Рішення № 92955624, 16.11.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2796/20

16 листопада 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1303477,26 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1303477,26 грн. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Так як відповідач, в порушення вимог податкового законодавства, добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 29.10.2020 о 09:45 год.

Ухвалою суду від 29.10.2020 відкладено розгляд справи на 16.11.2020 о 12:00 год., у зв`язку із неявкою представника відповідача.

У визначений судом термін відповідач не подав відзив на позов, а також інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993024) зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в Тернопільському управлінні (Тернопільська ДПІ) Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175. п.14.1. стаття 14 ПК України).

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 1303477,26 грн, в тому числі по платежах:

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі - 1248137,26 грн (основний платіж - 756978,00 грн, штрафні санкції - 490310,09 грн, пеня - 849,17 грн);

- податок на прибуток приватних підприємств в сумі - 13140,00 грн (основний платіж);

- частина чистого прибутку господарських організацій в сумі - 42200,00 грн (основний платіж).

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою узгодженого грошового зобов`язання нарахованого згідно податкових декларацій від 18.08.2020 року на суму - 450181,00грн. та від 17.07.2020 року на суму - 306797.00грн.

До ДП «Тернопільське лісове господарство» застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 28.07.2020 року №0037675403 на суму - 248 830,63грн. та №0037635403 на суму - 241 479,46грн., винесених на підставі Акта перевірки від 03.07.2020 року №2467/19-00-54-03/993024, яким і встановлено факт заниження зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету. Також, нараховано пеню, у зв`язку із несплатою узгодженого грошового зобов`язання у законодавчо визначенні строки за період з 26.06.2020 року по 27.08.2020 року:

- з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 13 140,00грн. (основний платіж).

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв`язку з несплатою самостійно визначеного платником узгодженого грошового зобов`язання, нарахованого згідно податкової декларації від 04.08.2020 року у розмірі - 13 140,00грн:

- з платежу частина чистого прибутку господарських організацій в сумі - 42 200,00грн. (основний платіж).

Заборгованість по даному платежу виникла у зв`язку з несплатою самостійно і визначеного платником узгодженого грошового зобов`язання нарахованого згідно і розрахунку частини чистого прибутку від 04.08.2020 року у розмірі - 42 200,00грн.

Як вказано позивачем у позовній заяві, зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені в них, вважаються узгодженими. Інших відомостей відповідачем суду не надано.

Згідно пункту 56.11. статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Виконанням податкового обов`язку згідно пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з підпунктів 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV ПК України.

У відповідності до підпункту 133.1.1. пункту 133.1 статті 133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 статті 134 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: виписками з інтегрованої картки платника податку та розрахунками суми боргу.

В пункті 57.3 статті 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Відповідачу виставлялась податкова вимога №42-54 від 10.01.2020, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідач не погасив.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до припису норми підпунктів 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 1303477,26 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14 статті 14 ПК України визнається сумою податкового боргу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993024), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ДП «Тернопільське лісове господарство» кошти у розмірі податкового боргу в сумі - 1 303 477,26грн. з них:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі - 1 248 137,26грн. на р/р UA198999980313090029000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 14010100;

з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 13 140.00грн. на р/р UA928999980313020002000019751, код одержувача 37977726. МФО 899998. код бюджетної класифікації І 1020100;

по платежу частина чистого прибутку господарських організацій в сумі - 42 200,00грн. на р/р UA318999980313090074000019751, код одержувача 37977726. МФО 899998, код бюджетної класифікації 21010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763);

відповідач:

- Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Багата, 5А,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00993024).

Головуючий суддя Подлісна І.М.