Рішення № 92953964, 17.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р. Справа№200/9305/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити в повному обсязі щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви про призначення адресної допомоги від 28.11.2019 року та з 28.05.2020 року відповідно до призначеної адресної допомоги відповідачем в період карантину.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення адресної допомоги, зазначивши в заяві себе та дитину. З 28.11.2019 року по 27.05.2020 року відповідачем було призначено адресну допомогу у розмірі 1000,00 грн. тільки на дитину. Допомога на позивача не призначена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. У подальшому, департаментом було зроблено нарахування адресної допомоги на дитину з 28.05.2020 року по 31.08.2020 року у розмірі 1000,00 грн. відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)». Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні їй адресної допомоги протиправними, та такими що порушують її права на належний соціальний захист.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі та поновлено строк звернення до суду. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

16 листопада 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність правових підстав для призначення щомісячної адресної допомоги позивачу, оскільки виплату такої допомоги їй було припинено відповідно до п. 7 Постанови КМУ №505.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України (а.с. 5-6).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України (м. Донецьк), фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.11.2014 року № 1411-11438 (а.с. 7).

31.12.2014 року позивач звернулась до управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради з заявою щодо призначення їй адресної допомоги.

Рішенням Департаменту від 29.01.2015 року позивачу призначено щомісячну адресну допомогу з 31.12.2014 по 27.02.2015 у розмірі 442 грн., з 28.02.2015 по 29.04.2015 у розмірі 221 грн.

08.12.2018 року позивач звернулась до Департаменту з заявою на подовження виплати щомісячної адресної допомоги.

Рішенням Департаменту від 02.01.2019 року позивачу відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги.

28.11.2019 року позивач звернулась до Департаменту з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги їй та її малолітній дитині.

Рішенням Департаменту від 18.12.2019 року позивачу грошову допомогу не призначено, а її дитині призначено в розмірі 1000 грн. на період з 28.11.2019 по 27.05.2020.

Згідно листів Департаменту від 23.06.2020 року та від 20.08.2020 року, позивач отримувала адресну допомогу як працездатна непрацююча особа зі зменшенням з 31.12.2014 року по 27.02.2015 року у розмірі 442,00 грн., з 28.02.2015 року по 29.04.2015 року у розмірі 221,00 грн. На підставі рішення міської комісії з розгляду питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам міської ради від 09.12.2019 року №102 з урахуванням акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №27/2098 від 03.12.2019 року позивачу було призначено адресну допомогу з 28.11.2019 року по 27.05.2020 року у розмірі 1000,00 грн. на дитину. Допомога на позивача не призначена відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі і на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. У зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби департаментом було зроблено нарахування адресної допомоги з 28.05.2020 року по 31.08.2020 року в розмірі 1000,00 грн. (а.с. 8, 11). Разом з тим, довідкою №11 від 01.09.2020 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працює в Медичному центрі ТОВ «Планета здоровье» на посаді лікаря-стоматолога, в даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (а.с. 12).

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , з 16.10.2018 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-стоматолога в ТОВ «Планета здоров`я» (а.с. 13-14).

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача, щодо відмови у призначенні (поновленні) адресної допомоги позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Абзацами 1, 6 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Згідно із абз. 10 Порядку № 505, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Пунктом 6 Порядку № 505 закріплено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:

будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;

будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Грошова допомога не призначається на члена сім`ї:

який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю;

який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Відповідно до п. 7 Порядку № 505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

За приписами п.12 Порядку №505, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

З системного аналізу норм зазначеного Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи, в разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідовних шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім`ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Слід звернути увагу на те, що Порядком №505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись після працевлаштування з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, пунктом 6 Порядку №505 визначені виключні підстави, коли грошова допомога не призначається, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки на момент звернення до відповідача із заявою від 28.11.2019 року щодо призначення щомісячної адресної допомоги як працездатна непрацююча особа, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення трирічного віку, позивач була офіційно працевлаштована, то відповідач неправомірно відмовив у призначенні зазначеної допомоги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховуються також висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №333/3750/17(2-а/333/199/17), від 11 липня 2018 року у справі № 227/2259/17.

Разом з тим, оскільки порушення прав позивача в межах спірних правовідносин відбулося внаслідок прийняття відповідачем рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 18.12.2019 року, яким щомісячну адресну допомогу призначено з розрахунку на її неповнолітню дитину, та до розрахунку для призначення допомоги переміщеним особам на проживання не включено позивача, як особу яка працевлаштувалась, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення допомоги позивачу у розмірі для працездатних осіб, та зобов`язати призначити, нарахувати та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, для працездатних осіб, на підставі її заяви від 28.11.2019 року.

Щодо позовних вимог призначити, нарахувати та виплатити в повному обсязі щомісячну адресну допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28.05.2020 року відповідно до призначеної адресної допомоги відповідачем в період карантину, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, зважаючи на наступне.

Згідно з вимогами ст.ст. 2, 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Таким чином, неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

Отже, враховуючи наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 28.11.2019 року.

3. Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, код ЄДРПОУ 41336065) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за її заявою від 28.11.2019 року.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (місцезнаходження: пр. Миру, 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555, код ЄДРПОУ 41336065) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) гривні 64 копійки.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) гривень 16 копійок.

Повне судове рішення складено 17 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко