Рішення № 92955121, 19.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9123/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 р. №UA500490/2020/500001/2 та картки відмови від 08.08.2020 р. № UA500490/2020/00002, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 року № UA500490/2020/500001/2.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2020 року № UA500490/2020/00002.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

03.12.2019 р. між компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина), як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н, за умовами якого Продавець на протязі певного періоду зобов`язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» поставило позивачу наступну партію товару: іграшки у вигляді тварин: Іграшки у вигляді тварин: арт. 01 002, Качалка-каталка «Поні» — 15 шт. Екскаватор педальний з причепом — 226 шт., арт. 07 317, Причіп до трактора педального — 100шт. Іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані, без двигуна: — арт. 06 205, екскаватор педальний — 12 шт., арт. 06 212, трактор з причепом педальний 12 шт., арт. 07 169, велосипед трьох колісний — 32шт., арт. 07 294, трактор педальний — 100 шт., арт. 07 295, причіп до трактора педального — 90шт., арт. 07 297, фактор педальний — 100 шт., аре. 07 302, машинка педальна — 10 піт., арт, 07 312, машинка педальна — 5 шт., арт. 07 314, фактор педальний — 350 шт., див. догі. арт. 07 315, екскаватор педальний — 120 шт., арт. 07 316, іграшки з пластмаси без механічного приводу: арт. 06 098 «Щаслива хатка» — 3 шт., арт. 06 194 «Чарівна хатка» — 6 шт., арт. 06 437 «Кам`яна хатка» — 17 шт., арт. 06 443 «Кам`яна хатка з парканом» — 17 шт., арт. 06 611 Вантажівка — 12 шт., арт. 06 621 Вантажівка — 16 шт., обладнання для гри на свіжому повітрі: арт. 06 160 Горка «Слон» — 3 шт., арт. 06 161 Горка «Слон» з гойдалкою — 1 шт.. арт. 06 167 «Весела» горка — 20 шт., арт. 06 179 «Мавпа» юрка — 3 шт., арт. 06 191 «Бінго» горка — 3 шт.„ арт. 06 198 «Діно» горка — 3 шт. Виробник –PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S. Туреччина. Торговельна марка — «PILSAN».

З метою здійснення митного оформлення товару позивач звернувся до відповідача 07.08.2020 та подав митну декларацію № UA 500490/2020/500269, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом — ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару — 27 463, 05 дол. США.

Позивач разом з митною деклараціє подав всі необхідні документи.

Позивач зазначив, що між митним органом і позивачем було проведено консультації (текст вимог митниці і відповідей Позивача — додаються до позовної заяви).

Декларантом також додатково було надано лист компанії «PILSAN» від 26.06.20 року щодо оплати за товар. У подальшому, внаслідок неможливості надати додаткові документи, ТОВ «Термінал-ПРО» (Декларант) відповідним листом повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вар тості товару.

Однак відповідач 08.08.2020 року склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2020/00002, якою повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 р. № UA500490/2020/500001/2.

Позивач вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 р. протиправними та такими, що належать до скасування.

(б) Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом та відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІІ. Процедура та рух справи

23.09.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

03.12.2019 р. між компанією «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина), як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) б/н, за умовами якого Продавець на протязі певного періоду зобов`язується продавати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

Відповідно до умов зазначеного договору, орієнтовний план закупівлі позивачем товару становить — 1 контейнер продукції «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» (Туреччина) щомісячно.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «PILSAN DIS TICARET LTD. STI» поставило позивачу наступну партію товару: іграшки у вигляді тварин: Іграшки у вигляді тварин: арт. 01 002, Качалка-каталка «Поні» — 15 шт. Екскаватор педальний з причепом — 226 шт., арт. 07 317, Причіп до трактора педального — 100шт. Іграшки колісні для катання дітей у частково розібраному стані, без двигуна: — арт. 06 205, екскаватор педальний — 12 шт., арт. 06 212, трактор з причепом педальний 12 шт., арт. 07 169, велосипед трьох колісний — 32шт., арт. 07 294, трактор педальний — 100 шт., арт. 07 295, причіп до трактора педального — 90шт., арт. 07 297, фактор педальний — 100 шт., аре. 07 302, машинка педальна — 10 піт., арт, 07 312, машинка педальна — 5 шт., арт. 07 314, фактор педальний — 350 шт., див. догі. арт. 07 315, екскаватор педальний — 120 шт., арт. 07 316, іграшки з пластмаси без механічного приводу: арт. 06 098 «Щаслива хатка» — 3 шт., арт. 06 194 «Чарівна хатка» — 6 шт., арт. 06 437 «Кам`яна хатка» — 17 шт., арт. 06 443 «Кам`яна хатка з парканом» — 17 шт., арт. 06 611 Вантажівка — 12 шт., арт. 06 621 Вантажівка — 16 шт., обладнання для гри на свіжому повітрі: арт. 06 160 Горка «Слон» — 3 шт., арт. 06 161 Горка «Слон» з гойдалкою — 1 шт.. арт. 06 167 «Весела» горка — 20 шт., арт. 06 179 «Мавпа» юрка — 3 шт., арт. 06 191 «Бінго» горка — 3 шт.„ арт. 06 198 «Діно» горка — 3 шт. Виробник –PILSAN PLASTIK VE OYUNCAK SAN. A.S. Туреччина. Торговельна марка — «PILSAN».

