Рішення № 92981258, 17.11.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 листопада 2020 р. Справа № 120/4601/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Михайловського М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Огородника О.М.

представника відповідача: Вербицької Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що почала отримувати пенсійне забезпечення у 50-річному віці за загальним стажем 28 років 5 місяців 25 днів, оскільки здійснювала догляд за дитиною інвалідом. Втім, при зверненні у 2019 році до відповідача щодо перерахунку свого пенсійного забезпечення їй стало відомо, що період її догляду за дитиною-інвалідом з 06.03.1991 року по 12.12.1992 року не був включений в розрахунок кількості років стажу. Після її багаторазових звернення як до відповідача так і до інших органів, що здійснюють соціальний захист населення, з приводу включення спірного періоду догляду за дитиною-інвалідом в загальний стаж, орган пенсійного фонду відмовив це зробити посилаючись на те, що матеріали пенсійної справи не містять акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим і звернулася до суду з позовом, за вимогами якого просить:

- визнати неправомірними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо не включення в загальний трудовий стаж час догляду за дитиною - інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області включити в загальний трудовий стаж час догляду за дитиною - інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року та провести перерахунок пенсії за віком з 12 серпня 2019 року з урахуванням трудового стажу, час догляду за дитиною-інвалідом за вказаний період.

Ухвалою суду від 19.09.2020 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.

20.10.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що відповідно до п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року N 637, час догляду, зокрема, за дитиною-інвалідом віком до 16 років встановлюється в тому числі на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду. Однак, під час перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 виявлено, що акт обстеження фактичних обставин здійснення позивачкою догляду в пенсійній справі відсутній і з відповідною заявою до територіального органу пенсійного фонду щодо складання такого акту позивачка не зверталася. Відтак відповідач вважає, що за таких обставин відсутні правові підстави для включення спірного періоду догляду за дитиною-інвалідом до страхового стажу позивача.

У судовому засіданні 20.10.2020 року судом була оголошена перерва до 30.10.2020 року. В подальшому, за клопотанням представника позивача, розгляд справи 30.10.2020 року було відкладено на 10.11.2020 року, а далі - у зв`язку з необхідністю уточнення відповідачем додаткових обставин та надання нових доказів, судом оголошувалась перерва до 17.11.2020 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Огородник О.М. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, що викладені письмово у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.07.2006 року отримує пенсію за віком (як мати дитини з інвалідністю), обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Із наданих відповідачем відомостей слідує, що позивачу визначено індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, який складає 0,28333, що відповідає 28 рокам 04 міс. 27 дням страхового стажу (стаж зараховано по 03.11.2010 року).

Як свідчать матеріали справи, зокрема відомості з інформаційної системи органу пенсійного фонду (форма РС-право) щодо обчислення стажу для розрахунку пенсії позивачу (а.с. 27), в період з 02.06.1989 року по 14.12.1992 року в ОСОБА_1 відсутні відомості про наявність у неї стажу роботи.

У своєму позові позивач зазначила, що при зверненні до відповідача в 2019 році про перерахунок її пенсії вона з`ясувала, що період, за який вона здійснювала догляд за дитиною-інвалідом, зокрема з 06.03.1991 року по 12.12.1992 року не включено в розрахунок страхового стажу. У зв`язку з чим вона неодноразово зверталась до різних органів та посадових осіб для вирішення цього питання, зокрема до міського голови м. Вінниці, до Пенсійного фонду України.

Також, 13.02.2020 року позивач звернулась із письмовою заявою до ГУ ПФУ у Вінницькій області, до якої 14.02.2020 року надала додаткові доповнення, з приводу здійснення перерахунку її пенсії та включення до стажу роботи період здійснення нею догляду за дитиною-інвалідом.

На дане звернення відповідач листом від 06.03.2020 року за № 1044-771/С-02/8-0200/20 відмовив у здійсненні такого перерахунку із тих підстав, що питання зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною з інвалідністю може бути вирішено після надання відповідних документів, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якими є акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду, документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для дітей з інвалідністю) і вік (дітей з інвалідністю).

В подальшому, 06.07.2020 року позивач знову звернулась до відповідача із заявою щодо зарахування до її стажу період догляду за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , 1985 р.н., з 06.03.1991 року по 14.12.1992 року за тими документами, що є в матеріалах її пенсійної справи.

У відповідь на це, відповідач листом від 27.07.2020 року вкотре повідомив позивачу про неможливість задоволення її заяви у зв`язку з відсутністю акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду, як доказу на підтвердження можливості зарахування до страхового стажу період догляду за дитиною з інвалідністю до досягнення нею 16 років.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зважає на таке.

Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Основного Закону регламентовано, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до п. 9 ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.

Частиною 2 ст. 24 Закону N 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону N 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами пункту "ж" статті 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 N 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Пунктом "є" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку N 637 передбачено, що час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Відповідно до абз. 8, п. п. 5 п. 2.1 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону N 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають, в тому числі, жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Таким чином, акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду не є єдиним документом, що підтверджує факт догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років, а одним із документів, на підставі якого можливо встановити право особи на зарахування періоду догляду за дитиною до страхового стажу, що дає право на пенсію.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.07.2018 у справі N 682/1212/16-а та постанові від 23 квітня 2019 року у справі N 593/1452/16-а.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2018 у справі N 197/1013/16-а, складення Акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду є безпосереднім обов`язком органу Пенсійного фонду України.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку щодо складання документа, що підтверджує час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років не може бути підставою для позбавлення особи соціальних гарантій на отримання пенсійних виплат.

Відтак, ставити позивачу в провину відсутність в матеріалах її пенсійної справи акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду, відповідач не мав належних для цього правових підстав.

В той же час в процесі розгляду даної справи судом встановлено, що в матеріалах пенсійної справи позивача, оригінал якої досліджувався у судовому засіданні, наявні інші докази, які в розумінні пункту 10 Порядку N 637 є достатніми для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду догляду за дитиною інвалідом з 06.03.1991 року по 12.12.1992 року, зокрема:

- копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому в графі «мати» вказана ОСОБА_1 ;

- медичне заключення № 11 від 06.03.1991 року дитячої клінічної лікарня № 2 на дитину - інваліда в віці до 16 років ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким підтверджується факт інвалідності в дитини позивача на строк до 01.04.1993 року, та яке видано матері дитини - ОСОБА_1 ;

- наступні медичні заключення дитячої клінічної лікарні № 2 від 24.02.1993 року № 22 зі строком дії до 01.03.1998 року та № 15 від 30.01.1998 року зі строком дії до 10.07.2001 року про підтвердження інвалідності дитини позивача ОСОБА_2 у віці до 16 років;

- довідка ЖЕК № 17 від 11.06.1991 року про те, що ОСОБА_1 , яка мешкала по АДРЕСА_1 з 25.05.1989 року не працювала;

- довідки ТОВ ВКП «Городок» № 2313 від 11.07.2006 року та № 2258 від 27.06.2006 року про те, що ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована в АДРЕСА_1 та проживала там разом з дітьми: дочкою ОСОБА_3 , 1979 р.н., та дочкою ОСОБА_2 , 1985 р.н., в період з 20.12.1985 року по 03.04.1992 року, а з 03.04.1992 року була зареєстрована та проживала разом з дочкою ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 .

Також, як в матеріалах пенсійної справи та до матеріалів судової справи позивачем було долучено копію її трудової книжки з якої вбачається, що згідно запису № 13 від 01.06.1989 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи з тресту «Спецсельхохмонтаж» за власним бажанням по ст. 38 КЗпП УРСР у зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною. При цьому, наступний запис в трудовій книжці під № 14 датується 14.12.1992 року та стосується прийняття позивача на роботу у Вінницький масложиркомбінат.

Отже, наведені вище докази та встановлені судом обставини справи підтверджують, що позивач в спірний період часу з 06.03.1991 року по 12.12.1992 року дійсно не працювала та здійснювала догляд за своєю дитиною - інвалідом ОСОБА_2 , 1985 р.н.

Будь-яких інших відомостей про те, що за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 в спірний період могла здійснювати догляд інша особа ніж матір - ОСОБА_1 , відповідачем не представлено.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеним факт здійснення позивачем догляду за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , 1985 р.н., до 16 років в спірний період. В свою чергу, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнати протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо не включення в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час догляду за дитиною - інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року та зобов`язання відповідача включити в загальний трудовий стаж позивача час догляду за дитиною - інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок її пенсії із урахуванням спірного часу догляду за дитиною-інвалідом, то суд вважає її також обґрунтованою, позаяк вона спрямована на відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення, а задоволення її саме у такий спосіб слугуватиме гарантією про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Втім, суд не погоджується із доводами позивача про те, що такий перерахунок необхідно зробити саме з 12 серпня 2019 року, позаяк така дата не прив`язана до жодного доказу чи письмового звернення, яке міститься у матеріалах даної справи.

В даному випадку суд враховує, що звернення позивача із заявою про зарахування до періоду страхового стажу часу догляду за дитиною-інвалідом до 16 років мало місце 13.02.2020 року, а тому, на переконання суду, саме з цієї дати слід зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Отже, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Оскільки позивач є звільненою від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не включення в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час догляду за дитиною-інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області включити в загальний трудовий стаж ОСОБА_1 час догляду за дитиною-інвалідом з 06 березня 1991 року по 12 грудня 1992 року та провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу за вказаний період з 13 лютого 2020 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду в повному обсязі складено 20.11.20.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович