Ухвала суду № 92954018, 19.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

19 листопада 2020 р. Справа №200/6197/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) про

визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування при розрахунку пенсії періоду роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців);

зобов`язання зарахувати періоду роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В позовній заяві позивач просила поновити строк звернення до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування чого зазначила, що вперше дізналась 17.03.2020 року про те, що відповідач не врахував періоди її роботи в Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому зазначено, що пенсію позивачу призначено з 02.10.2009 року, з позовною заявою до суду позивач звернулась 27.06.2020 року. Доказів, що засвідчують тривале захворювання або інші обставини що не надавали можливості звернутись з позовом та призначити представника, інші причини, які не залежали від волі позивача, до суду надані не були. З посиланням на ст.122 КАС України вважають, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, відзив відповідача, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов про наступне.

Позивач в позовній заяві зокрема просить зобов`язати зарахувати період роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії).

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Це правило застосовується, якщо іншими законами не встановлені інші строки для звернення до адміністративного суду.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ, а тому положення наведеної норми не розповсюджується на спірні правовідносини.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернулась до суду 26 червня 2020 року, про що свідчить конверт, в якому надіслано позовну заяву до суду. Оскільки пенсія є періодичним платежем та про розмір цих виплат позивачу було відомо, суд вважає, що в разі незгоди позивач мав достатньо часу для звернення до суду за захистом своїх прав.

Суд зауважує, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

Доказів, що засвідчують тривале захворювання, що не давало можливості звернутися з позовом та призначити представника, інші причини, які не залежали від волі позивача, до суду надано не було.

Дана правова позиція викладена постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №200/419/20-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов в частині зобов`язання зарахувати період роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії) за період з 02.10.2009 по 25.12.2019, подано з пропуском строку звернення до суду.

А тому, позов підлягає залишенню без розгляду в частині зобов`язання зарахувати період роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії) за період з 02.10.2009 по 25.12.2019.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд у відповідності до вимог статті 123 КАС України вважає, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування при розрахунку пенсії періоду роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців); зобов`язання зарахувати періоду роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії) - залишити без розгляду в частині зобов`язання зарахувати період роботи на Крайній Півночі з 10.10.1975 по 17.11.1991 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії з 02.10.2009 (з моменту звернення із заявою про призначення пенсії) за період з 02.10.2009 по 25.12.2019 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Аканов