З метою здійснення митного оформлення товару позивач звернувся до відповідача 07.08.2020 та подав митну декларацію № UA 500490/2020/500269, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом — ціною договору. Було також розраховано митну вартість товару — 27 463, 05 дол. США.

Позивач разом з митною деклараціє подав всі необхідні документи, а саме: пакувальний лист №1 від 24.07.2020 року; пакувальний лист № 2 від 24.07.2020 року; пакувальний лист № 3 від 24.07.2020 року; рахунок-проформа № 20260031 від 30.06.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) № рs02020000000273 від 24.07.2020року; коносамент uclua 20х1785 від 20.07.2020 року; автотранспортна накладна № 1335/1 від 05.07.2020 року; автотранспортна накладна № 1335/2 від 05.07.2020 року; автотранспортна накладна № 1335/3 від 05.07.2020 року; сертифікат про походження товару № 00127967 від 27.07.2020 року; банківський платіжний документ, що стосується товару№ njbklk78o3hi3gl від 08.07.2020 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про, транспортно-експедиційні послуги № 3006 від 04.08.2020 року; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 234 від 05.08.2020 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 6658 від 04,08.2020 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 03.12.2019 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № б/н від 03.12,2019 року; договір про надання послуг митного брокера № 310719/1 від 31.07.2019 року; договір (контракт) про перевезення № 05/05-20 від 05.05.2020 року; договір (контракт) про перевезення № 31079-72 від 31.07.2019 року; акт зважування № рк - 26472679 від 05.08.2020 року; акт зважування № рк - 26472700 від 05.08.2020 року; акт зважування № рк - 26472712 від 05.08.2020 року; лист виробника товарів «РІЬЗАМ» №б/н від 06.08.2020 року; копія митної декларації країни відправлення (разом із перекладом) № 20343100ех172673 від 27.07.2020 року.

Відповідач вважав, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, У подальшому перелік зазначених нижче вказаних зауважень митного органу виступив підставлю коригування митної вартості, а саме:

-у комерційних документах містяться суперечливі відомості щодо суми, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари: 27 463, 05 дол. СІІІА (відповідно інвойсу (рахунка- фактури) від 24.07.2020 року №РSО0202000000273), 27 239,15 дол. СІІІА (відповідно до банківського платіжного доручення від 08.07.2020 № NJBKLK78O3HI3GL) та 27 674,15 (відповідно до рахунка- проформи від 30.06.20 року Лг9 20260031);

-відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка Інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

-у відповідних графах митної декларації країни відправлення від 27.07.2020 року № 20343100ЕХ172673 містяться відомості про інвойси (рахунки-фактури), які до митного оформлення не надавались. Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 27.07.2020 року № 20343100ЕХ172673 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Республіки Туреччини) надана без перекладу на українську мову;

-до митного оформлення надано інвойс (рахунок-фактуру) від 24.07.20 року № РS0202000000273 (в 44 графі МД зазначено РS 02020000000273) що не відповідає номеру інвойсу зазначеному в сертифікаті про походження товару від 27.07.20 року № D0127967 та митній декларації країни відправлення від 27.07.2020року №20343100ЕХ172673 (зазначено № РS 02020000000273);

-до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок- фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Між митним органом і Позивачем було проведено консультації (текст вимог митниці і відповідей Позивача — додаються до позовної заяви).

Декларантом також додатково було надано лист компанії «PILSAN» від 26.06.20 року щодо оплати за товар. У подальшому, внаслідок неможливості надати додаткові документи, ТОВ «Термінал-ПРО» (Декларант) відповідним листом повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вар тості товару.

08.08.2020 р. відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2020/00002, якою повідомив про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 р. № UA500490/2020/500001/2.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Згідно з положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Щодо доводів відповідача про те, що у комерційних документах містяться суперечливі відомості щодо суми, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари: 27 463, 05 дол. СІІІА (відповідно інвойсу (рахунка- фактури) від 24.07.2020 року №РSО0202000000273), 27 239,15 дол. СІІІА (відповідно до банківського платіжного доручення від 08.07.2020 № NJBKLK78O3HI3GL) та 27 674,15 (відповідно до рахунка- проформи від 30.06.20 року № 20260031), суд зазначає наступне.

До митного оформлення надається лист PILSAN DIS TICARET LTD. STI, відповідно до змісту якого роз`яснено зазначені митним органом розбіжності (а.с.67-68), а саме:

«Відповідно до змісту листа PILSAN DIS TICARET LTD. STI підтверджує, що отримано оплату від позивача 08.07.2020 р. за вантаж в контейнерах СААU 5018296, СААU 4672812, ТСNU 5622450 відправленого в рамках контракту від 03.12.2019 р. укладеного PILSAN DIS TICARET LTD. STI з позивачем в розмірі 27 239,15 дол. США.

Так, в свою чергу інвойс PILSAN DIS TICARET LTD. STI від 30.06.2020 р. №20260031 це є документ з попередньою інформацією про товар, що експортується і він не містить вимог про сплату зазначеної в ньому суму грошових коштів.

Крім того в експортній митній декларації №20343100ЕХ172673 від 27.07.2020 р. та інвойсі № PS0202000000273 вказана вартість товару, що експортується -27 463,05 дол. США. Однак, в рамках контракту позивача з PILSAN DIS TICARET LTD. STI, позивач здійснював кілька разів оплату за експортований товар на підставі інвойсу, що містять попередні відомості про вантаж. В наслідок чого утворилася переплата за поставлений товар в сукупному розмірі 6043,40 дол. США. Зазначені кошти належать позивачу та знаходяться на депозитному рахунку PILSAN DIS TICARET LTD. STI і можуть бути повернуті позивачу в будь-який момент, а у разі недоплати сум грошових коштів за фактично поставлений вантаж, недоплачені кошти будуть списані з депозитного рахунку позивача. Так як за вантаж в контейнерах СААU 5018296, СААU 4672812, ТСNU 5622450, відправлених в рамках контракту від 03.12.2019 р. позивачем виплачена сума в розмірі 27 239,15дол. США, а сума до оплати по інвойсу № РSО0202000000273 становить 27463,05 дол. США із спеціального депозитного рахунку PILSAN DIS TICARET LTD. STI буде списано 223,90 дол. США».

Що стосується вказівки номера інвойсу в експортній митній декларації «PS0202-273»,- це скорочення повного номера інвойсу № РSО0202000000273 і була зроблена брокерскою компанією для зручності і не є помилкою.

Крім того, оплата за вантаж у контейнері №№ СААU 5018296, СААU 4672812, ТСNU 5622450 була здійснена відповідно до умов договору від 03.12.2019 р. та відповідач у своєму рішенні не конкретизував , як саме ця розбіжність впливає на визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору).

Таким чином, суд робить висновок, що розбіжність у розмірі 223,90дол. США в оплатах за вантаж у контейнерах СААU 5018296, СААU 4672812, ТСNU 5622450 не може та ніяк не впливає на митну вартість оцінюваного товару.

Щодо доводів відповідача, що відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка Інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, вимагаючи від декларанта відомості про розмір понесених витрат на пакування, митний орган вважав, що вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, мають бути включені до митної вартості товару.

Проте позивач зазначив, що за умовами поставки та змістом пред`явлених до декларування документів вартість пакування товару — не є витратною.

Згідно з розділом -«А.9» умов ЕХW Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Оскільки поставка спірного товару була здійснена у тарі Постачальника товару, відповідно її вартість вже входить у ціну товару. Тобто, у спірних правовідносинах вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Товар, який був поставлений за Контрактом, є несипучим, тому не потребує додаткової упаковки, крім тари, в якій він перевозиться.

Відповідно до розділу « 2» зовнішньоекономічного договору купівлі продажу товарів б/н від 03.12.2019 року зазначено, що усі деталі контракту стосовно розміру товару та його пакування відображаються у інвойсах.

При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими PILSAN DIS TICARET LTD. STI - не, передбачалось.

Таким чином, митним органом не враховані умови поставки товару, відповідно до яких пакування товару здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни товару.

