Ухвала суду № 92991911, 20.11.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4875/19

провадження №2-п/489/46/20

УХВАЛА

про перегляд заочного рішення

20 листопада 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.,

за участю:

відповідач ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.06.2020 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПриватБанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

У серпні 2020 року відповідач звернувся до суду із заявою в якій просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.06.2020.

Заява обґрунтована тим, що про судовий розгляд та призначені судові засідання відповідачу не було відомо, так як не була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, що є поважною причиною неявки в судове засідання.

У рішенні вказано на фактичне підтвердження отримання кредиту, користування кредитними коштами та те, що заборгованість складається із поточної – 29480,87 грн. та простроченої – 15046,24 грн. заборгованості, що суперечить дійсності, оскільки надані банком Умови та правила не можуть розцінюватися як укладений між сторонами кредитний договір, а в анкеті-заяві відсутні домовленості стороні про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів. Також зазначає, що грошові кошти, фактично отримані та використані нею в добровільному порядку і банку повністю не повернуті. Тому кредитор може вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таке твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц.

У судовому засіданні представник відповідача та відповідач заяву про скасування заочного рішення підтримали та просили її задовольнити з підстав наведених у заяві.

Позивач представника до суду не направ, до суду надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, що не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Вислухавши думку відповідача та її представника, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що скасування заочного рішення можливе за наявності одночасно двох умов 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що 30.06.2020 Ленінським районним судом міста Миколаєва прийнято заочне рішення, з урахуванням ухвали цього суду від 02.07.2020 про виправлення арифметичної помилки, яким вимоги ПриватБанку задоволено частко та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором № б/н від 11.11.2013, яка станом на 01.09.2019 складається із 29480,87 грн. заборгованості за тілом кредиту та 15046,24 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, всього 44527,11 грн., а також 1190,23 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, пені та штрафів відмовлено через недоведеність.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог судом було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, на яку посилається відповідач в заяві про перегляд заочного рішення.

Надаючи оцінку доводам відповідача про її неналежне повідомлення про судове засідання, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що відповіддю Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 27.09.2019 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Саме за цією адресою відповідача направлялася судова кореспонденція з повідомленням по судові засідання та копія заочного рішення.

Проте, судові повістки про судові засідання, які були призначені на 19.03.2020 та 30.06.2020 повернуто до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Таким чином, відповідно до процесуального закону відповідач вважається належним чином була повідомлення про судові засідання.

Також суд не погоджується з доводами відповідача щодо суті позовних вимог, оскільки саме з аналогічних відповідачу підстав судом відмовлено в задоволенні позовних вимог ПриватБанку про стягнення процентів (заборгованість по яким була відсутня) та недоїмки (штрафів і пені) та задоволено лише вимогу про стягнення заборгованості (поточної та простроченої) по тілу кредиту, що відповідає постанові Великої Палати Верховного суду, на яку посилається відповідач. Також, не є підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на незрозумілість утворення заборгованості по кредиту з огляду на встановлений банком ліміт кредитування, оскільки вказаний банком розмір заборгованості відповідач належними і допустимими доказами не спростувала та власного розрахунку не надала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення, так як відповідачем не доведено сукупність умов, передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України, які слугують підставою для скасування заочного рішення.

Керуючись статтями 284, 287, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.06.2020 по цивільній справі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 20.11.2020.

Суддя І.В.Коваленко