Рішення № 92977119, 10.11.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1492/20

2/215/1693/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк»; треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2020 представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Колесніченко І.В. подано до суду позов про визнання виконавчого напису №19209 від 28.08.2019, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення заборгованості у сумі 39392,88 грн. із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову вказано, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л. знаходиться виконавче провадження №60213085 з виконання виконавчого напису №19209 від 28.08.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. про стягнення заборгованості у сумі 39392,88 грн. із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк». Вважає, що виконавчий напис винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору без належних правових підстав з огляду на те, що Постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» визнана постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 незаконною і не чинною, зокрема в частині пункту 2 змін, а Постановою Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/13233/17 вказана Постанова КМУ визнана не чинною з моменту її прийняття. Крім того, на адресу ОСОБА_1 не надходило ніяких повідомлень – письмових вимог від відповідача про усунення порушень кредитного договору. Також позивач не погоджується з визначеним розміром заборгованості та її складовими, оскільки визначена в оферті комісійна винагорода є загальними витратами за споживчим кредитом, які використовуються для визначення реальної річної процентної ставки, тоді як стягнення додаткових комісій заборонено чинним законодавством. Також сторонами не погоджено графіку щомісячних платежів, а визначена лише дата повернення кредиту – 09.01.2021, яка ще не настала.

Ухвалою від 12.03.2020 задоволено заяву адвоката Колесніченко Інни Володимирівни – представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим написом від 28.08.2019, зареєстрованим в реєстрі за номером 19209, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 39392,88 грн. до набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою від 07.04.2020 прийнято до розгляду і відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, призначено проведення підготовчого судового засідання на 21.05.2020. Також даною ухвалою витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни документи, на підставі яких нею вчинений виконавчий напис №19209 від 28.08.2019 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у розмірі 39392,88 грн..

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна на виконання ухвали від 07.04.2020 про витребування доказів супровідним листом №711/01-16 від 27.04.2020 направила належним чином завірені копії документів, на підставі яких був вчинений виконавчий напис №19209 від 28 серпня 2019 року (вх.№8368 від 05.05.2020, а.с.58-77).

Відповідач АТ «Альфа-Банк» направив відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в обґрунтування безспірності вимог нотаріусу були надані документи, що передбачені чинним законодавством України та підтверджують безспірність заборгованості за Договором: а саме: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; в) документи, що підтверджують безспірність заборгованості Боржника, а також встановлюють прострочення виконання зобов`язання та документи представника стягувача за довіреністю. Крім того, на підтвердження вимог п. 2 Переліку нотаріусу було надано довідка-розрахунок заборгованості. Як вбачається із заяви про вчинення виконавчого напису, стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які в силу вказаних положень законодавства встановлюють безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис. Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Жодних письмових звернень зі сторони Позивача до АТ «Альфа-Банк» з приводу того, що вона не має можливості сплачувати за кредитом у справі немає, окрім того в матеріалах справи немає жодних відомостей чи доказів, що АТ «Альфа-Банк» відмовилось приймати кошти в рахунок погашення кредиту. Також відповідно до ст. 537 ЦК України боржник мав право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього коштів кредиторові грошей у депозит нотаріуса і це б вважалося належним виконанням зобов`язання, але вказаних дій позивачем зроблено не було. Позивач лише односторонньо припинив виконання зобов`язань за кредитним договором. Звертає увагу, що пункт 1-1, на який посилається позивач, на сьогодні з офіційного документу «Порядку №1172» не видалено, тобто фактично рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року не виконано, а позивач по справі за належним його виконанням не звертався, оскільки порядок внесення вказаних змін має опубліковуватись в певному порядку. Вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом та стягувачем було дотримано усіх вимог законодавства, що ставляться до вказаної нотаріальної дії. (вх.№8347 від 05.05.2020, а.с.79-83).

Ухвалою від 21.05.2020 підготовче судове засідання було відкладено на 25.06.2020 за клопотанням представника позивача.

Представник позивача надала суду заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі (вх.№11987 від 25.06.2020, а.с.108) та письмові пояснення на доводи відповідача (вх.№11983 від 25.06.2020, а.с.104-107), в яких зазначила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Боржник може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про затримку споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а забезпеченим іпотекою – щонайменше на три календарні дні. ОСОБА_1 не отримувала від АТ «Альфа-Банк» повідомлення про порушення договору про споживчий кредит. (вх.№11983 від 25.06.2020, а.с.104-107).

Відповідач надіслав суду пояснення, в яких зазначає про безпідставність позовних вимог, посилаючись на зазначення позивачем формальних підстав для скасування виконавчого напису нотаріуса та ненадання доказів відсутності заборгованості за кредитом. Також наголошує, що стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо надання нотаріусу переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис, тому жодних порушень як стягувачем, так і нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не допущено. Крім того, зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав (вх.№20953 від 10.11.2020).