Відповідно до положень ст. 58 МК України при визначенні митної вартості товару, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або Іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

Отже, зазначені складові митної вартості товарів додаються до неї тільки в тому разі, якщо вони не включаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

При постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації’ поданої позивачем зазначено «ZZ 00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, суд робить висновок, що посилання митного органу щодо не зазначення ціпи пакування товару — неспроможними.

Щодо посилання відповідача на те, що у відповідних графах митної декларації країни відправлення від 27.07.2020 року № 20343100ЕХ172673 містяться відомості про інвойси (рахунки-фактури), які до митного оформлення не надавались. Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 27.07.2020 року № 20343100ЕХ172673 із відомостями поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Республіки Туреччини) надана без перекладу на українську мову, суд зазначає наступне.

Позивач на вимогу митного органу надав переклад декларації країни відправлення, отже доводи відповідача зазначені у спірному рішенні про те, що переклад не надався, спростовуються (а.с.71-75).

Отже, використані позивачем відомості підтвердженні документально та визначені кількісно їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення надано інвойс (рахунок-фактуру) від 24.07.20 року № РS0202000000273 (в 44 графі МД зазначено РS 02020000000273) що не відповідає номеру інвойсу зазначеному в сертифікаті про походження товару від 27.07.20 року № D0127967 та митній декларації країни відправлення від 27.07.2020року №20343100ЕХ172673 (зазначено № РS 02020000000273), суд зазначає наступне.

Номер інвойсу у експортній декларації вказано як РS0202-273. Беручи до уваги номер, який вказано у самому інвойсі, - РS02020000000273, і це окремо було підтверджено листом продавця товарів, що у експортній декларації від 27.07.2020 року №20343100ЕХ172673 продавцем було застосовано просте скорочення нулів даного номеру. При цьому, у графі 44 МД Декларантом було вчинено технічну помилку, а саме — не вказано один з нулів номера інвойсу.

При цьому, не зважаючи на вищевказані неточності, суд вважає, що подані до декларування документи цілковито дозволяли митниці встановити приналежність зазначених документів до товару.

Крім того, вказана обставина (невірно вказаний номер інвойсу) – жодним чином не впливає на митну вартість товару її числові показники і не є ані окремою ні достатньою підставою для митного органу не приймати документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту або ж зазначати такі відомості як підставу для коригування митної вартості

Також суд зазначає, що позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Туреччини, та внесення до неї відповідної інформації.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 р. по справі №813/1350/14.

Щодо доводів відповідача про те, що до митного оформлення не надавались документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 року № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок- фактура; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов оплати перевезення та навантаження EXW відповідно до Інкотермс EXW Kirklareli (відповідно до договору), EXW Istanbul (відповідно до митної декларації країни відправлення), фрахт та навантаження а також будь-які інші платежі – були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним документом (а.с.32).

Згідно з пп.14.1.260 ПК України фрахт - це винагорода (компенсація), яка виплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів і пасажирів морськими або повітряними суднами, а також перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

При цьому базова ставка фрахту включає в себе вартість самого фрахту, а також витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, оплачуваних фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 14.1.12 ПК України).

Суд зазначає, що чинним законодавством визначено, що вартість фрахту вже включає у себе витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження товару.

Позивач до митного оформлення надавав договір, укладений із перевізником ТОВ «XIЛЛДОМ ЛОГІСТІКС», довідку ТОВ «XIЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» про транспортні витрати № 6658 від 04.08.2020 року із чітким зазначенням назв контейнерів, а саме: СААU 5018296, СААU 4672812, ТСNU 5622450, а також договір, що укладався між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» і ТОВ «ТРАНС- КАРШ-СЕРВИС» (компанія-перевізник, яку ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» залучив до участі у здійсненні законтрактованого вантажу) (а.с.50-66).

Крім іншого, митному органу було надано рахунок на оплату фрахту № 3006 від 04.08.2020 року і платіжне доручення, що підтверджує таку оплату фраху, № 234 від 05.08.2020 року (а.с.31).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі №9809/1884/16.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що “формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню” (Постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).

Суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Таким чином, суд робить висновок, що рішення про коригування митної вартості товарів UA 500490/2020/500001/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2020/00002 є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №281 від 15.09.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4204,00 грн.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 08.08.2020 року № UA500490/2020/500001/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.08.2020 року № UA500490/2020/00002.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія Юніон Груп” (код ЄДРПОУ 43096047), судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія Юніон Груп», адреса: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова,2-А

Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби, адреса: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459, телефон (048) 734-28-04, od@customs.sfs.gov.ua

Суддя О.Я. Бойко

.