Рішення № 92982575, 20.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/584/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3618, військової частини А3211 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 21.01.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А3618 з такими вимогами: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016, 2018 роки, невикористаних сім днів щорічної основної відпустки за 2017 рік та грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20.08.2019; - зобов`язати військову частину А3618 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2016, 2018 роки, невикористані сім днів щорічної основної відпустки за 2017 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20.08.2019.

Ухвалою від 27.01.2020 суд (головуючий суддя Москаль Р.М., а.с.11-12) відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та ухвалив розглянути цю справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Ухвалою №380/584/20 від 27.01.2020 (а.с. а.с.13-14) суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ А3618 в самостійні провадження з такими позовними вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки та зобов`язати військову частину А3618 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20.08.2019. Ці позовні вимоги виділено в самостійне провадження та не розглядаються у цій справі;

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016, 2018 роки, невикористаних сім днів щорічної основної відпустки за 2017 рік та зобов`язати військову частину А3618 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2016, 2018 роки, невикористані сім днів щорічної основної відпустки за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20.08.2019. Ці позовні вимоги розглядаються в провадженні цієї справи №380/584/20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 повідомив, що наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.07.2019 №246 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту); згідно з наказом командира військової частини А3618 від 20.08.2019 №202 з 20.08.2019 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Позивач вказує, що за час проходження служби не використав щорічні основні відпустки за 2016, 2018 роки та сім днів щорічної основної відпустки за 2017 рік.

Відповідач, військова частина А3618 (далі – ВЧ А3618, відповідач - 1) позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 27-29), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначає, що останній зарахований в списки особового складу ВЧ А3618 з 30.12.2017, до цього проходив службу у військовій частині А3211 (с. Старичі Яворівського району Львівської області). Відпустку за 2018 рік позивач використав в кількості 45 діб. ОСОБА_1 з 20.08.2019 виключений зі списків особового складу ВЧ А3618, при звільненні йому виплачена грошова компенсація за невикористані 27 діб щорічної основної відпустки за 2019 рік. Відповідач вважає, що вимога щодо компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток має заявлятись до військової частини А3211.

Ухвалою від 16.04.2020 суд за клопотанням відповідача-1 залучив до участі у справі військову частину А3211 в якості співвідповідача (а.с. 33).

Відповідач, військова частина ВЧ А3211 (далі - ВЧ А3211, відповідач - 2) подала відзив на позовну заяву (а.с. 39-48), зазначила, що за час проходження служби ОСОБА_1 використав щорічну чергову відпустку за 2016 рік, чергова відпустка за 2017 рік такому не надавалась. ВЧ А3211 з посиланням на норми пункту Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 зазначила, що у разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби, при цьому повний розрахунок за невикористану відпустку при звільненні зі служби повинна була провести ВЧ А3618.

На стадії підготовчого провадження позивач та суд отримали нові докази (відповіді командування ВЧ А2615 та ВЧ А3618, копій наказів тощо), а ОСОБА_1 11.08.2020 подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до змісту якої просить суд (а.с. 61):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 та 2017 роки, невикористаних 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати військову частину А3618 здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2015 та 2017 роки, невикористані 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, 20.08.2019.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 в 2014-2019 роках проходив службу в лавах Збройних Сил України в складі військових частин, що дислокуються в с. Старичі Яворівського району Львівської області. Позивач повідомив, що його фактичне робоче місце (кабінет) впродовж цього періоду не змінювалося, проте внаслідок систематичних реорганізацій дислокованих в селі Старичі (поруч полігону) навчальних центрів ЗСУ його кілька разів переводили з однієї військової частини в іншу; відповідачі підтвердили цю обставину.

В 2015-2017 роках ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині ВЧ А2615 (с. Старичі) та використав щорічну основну відпустку за 2016 рік терміном 40 діб, водночас щорічна основна відпустка за 2015 рік не надавалась; ці обставини підтверджуються листом командування №4141/11 від 08.07.2020 про надання інформації у відповідь на запит позивача (а.с. 62).

В 2017 році ОСОБА_1 переведено для проходження служби у військову частину А3211 (с. Старичі); позивач з 14.07.2017 прийняв справи та посаду та приступив до виконання службових обов`язків, що підтверджується наказом командира ВЧ А3211 №144 від 14.07.2017 (а.с. 41).

29.12.2017 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу ВЧ А3211 та скеровано на службу до ВЧ А3618 (с. Старичі), що підтверджується наказом №296 від 29.12.2017; в цьому наказі зазначено, що ОСОБА_1 використав чергову відпустку за 2016 рік, чергова відпустка за 2017 йому не надавалась (а.с. 42).

ОСОБА_1 з 30.12.2017 зарахований в списки особового складу ВЧ А3618, що підтверджується наказом командира ВЧ А3618 №5 від 30.12.2017 (а.с. 30).