Ухвалою від 25.06.2020 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 27.08.2020 з викликом сторін.

Ухвалою від 27.08.2020 відкладено розгляд справи на 06.10.2020 у зв`язку з відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення відповідача та третіх осіб про розгляд справи.

06.10.2020 у зв`язку з зайнятістю судді в іншому проваджені (215/4452/20) розгляд справи у цей день не відбувся. Наступне судове засідання призначене на 10.11.2020.

10.11.2020 сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача надіслала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та підтримку позовних вимог (вх.№15889 від 27.08.2020, а.с.112; вх.№20815 від 09.11.2020, а.с.129).

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна надіслала суду клопотання від 27.04.2020 про розгляд справи за її відсутністю (а.с.59).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Юхименко Л.Л будучи повідомленою належним чином про розгляд справи (а.с.54, 101), письмових пояснень та заяв і клопотань суду не подала.

Відповідач - АТ «Альфа-Банк» у судове засідання свого представника повторно не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, будь-яких заяв і клопотань не подавав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Виконавчим написом, вчиненим 28 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. зареєстрованого в реєстрі за №19209, запропоновано звернути стягнення із ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №501100419 від 09.01.2019, укладеним із АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.04.2019 по 18.07.2019. Строк платежу за кредитним договором №501100419 від 09.01.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Сума заборгованості складає 39392,88 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5782,99 грн.; прострочена заборгованість за комісією та процентами – 6522,48 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту – 27087,41 грн.; строкова заборгованість за комісією та процентами – 0,00 грн.. За вчинення виконавчого напису з боржника на користь стягувача підлягає плата в розмірі 650 грн.. Загальна сума, яка підлягає стягненню з Боржника на користь АТ «Альфа-Банк» складає 40042,88 грн.. Виконавчий напис набирає чинності із дати вчинення та має бути пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення (копія, а.с.13, 60).

Постановою від 03.10.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60213085, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Л.Л., відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №19209, виданого 28.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. (а.с.9).

З інформації про виконавче провадження ВП №60213085, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, станом на 09.11.2020 вбачається, що 25.03.2020 виконавче провадження зупинене на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.03.2020 № 215/1492/20 щодо зупинення стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого документа. Період зупинення виконавчого провадження: до вирішення справи по суті заявлених вимог.

З наданих на вимогу суду належним чином засвідчених документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №19209 від 28.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вбачається наступне.

Позивачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було 09.01.2019 підписано анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та оферту на укладення угоди про надання кредиту №501100419, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ОСОБА_1 та банком. Умови для укладення угоди: тип кредиту: «Кредит готівкою», сума кредиту: 34320 грн., процентна ставка фіксована – 21,99%, строк кредиту – 24 міс. Дата повернення кредиту – 09.01.2021 (а.с.14, 15, 74, 75).

Відповідач АТ «Альфа-Банк» 18.07.2019 адресував позивачу повідомлення про порушення основного зобов`язання, в якій зазначив, що у порушення умов кредитного договору від 09.01.2019 ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї перед кредитором станом на 18.07.2019 виникла заборгованість у розмірі 39392,88 грн., яку вимагав від позивача добровільно виплатити. При цьому звернув увагу на те, що це повідомлення, у випадку невиконання його вимог, є підставою для початку дій щодо примусового стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чи будь-яким іншим чином, передбаченим законом та/або кредитним договором. Витрати по примусовому стягненню заборгованості покладаються на боржника (а.с.76-77).

28.08.2019 АТ «Альфа-Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення заборгованості на загальну суму 39392,88 грн. за період із 17.04.2019 по 18.07.2019 із ОСОБА_1 станом на 18.07.2019 за Кредитним договором №501100419 від 09.01.2019 (а.с.72).

На підтвердження вказаної заборгованості АТ «Альфа-Банк» подав приватному нотаріусу виписку з рахунку ОСОБА_1 , в якій зазначені дата здійснення поточної операції – 11.03.2019 та останньої операції – 08.02.2019, а також загальна сума заборгованості з деталізацією її видів та сум станом на 18.07.2019, яка ОСОБА_1 після направлення їй письмової вимоги станом на 28.08.2019 не погашена (а.с.73).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру; строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

При цьому, захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, направлення боржнику завчасного повідомлення про наявність заборгованості або вимоги її погашення передбачено лише для іпотечних правовідносин. Запит і одержання пояснень боржника чинним законодавством не передбачений.

З огляду на викладене та враховуючи, що правовідносини, які склались між сторонами, не є іпотечними, суд відхиляє доводи позивача про те, що нотаріус завчасно не перевірив факту поінформованості боржника про існування кредитної заборгованої та її розмір.

Разом з тим, боржник може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як встановлено судом, укладеним між сторонами кредитним договором передбачено, що за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Звертаючись до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивачка зазначала, зокрема, про те, що заборгованість за кредитним договором, вказана у виконавчому написі нотаріуса, не відповідає дійсності, оскільки договір містить положення про сплату позичальником комісійної винагороди банку у розмірі 2,40% від суми кредиту, тоді як стягнення додаткових комісій за обслуговування кредитом заборонено чинним законодавством.

За положеннями частини першої, другої п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору, які містять умови, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч.ч.1-2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

-доходи кредитодавця у вигляді процентів;

-комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

-інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, ОСОБА_1 за кредитним договором №501100419 від 09.01.2019 нараховувалася плата за комісією, яка відноситься до загальних витрат за споживчим кредитом, який вже покривається процентами за користування кредитом, звідси стягнення окремо з боржника комісійної винагороди призводить до подвійного відшкодування затрат банку. Крім того, вказаним кредитним договором не встановлено, за які саме послуги банку нараховується комісійна винагорода, а отже, таке нарахування не відповідає вищезазначеним вимогам закону, тому вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною.

Крім того, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Суду не надано доказів, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу АТ «Альфа-Банк» було надано документи первинної бухгалтерської документації на паперових носіях та розрахунки заборгованості (зведені облікові документи вчинені на підставі первинної бухгалтерської документації яка міститься на машинних носіях в електронних база Банку), які містять всі реквізити, що передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису відповідач з метою підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 надав виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості, проте не вказав строків її погашення (а.с.73). Отже, з урахуванням положень Переліку, зазначений документ не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його сконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

У Кредитному договорі №501100419 від 09.01.2019 (оферті) сторони визначили, що кінцевий термін повернення кредиту 09.01.2021.

У виконавчому напису зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав, при цьому не зазначено дату його настання з огляду на встановлений у договорі строк кредиту у 24 місяці.

Виконавчий напис видано саме з врахуванням суми заборгованості, яка була вказана стягувачем у виписці з рахунку ОСОБА_1 та за період вказаний ним у заяві про вчинення виконавчого напису з 17 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року.

Отже, враховуючи, що у виконавчому написі від 28.08.2019 зазначено, що строк платежу за кредитом настав, та стягнення заборгованості здійснюється за період з 17.04.2019 по 18.07.2019, суд приходить до висновку, що при вчинені виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.08.2019 є простроченою, а її розмір є безспірним.

Крім того, суд зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитному договору, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не чинні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. не дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів, а саме: не з`ясовано питання щодо строку виникнення та безспірності заборгованості, оскільки між сторонами у справі існує спір про суму заборгованості за кредитним договором від 09 січня 2019 року, так як позивачка вважає, що банком передчасно заявлені вимоги щодо повернення кредиту та завищено розмір заборгованості зокрема, за рахунок нарахування комісії (плата за обслуговування кредиту), а відповідач посилається на суму заборгованості, яка визначена у виконавчому написі нотаріуса.

За таких обставин нотаріусом помилково вирішено питання про наявність у ОСОБА_1 безспірної заборгованості перед банком.

Водночас правомірність вирішення цього спору не залежить від встановлення конкретного розміру заборгованості. Оскільки нарахування плати за обслуговування кредиту, простроченої плати за обслуговування кредиту є незаконним та саме по собі впливає на розмір заборгованості, то спростовує твердження банку про її безспірність, що, в свою чергу, є основною передумовою для звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору, оскільки позивач звільнена від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю ІІ групи, в сумі 840 грн. 80 коп. за подання позовної заяви та в сумі 420 грн. 40 коп. за подання заяви про забезпечення позову, а разом 1261 грн. 20 коп..

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 5, 11-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк»; треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталею Станіславівною двадцять восьмого серпня дві тисячі дев`ятнадцятого року та зареєстрований в реєстрі за №19209 про стягнення із ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Кривий Ріг, місце роботи: ФОП ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.10.1998, яка є Боржником за Кредитним договором №501100419 від 09.01.2019, укладеним нею із АТ «Альфа-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, місцезнаходження: 031150, місто Київ, вулиця В. Васильківська, 100, п/р НОМЕР_3 , МФО 300346, далі іменований – Стягувач, заборгованість за Кредитним договором №501100419 від 09.01.2019 за період з 17.04.2019 року по 18.07.2019 року на суму 39392 (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 88 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 031150, місто Київ, вулиця В. Васильківська, 100, на користь держави витрати по сплаті судового збору на суму 1261 грн.20 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне судове рішення складено 20.11.2020.

Суддя