Рішення № 92985838, 16.11.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7236/20

Провадження №2/428/2216/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа – Орган опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа – Орган опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, мотивуючи вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності. У вищевказаній квартирі на даний час, окрім неї залишаються зареєстрованими також її чоловік ОСОБА_4 , її дочка – відповідач ОСОБА_2 та її онука – відповідач ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мешкають у зазначеній квартирі понад один рік без поважних причин, оскільки фактично проживають у м. Баку Республіки Азербайджан. Наявність реєстрації відповідачів у квартирі порушує її права та інтереси, як власника квартири, оскільки створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном. Позивач змушена нести додаткові витрати по сплаті за комунальні послуги. Добровільно знятись з реєстраційного обліку відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не бажають. У зв`язку з цим позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до суду і просить визнати відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до суду надала письмову заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнала. Своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.11.2020р. позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа – Орган опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області в частині позовних вимог до ОСОБА_3 була залишена без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України передбачено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з правовою позицією Постанови Верховного суду України від 16.01.2012 року по справі №6-57цс11 за позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

З матеріалів справи вбачається, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору міни від 17.03.1995р., посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Перепелицею Ю.М., в реєстрі №1-2150; копією реєстраційного надпису приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Кізіми В.В. від 28.01.2002р., в реєстрі №351. Згідно з копією домової книги для реєстрації громадян, що проживають за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою також зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21.08.2020р. №12392, виданої відділом адміністративних послуг Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, за адресою: АДРЕСА_2 станом на 21.08.2020р. зареєстровані ОСОБА_1 (квартиронаймач), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , являючись дочкою позивача ОСОБА_1 не проживає за місцем її реєстрації понад один рік і переїхала проживати до іншого місця проживання до м. Баку Республіки Азербайджан, то, відповідно, вона втратила право користування спірною квартирою. Таким чином, реєстрація відповідача у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 , створює перешкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном, оскільки вона змушена сплачувати комунальні послуги за зареєстрованого відповідача. Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності та враховуючи, що відповідач не проживає в спірній квартирі без поважних причин понад один рік і не приймає участі в витратах по утриманню і оплаті комунальних послуг житлового приміщення, а отже втратила інтерес до вказаного житлового приміщення. При цьому суд враховує визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд враховує, що позивач в позовній заяві не просила стягувати з відповідача на її користь судові витрати, у зв`язку із чим суд вважає справедливим не стягувати з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 43-44, 47-49, 81, 141-142, 206, 247, 258-259, 263-265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа – Орган опіки та піклування Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, буд. 32, код ЄДРПОУ 26204220), задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.О. Юзефович