Рішення № 92959419, 09.11.2020, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/903/19

Номер провадження 2/541/60/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2020 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:

головуючого судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання -Непокупної Л.М,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Пугача С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Миргородський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович, -

ВСТАНОВИВ :

24 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 31 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А вчинив виконавчий напис №24681 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по Кредитному договору №727/217/41-ф від 08.09.2006 року у розмірі 59 768,41 дол. США. Вказаний виконавчий документ прийнятий до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В. Л.. Вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, так як, нотаріусом не з`ясовано безспірність заборгованості. Зокрема, заборгованість до даному кредитному договору вже стягнуто судовим рішенням від 14.04.2011 року. Позивачем також оспорюється сума заборгованості за виконавчим написом. З огляду на вищевикладене, позивач прохав суд визнати спірний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено проведення підготовчого судового засідання.

У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У встановлений судом строк, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору, приватний виконавець Скрипник В.Л. надав суду свої письмові пояснення, в яких вказав на відповідності виконавчого напису вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29.07.2020 року залучено до справи правонаступника припиненої юридичної особи-відповідача АТ «Укрсоцбанк», яким є АТ «Альфа-банк» код ЄДРПОУ 23494714 (адреса: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року залученому правонаступнику відповідача, встановлено час для надання відзиву (а.с.100).

АТ «Альфа-банк» правом на подання відзиву не скористалося.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Пугач С.В., позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити.

Відповідач АТ «Альфа-банк» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Миргородський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 08 вересня 2006 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (яке в подальшому змінило назву на ПАТ «Укрсоцбанк», після чого АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №727/217/41-Ф, за умовами якого ОСОБА_1 на умовах забезпечення повернення, строковості, платності, та цільового характеру отримала 30 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних з кінцевим терміном повернення 05 вересня 2016 року. 08.09.2006 року сторонами укладено додаткову угоду, якою змінено розмір процентів за користування кредитом та встановлено їх на рівні 15 %. Виконання вказаного договору забезпечено іпотекою (п.1.3.1 Договору) (а.с..44-48 том 2).

З копії виконавчого напису №429, вчиненого 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.., вбачається, що він виданий для стягнення з ОСОБА_1 простроченої заборгованості за кредитним договором №727/217/41-Ф від 08.09.2006. Стягнення заборгованості в розмірі 59 768,41 дол США проведено за період з 01.06.2015 року по 12.09.2017 року (а.с.42 том 2). Згідно розрахунку заборгованості станом на 12.09.2017 року сума заборгованості складалася з 21 250,00 дол США - заборгованість за кредитом, 25 980,68 дол. США заборгованості за відсотками, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 5 346,70 дол США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків - 6 691,03 дол. США (а.с.53 том 2).

Даний виконавчий документ прийнятий до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. ВП № 57091178 (а.с.66, том 1).

Статтею 18 Цивільного кодексу України, передбачено можливість захисту цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік). Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 травня 2018 року по цивільній справі № 320/8269/15-ц, для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Окрім того, у відповідності до ч.1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підставою вчинення оскаржуваного виконавчого напису став кредитний договір від 28.09.2006 року. Кредит наданий з кінцевим терміном погашення до 05.06.2016 року.

Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувала цивільна справа позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"в особі Харківської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду від 14 квітня 2010 року позов задоволено. Солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Харківського обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" стягнуто суму заборгованості за кредитним договором №727|217|41-ф від 08.09.2006 р. -222022 грн. 09 коп., що складається: з строкової заборгованості за кредитом 16500 дол. США по курсу НБУ станом на 14.04.2011 - 131379,60 грн. ; прострочена заборгованість по кредиту 4750,00 дол. США по курсу НБУ станом на 14.04.2011 -37821,40 грн.; строкова заборгованість за відсотками 259,59 дол. США по курсу НБУ станом на 14.04.2011 -2066,96 грн.; прострочена заборгованість за відсотками 4483,94 дол. США по курсу НБУ станом на 14.04.2011 -35702,92 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків- 10273 грн. 77 коп. та штраф за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків -4777 грн 44 коп. За наслідками апеляційного перегляду рішення залишено в силі. Рішення суду набрало законної сили 08.06.2011 року. На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист (а.с.9 том. 1).

01.09.2011 року державним виконавцем відділу відкрито виконавче провадження №28402513 (а.с.11 том. 1).

Пред`явивши вимогу про повернення коштів за кредитом, шляхом подачі відповідного позову, Банк змінив порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Аналогічні правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 березня 2018 року у справі№ 14-10цс18та від 04 липня 2018 року у справі№ 14-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі№ 14-318цс18.

Таким чином, строк кредитування по даному кредитному договору змінено. Право вимоги настало ще 2011 році та було Банком реалізовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року по справі 444/9519/12, вказала на тому, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чиу разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виконавчий напис містить відмітку, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 01 червня 2015 року по 12 вересня 2017 року. З розрахунку вбачається, що обрахована Банком заборгованість включає в себе відсотки та штрафні санкції, нараховані поза межами строку кредитування. Таким чином, нотаріусом не перевірено дійсного розміру заборгованості та чи взагалі вона була з урахуванням того, що банк вирішив здійснити захист своїх прав як кредитора у судовому порядку.

Таким чином, при вчиненні нотаріального напису, нотаріус не перевірив безспірність

заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обставини на які позивач посилався в обґрунтування своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому, позов підлягає до задоволення.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .

Визнати виконавчий напис № 24681 від 31.10.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, про стягнення боргу у розмірі 59768, 41 дол. США із ОСОБА_1 , що виникли по договору кредиту № 727/217/41-ф від 08.09.2006 року, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення, шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області або безпосередньо до апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 18.11.2020

Суддя О. А. Городівський