надав йому документів, які засвідчують таку заміну.

Таким чином оскаржуваним Договором, в порушення прав позивача (Споживача банківських послуг), було здійснено збільшення розміру його боргу, то це є однією з підстав для визнання Договору про відступлення права вимог и недійсним згідно ст. 203 ЦК України.

Окрім того слід зазначити, що в серпні 2019 року, позивач знайшов потенційного покупця ОСОБА_5 на предмет іпотеки, яким було забезпечено кредит за кредитним договором № 26/40/101008, а саме: на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0. 0603 га, що розташована під будинком та необхідна для його обслуговування.

29 серпня 2019 року позивач подав заяву до приватного виконавця Кондрюка К. О. з пропозицією до стягувана AT «БМ-2018» щодо добровільної реалізації вказаного майна, за ціною 220 000 (двісті двадцять) гривень.

У своїй письмовій заяві від 30.08.2019 року приватному виконавцю ОСОБА_6 ОСОБА_5 заявила про свій намір придбати предмет іпотеки за 220000 гривень.

У зв`язку з цим, 02.09.2019 року приватний виконавець направив лист до ДТ «БМ-2018» в якому повідомив банк про наявність покупця, який має намір придбати предмет іпотеки та запропонував розглянути питання щодо самостійного продажу майна боржника за ціною 220000 гривень, шляхом внесення покупцем коштів на рахунок приватного виконавця для задоволення вимог банку.

Зазначені вище обставини підтверджуються матеріалами справи.

Проте, банк проігнорував пропозицію позивача щодо врегулювання питання погашення боргу, шляхом продажу, майна, яке с предметом іпотеки та списання залишкової частини боргу та ніякої відповіді мені не надав.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України правовою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою. п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 у справі N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним га/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що г самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень Конституції України га ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа мас право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Враховуючи те, що договором про відступлення права вимоги, укладеному між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та AT «БМ-2018», обмежені права позивача, як споживача, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки та банківську діяльність» та ЦК України, а тому на думку суду є підстави відповідно до вимог визнати оскаржуваний договір недійсним.

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БМ-2018», ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС», третя особа ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору №19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №26/40/101008 від 10.10.2008 року та договорами забезпечення – задовольнити.

Визнати недійсним Договір №19/12/2019/3 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором №26/40/101008 від 10.10.2008 року та договорами забезпечення від 19.12.2019 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та АТ «БМ-2018».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд.

Повний текст рішення складений 18 листопада 2020 року.

СУДДЯ: