Ухвала суду № 92986949, 19.11.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10524/20

1-кп/569/1064/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 рокум. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Даш`ян К.Е.

при секретарі Шкіндер І.М.

з участю прокурора Касянчук М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому у судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.185 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.240-1, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід тримання під вартою терміном на 60 днів, а саме до 20 листопада 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора не заперечив.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне провадження, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, тобто не має стійких соціальних зв"язків, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, та перешкоджати кримінальному провадженню і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченого ОСОБА_1 розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають.

Враховуючи, що по даним кримінальним провадженням обвинувачується одна й таж особа, судове провадження по даним справам фактично не проводилося та враховуючи положення ст. 334 КПК України, суд вважає за необхідне об`єднати відповідні кримінальні провадження в одне провадження, що буде сприяти більш повному та об`єктивному розгляду даних кримінальних проваджень з призначенням міри покарання за сукупністю злочинів.

Таким чином, на підставі вищевикладеного наявні достатні підстави для об`єднання кримінального провадження № 569/10524/20 з кримінальним провадженням 569/14275/20 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та з кримінальним провадженням 569/16063/20 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1, ч.1 ст. 263 КК України які надійшло до суду згідно ухвали судді Рівненського міського суду Рівненської області Наумова С.В. від 21.09.2020 року та від 17.11.2020 року.

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за № 569/10524/20 об`єднати в одне провадження з кримінальним провадженням 569/14275/20 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та з кримінальним провадженням 569/16063/20 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1, ч.1 ст. 263 КК України- присвоївши загальний номер провадження - № 569/10524/20.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.185 ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.240-1, ч.1 ст. 263 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Визначити місцем тримання під вартою обвинуваченого - Державна установа Рівненський слідчий ізолятор - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту оголошення ухвали, а саме з 19.11.2020 року.

Встановити строк дії ухвали до 18 січня 2021 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави - 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 109 850 грн. 00 коп., гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: «Код отримувача (код за ЄДРПОУ 26259988), Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО)820172, Рахунок отримувача 37315038010559, який покладений ухвалою Рівненського міського суду від 21.09.2020 року про застосовування запобіжного заходу.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 січня 2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

У судовому засіданні оголосити перерву.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019, № 4-р/2019.

Суддя Рівненського міського суду К.Е. Даш`ян