Рішення № 92990222, 12.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2110/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр", с. Черляни, Львівська область

до Фізичної особи - підприємця Гонюка Миколи Антоновича, м. Дніпро

про стягнення 552 805,93 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Гонюка Миколи Антоновича про стягнення 552 805,93 грн, з яких: 400 000,00 грн - основний борг, 60 537,40 грн - пеня, 80 000,00 грн - штраф, 4 805,52 грн - інфляційні втрати, 3% річних - 7 463,01 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу транспортних засобів №№ 8, 9 від 02.05.2019 в частині своєчасної їх оплати.

Ухвалою суду від 23.04.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.07.2020 підготовче засідання було призначено на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020 підготовче провадження було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 16.10.2020, після чого у зв`язку з неявкою відповідача відкладалося на 12.11.2020.

Відповідач у підготовчі та судові засідання жодного разу не з`явився, про розгляд справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України. Однак, ухвала суду від 31.07.2020 про призначення підготовчого засідання на 08.09.2020 та ухвала суду від 08.09.2020 про закриття підготовчого провадження повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 50 - 52, 76 - 78).

За частиною третьою статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною десятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За змістом статей 9, 14, 17 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 (із змін. і доп.) "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи у Єдиному державному реєстрі зазначаються на підставі поданих нею документів.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації з нею, зв`язку зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Правила надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (із змін і доп.) (далі - Правила).

Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (п. 94 Правил).

Відтак повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень покладається саме на юридичну особу.

Процедура вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає, окрім іншого, повідомлення одержувача через абонентську поштову скриньку (ст.ст. 19, 23 Закону України "Про поштовий зв`язок", п.п. 101, 110 Правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштових відправлень останні зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення (п. 116 Правил).

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику (п. 117 Правил).

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення судових ухвал з викликом відповідача до суду відбулося через незабезпечення ним вимог законодавства щодо можливості реального вручення йому поштових відправлень за його офіційним місцезнаходженням.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного виклику відповідача в підготовчі та судові засідання у цій справі.

Позивач у судове засідання 12.11.2020 не з`явився, натомість подав заяву від 02.11.2020 про прийняття рішення та задоволення позову.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, ухвалою суду від 16.10.2020 явка представників сторін у судове засідання 12.11.2020 визнана не обов`язковою.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, справа підлягає розгляду за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

За наслідком судового засідання 12.11.2020 було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (далі - позивач, продавець) та Фізичною особою - підприємцем Гонюком Миколою Антоновичем (далі - відповідач, покупець) укладено договори купівлі - продажу транспортних засобів від 02.05.2019 № 8 та № 9 (далі - договір, договори).

Відповідно до пункту 1.1 договору № 8 продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність транспортний засіб: напівпричіп бортовий - тентований, марки KRONE, модель SDP 27, рік випуску - 2012, реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 шасі, колір чорний (далі - напівпричіп бортовий), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" на праві власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, та зобов`язується сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1 договору № 9 продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність транспортний засіб: сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF 105.460, рік випуску - 2012, реєстраційний номер НОМЕР_3 , НОМЕР_4 шасі, колір білий (далі - сідловий тягач), який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" на праві власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, та зобов`язується сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Транспортний засіб, який передається за договором та актом приймання-передачі, що складається у двох примірниках, оглянуто до підписання договору покупцем. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали його використанню за призначенням та про які б покупець хотів зазначити у договорі, на момент огляду виявлено не було. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу у покупця немає. Покупець стверджує, що володіє достатньою інформацією про транспортний засіб, задоволений його технічним станом та погоджується прийняти його таким, як він є (пункт 1.2 договорів).

Згідно з пунктом 2.1 договорів за угодою сторін продаж транспортних засобів здійснено: за договором № 8 від 02.05.2019 - за 260 043,00 грн з ПДВ; за договором № 9 від 02.05.2019 - за 529 830,00 грн з ПДВ. Усього - на суму 789 873,00 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

Оплата покупцем продавцю за цими договорами здійснюється не пізніше 15.08.2019 (пункт 2.2 договорів з урахуванням додаткових угод № 1 від 25.06.2019) (а.с. 12-13).