В 2018 році ОСОБА_1 надавалась щорічна основна відпустка за 2018 рік в кількості 45 діб (з 12.06 по 28.07.2018), що підтверджується наказом командира ВЧ А3618 №139 від 12.06.2018 (а.с. 31). Разом з тим, позивача було відкликано на службу за п`ять днів до завершення відпустки, ОСОБА_1 прибув на службу 23.07.2019 (наказ №177 від 23.07.2019, а.с. 57).

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 01.07.2019 №246 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із закінченням строку контракту).

З 20.08.2019 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 30), що підтверджується наказом командира військової частини А3618 від 20.08.2019 №202; в цьому наказі зазначено, що щорічна відпустка за 2019 рік не надавалась, виплачена компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2019 рік в кількості 27 діб (а.с. 30).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII). В статті 9 цього Закону закріплено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них врегульовано в статті 10-1 Закону №2011-XII.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Пунктами 14-16 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. У разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки. У разі відкликання військовослужбовця із щорічної основної відпустки невикористана її частина надається йому, як правило, в поточному році.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення № 1153/2008). Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 181 розділу VIII Положення №1153/2008 визначено, що у разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка (частина відпустки) надається за новим місцем військової служби.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок №260).

Відповідно до пп. 3, 6 розділу ХХХІ Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами:

ОСОБА_1 проходив службу в лавах Збройних Сил України в складі різних військових частин, що дислокуються в с. Старичі Яворівського району Львівської області, останнє місце служби позивача - ВЧ А3618. 01.07.2020 прийняте рішення про його звільнення в запас Збройних Сил України у зв`язку із закінченням строку контракту, яке реалізоване 20.08.2019 шляхом видачі командиром ВЧ А3618 наказу №202, відповідно до якого позивач з 20.08.2019 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Зібраними у справі письмовими доказами підтверджується, що за час проходження військової служби ОСОБА_1 не використав щорічні основні відпустки за 2015 та 2017 роки, а також 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік. Ці обставини визнаються сторонами. Отже, при звільненні з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту ОСОБА_1 або повинна була бути надана (за бажанням) відпустка з виплатою грошового забезпечення та продовженням строку контракту на час перебування у відпустці, або виплачена компенсація грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки (в тому числі за минулі роки).

Суд критично оцінює аргументи відповідача -1, ВЧ А3618 про те, що ОСОБА_1 лише 30.12.2017 зарахований до списків особового складу ВЧ А3618, тому виплату компенсації за невикористані дні відпустки повинні за 2015, 2017 роки повинні здійснити ті військові частини, в яких позивач проходив службу в згадані періоди. Суд застосовує до спірних правовідносин приписи пункту 181 розділу VIII Положення №1153/2008, відповідно до котрих у разі переміщення військовослужбовця по службі невикористана ним відпустка/частина відпустки надається(та, відповідно, оплачується) за новим місцем військової служби. Тому суд дійшов висновку, що при звільненні ОСОБА_1 з військової служби грошову компенсацію за всі невикористані ним дні щорічної відпустки повинна виплатити ВЧ А3618 - за останнім місцем служби позивача. Оскільки відповідач-1 такі дії не вчинив, суд кваліфікує таку ситуацію протиправну бездіяльність. Ці ж висновки суду свідчать про відсутність підстав для задоволення позову до відповідача-2 (ВЧ А 3211).

Аргументи відповідача-1 щодо відсутності в його розпорядженні інформації про факти невикористання ОСОБА_1 щорічних основних відпусток за періоди, вказані в змінених позовних вимогах, не спростовують висновків суду щодо необхідності виплати військовослужбовцю при звільненні з військової служби компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за останнім місцем служби. Насправді повідомлені відповідачем-1 обставини свідчать про недоліки організації кадрового діловодства розташованих в с. Старичі Яворівського району Львівської області військових частин, в котрих проходив службу позивач – адже факти використання/невикористання ним щорічних основних відпусток при переведенні з однієї військової частини в іншу повинен був фіксуватися як в кадрових рішеннях (наказах), так і відповідних фінансових атестатах ОСОБА_1 .

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Суд вважає ефективним способом відновлення прав ОСОБА_1 спонукання (зобов`язання) відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки, розрахувавши таку на підставі пункту 6 розділу ХХХІ Порядку №260 – виходячи з норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А3618 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 станом на день звільнення з військової служби грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015, 2017 роки, а також 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік.

Зобов`язати військову частину А3618 (81052, Львівська область, Яворівський район, село Старичі; ідентифікаційний код 26615176) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік, 2017 рік, 5 днів щорічної основної відпустки за 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби (20.08.2019).

Відмовити в задоволенні позовних вимог до військової частини А3211.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.