Ухвала суду № 92982260, 19.11.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

19 листопада 2020 року №320/11869/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Скотара О.М. про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування в частинні наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення з посади та поновлення на посаді з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 16.10.2020 № 647, яким до заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади;

- визнати протиправним та скасувати в частині щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - Наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 30.10.2020 № 896 о/с, яким відповідно до п. З (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції призначено ОСОБА_1 (0053186) старшим інспектором - черговим чергової частини штабу батальйону конвойної служби, без доступу до інформації з грифом секретності «таємно» з посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції звільнивши його з посади заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції;

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади.

Разом з адміністративним позовом представником ОСОБА_1 – адвокатом Скотарем О.М. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Національної поліції у місті Києві вчиняти певні дії, зокрема - не призначати будь-яку особу на посаду заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та доданні до неї матеріали суд приходить до висновку, що у задоволені даної заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав” проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Станом на момент подання заяви про забезпечення позову до суду позивачем не представлено переконливих доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки зобов`язання заборонити Головному управлінню Національної поліції у місті Києві вчиняти певні дії, зокрема - не призначати будь-яку особу на посаду заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, забезпечення позову у вищезазначеному форматі, перешкоджатиме нормальному функціонуванню слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Скотари Олександра Михайловича про забезпечення позову, - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) заявнику, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.