Додатковими угодами № 1 від 25.06.2019 сторони доповнили договори пунктами 3-1.1 та 3-1.2 відповідно до яких у випадку порушення строків оплати за транспортний засіб, встановлених умовами цих договорів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого транспортного засобу за кожен день прострочення з моменту закінчення такого прострочення.

У випадку прострочення в оплаті покупцем за транспортний засіб за цим договором, покупець окрім пені сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого транспортного засобу.

На виконання договорів за видатковими накладними від 02.05.2019 № ЛНА-000012 та №ЛНА-000013 та за належно оформленими актами приймання-передачі транспортних засобів від 02.05.2019 позивач поставив відповідачу транспортні засоби загальною вартістю 789 873,00 грн, з яких: напівпричіп бортовий на суму 260 043,00 грн та сідловий тягач на суму 529 830,00 грн (а.с. 14 - 17).

У рахунок часткової оплати у період з 17.04.2019 по 01.11.2019 відповідачем було сплачено позивачу 389 873,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с. 22 - 27).

На час звернення позивача з позовом до суду відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався, несплачена ним сума становила 400 000,00 грн (789873,00- 389873,00 = 400000,00), що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань в частині поставки й оплати транспортних засобів за видатковими накладними у межах спірних договорів.

Спірні між сторонами правовідносини характерні для договору поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договорів та додаткових угод до них поставлені позивачем транспортні засоби мали бути повністю оплачені відповідачем не пізніше 15.08.2019. Докази повної оплати відсутні. Строк оплати є таким, що настав.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 400000,00 грн є законними й обґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлений позивачем до стягнення штраф розрахований ним у сумі 80 000,00 грн із заборгованості у сумі 400 000,00 грн (а.с. 3).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Заявлена позивачем до стягнення пеня розрахована у сумі 60 537,40 грн за період з 16.08.2019 по 15.02.2020 із заборгованості у сумі 400 000,00 грн (а.с. 2-3).

За результатом здійсненого судом перерахунку визначена позивачем пеня за цей період із зазначеної суми заборгованості підлягає зменшенню та буде фактично становити 60 513,15 грн.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані у сумі 7 463,01 грн за період з 16.08.2019 по 29.03.2020 із заборгованості відповідача у сумі 400 000,00 грн (а.с. 3).

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначені позивачем 3% річних підлягають зменшенню та будуть фактично становити 7 455,02 грн.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у сумі 4 805,52 грн за період із вересня 2019 року по лютий 2020 року із заборгованості відповідача у сумі 400000,00 грн (а.с. 3).

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначена позивачем сума інфляційних втрат підлягає зменшенню та буде фактично становити 4800,00 грн з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період 101,2%.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 552 768,17 грн, з яких: 400 000,00 грн - основний борг, 60513,15 грн - пеня, 80 000,00 грн - штраф, 7 455,02 грн - 3% річних, 4 800,00 грн - інфляційні втрати.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз зазначених законодавчих норм дозволяє дійти висновку, що практична реалізація принципу судочинства в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивач у справі лише попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, інших необхідних для цього дій не вчинив. У поданій до суду 07.09.2020 заяві позивач заявив про свій намір подати докази щодо витрат на професійну правничу допомогу протягом строку, передбаченого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин на час винесення рішення витрати на професійну правничу допомогу між сторонами не розподіляються.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 8 291,52 грн (552768,17*8292,09/552805,93= 8 291,52).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" до Фізичної особи - підприємця Гонюка Миколи Антоновича про стягнення 552 805,93 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гонюка Миколи Антоновича (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП Центр" (ідентифікаційний код 38169102, місцезнаходження: 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, буд. 97) основний борг у сумі 400 000,00 грн, пеню у сумі 60 513,15 грн, штраф у сумі 80 000,00 грн, 3% річних у сумі 7 455,02 грн, інфляційні втрати у сумі 4 800,00 грн, судовий збір у сумі 8 291,52 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.11.2020.

Суддя І.І. Колісник